Розглянуто питання технології автоматизованого машинобудування на основі прогресивних типових і групових методів. Проаналізовано технологічні особливості виготовлення деталей та сферу застосування роботизованого виробництва, багатоопераційних верстатів з числовим програмним управлінням. Висвітлено діагностику режимів проектування та оптимізацію технологічних процесів, задачі та методи структурного, параметричного синтезу і особливості аналітичного опису автоматизованих систем, закони композицій агрегатних верстатів і автоматичних ліній, алгоритми функціонування робототехнічного комплексу.

Рассмотрены вопросы технологии автоматизированного машиностроения на основе прогрессивных типовых и групповых методов. Проанализированы технологические особенности изготовления деталей и сфера применения роботизированного производства, многооперационных станков с числовым программным управлением. Освещены диагностика режимов проектирования и оптимизация технологических процессов, задачи и методы структурного, параметрического синтеза и особенности аналитического описания автоматизированных систем, законы композиций агрегатных станков и автоматических линий, алгоритмы функционирования робототехнического комплекса.

Розкрито особливості технологічного розвитку України. Описано найважливіші сучасні технологічні процеси в машинобудівній, хімічній і будівельній галузях. Охарактеризовано чинники, які формують технологічну ефективність виробництва. Розглянуто технологічні процеси видобутку сировини й енергії. Увагу приділено виробництву чорних і кольорових металів, проектуванню технологічних процесів виготовлення деталей, основним металургійним процесам, розвитку нанотехнологій у техніці, застосуванню біологічних процесів у технологічних системах промислових виробництв, екологічним аспектам технологій.

Раскрыты особенности технологического развития Украины. Описаны наиболее важные современные технологические процессы в машиностроительной, химической и строительной отраслях. Охарактеризованы факторы, формирующие технологическую эффективность производства. Рассмотрены технологические процессы добычи сырья и энергии. Уделено внимание производству черных и цветных металлов, проектированию технологических процессов изготовления деталей, основным металлургическим процессам, развитию нанотехнологий в технике, применению биологических процессов в технологических системах промышленных производств, экологическим аспектам технологий.

Наведено загальну характеристику технологічних процесів, розглянуто види, класифікацію та властивості технологічних систем. Розкрито взаємозв'язок розвитку, науки, техніки та технологій. Описано типи науково-технічного та технологічного розвитку, розкрито роль техніки, технології та науково-технічного прогресу у підвищенні ефективності виробництва. Визначено закономірності розвитку технологічних систем, висвітлено теоретичні засади їх функціонування. Охарактеризовано сучасні види прогресивних технологій виробництва, визначено пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки в Україні.

Приведена общая характеристика технологических процессов, рассмотрены виды, классификация и свойства технологических систем. Раскрыта взаимосвязь развития науки, техники и технологий. Описаны типы научно-технического и технологического развития, раскрыты роль техники, технологии и научно-технического прогресса в повышении эффективности производства. Определены закономерности развития технологических систем, освещены теоретические основы их функционирования. Охарактеризованы современные виды прогрессивных технологий производства, определены приоритетные направления развития науки и техники в Украине.

Представлен анализ клинического течения травматической болезни у 2 500 пострадавших с политравмой. Определены закономерности клинических признаков травматической болезни по ее периодам. Установлено, что клиническая картина травматической болезни является синтезом клинических проявлений нарушения функции пострадавших и заинтересованных органов и систем.

Вивчено вплив алкогольної інтоксикації на виникнення ушкоджень і важкість перебігу травматичної хвороби. Доведено, що алкогольна інтоксикація не впливає на перебіг травматичної хвороби і результат травматичного процесу.

Проаналізовано особливості хірургічного лікування ушкоджень трахеї та розроблено оптимізовану схему лікування потерпілих з пораненням трахеї у разі колото-різаних і вогнепальних поранень шиї. В основу роботи покладено результати ретроспективно вивченого особистого досвіду лікування 206-ти потерпілих з пораненнями шиї за 1999 - 2007 рр. Узагальнено досвід хірургічного лікування ушкоджень трахеї як компонента колото-різаних і вогнепальних поранень шиї. Закінченим обсягом хірургічного втручання вважається первинна пластика ушкодженого відділу трахеї без виконання трахеостоми. Інтраопераційно доцільно використовувати трахеобронхоскопію для визначення розміру рани слизової оболонки трахеї та контролю після завершення оперативного втручання. Активна хірургічна тактика з ретельною ревізією топографічних відділів органів шиї шляхом ендоскопічного інтраопераційного дослідження дає змогу своєчасно діагностувати поранення трахеї та запобігти виникненню аспіраційних ускладнень у післяопераційному періоді. Виконання трахеостоми у разі поранень трахеї вважається недоцільним, оскільки це підвищує ймовірність розвитку стенозу трахеї та подовжує термін стаціонарного лікування.

Мета роботи - розробити оптимізовану схему лікування постраждалих з ушкодженнями печінки у випадках поєднаної та ізольованої травм. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 107-ми постраждалих з поєднаною травмою печінки за період 1998 - 2006 рр. у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. За результатами рентгенологічного обстеження в групі дослідження встановлено ушкодження печінки поєднаного характеру з множинним ушкодженням скелета у 58-ми (54,2 %) випадках. Ізольовані абдомінальні ушкодження печінки у разі абдоміно-скелетної травми становили 43,9 %, решта ушкоджень печінки поєднувалися з ураженням інших органів черевної порожнини та позачеревного простору. Застосування методу ультразвукового дослідження та спірально-комп'ютерної томографії забезпечувало достовірну діагностику ушкодження печінки у випадку закритої травми живота, динамічний контроль за перебігом репаративних змін та своєчасне виявлення ускладнень. Зроблено висновки, що травматичні ушкодження печінки у випадку поєднаних травм супроводжуються високим рівнем післяопераційних ускладнень і високою летальністю, які значною мірою залежать від вибору оперативної тактики. Оперативні втручання на кістках скелета варто проводити після стабілізації показників гемодинаміки, відновлювання функції шлунково-кишкового тракту та дихальної системи.

Мета роботи - удосконалення діагностично-лікувальної тактики у постраждалих у разі поєднаної травми органів живота з ушкодженням дванадцятипалої кишки (ДПК). Проаналізовано результати лікування 29 постраждалих поєднаної травми органів живота з ушкодженням ДПК за період з 2000 до 2007 р. Середній вік постраждалих - 33,8 роки. Чоловіків було 23 (79,3 %), жінок - 6 (20,7 %). Середня тривалість перебування у стаціонарі пацієнтів, які одужали, становила 13,7 ліжко-дня. В післяопераційний період померли 13 (44,8 %) постраждалих. Серед них: з розривами ДПК - 10 (76,9 %), з відкритими колото-різаними пораненнями - 2 (15,4 %), з проникним вогнепальним пораненням - 1 (7,7 %). Зафіксовано такі післяопераційні ускладнення: неспроможність швів ДПК - 2 (6,9 %) випадки, тривалий парез кишечнику - 8 (27,6 %), нагноєння післяопераційних ран - 4 (13,8 %). Висновки. Ушкодження ДПК у разі поєднаної травми є вкрай тяжкою травмою з високим рівнем летальності (44,8 %). Неухильне дотримання протоколу обстеження дозволяє оптимізувати діагностично-лікувальну тактику у постраждалих з ушкодженнями ДПК при поєднаній травмі.

Мета роботи - аналіз хірургічної тактики для поліпшення результатів хірургічного лікування пошкоджень підшлункової залози (ПЗ) та вдосконалення лікувально-діагностичних заходів. Проаналізовано результати хірургічного лікування 46 постраждалих з поєднаною травмою і пошкодженням ПЗ за період 2001 - 2008 pp. у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. З них 44 (95,6 %) чоловіки, 2 (4,4 %) жінки. Середній вік постраждалих - 39,5 року. В стані алкогольного сп'яніння перебували 17 (36,9 %) осіб. Закриту травму живота з пошкодженням ПЗ діагностовано у 31 (67,4 %) постраждалого, ножові поранення живота з пошкодженням ПЗ - у 14 (30,4 %), внаслідок вогнепального поранення - у 1 (2,2 %). Пошкодження ПЗ поєднувалися з травмою інших органів черевної порожнини, зі скелетною травмою - 15 (48,4 %) випадків, з черепно-мозковою травмою - 17 (54,8 %). У 8 (25,8 %) випадках травма черевної порожнини поєднувалася з травмою грудної клітки. Висновки. Травма живота з пошкодженням ПЗ як компонентом поєднаної та множинної абдомінальної травми є надзвичайно тяжким видом ушкоджень, який супроводжується високим рівнем летальності (39,1 %). Більшість ушкоджень ПЗ діагностують інтраопераційно. Післяопераційний перебіг, медикаментозна терапія та ускладнення травми ПЗ мають схожі патогенетичні ознаки з такими у випадку гострого панкреатиту.

Мета роботи - розробити оптимізовану схему лікування потерпілих з ушкодженнями діафрагми у випадку поєднаної травми. Проаналізовано результати хірургічного лікування 22 потерпілих з поєднаною травмою, в яких виявлено ушкодження діафрагми, за період з 1998 по 2008 рік. У 21 потерпілого виконано оперативне втручання - лапаротомія із зашиванням розриву діафрагми, в 1 - зашивання розриву діафрагми виконували крізь торакотомний доступ. Доопераційно розрив діафрагми діагностовано у 15 (68,1 %) потерпілих за даними рентгенографічного та спірального комп'ютерного томографічного обстеження, інтраопераційно - у 7. Загальна летальність становила 18,2 % (4 потерпілих). Методом лікування розриву діафрагми є оперативне втручання з урахуванням компенсаторних можливостей організму та можливих ускладнень травматичної хвороби в стадії нестійкої адаптації. Методом вибору є верхньо-серединна лапаротомія, оскільки ушкодження діафрагми майже завжди поєднується з травмою інших органів черевної порожнини. Торакотомний доступ можливо виконувати після виключення ушкодження органів черевної порожнини. Висновки: поєднана травма з ушкодженням діафрагми є складним для діагностики видом травми, особливо розриви її правого купола. Рівень летальності при цьому становить 18,2 %. Запропонована адаптована схема дала змогу поліпшити результати надання медичної допомоги потерпілим з ушкодженням діафрагми при поєднаній травмі.

Наведено значний епідеміологічний матеріал поєднаного пошкодження органів черевної порожнини залежно від ступеня алкогольної інтоксикації, вікових ознак, ступеня тяжкості травми, ЦНС, механізму травми, видів травматизму. Розроблено та науково обгрунтовано медичні технології діагностики й лікування на госпітальному етапі хворих даної категорії, спрямовані на удосконалення надання невідкладної медичної допомоги та профілактику післяопераційних ускладнень. Доведено, що впровадження алгоритму застосування діагностично-лікувальних технологій у потерпілих з абдомінокраніальною травмою сприяє зниженню частоти діагностичних помилок з 4,19 до 1,06 %, що дало змогу покращити результати лікування на підставі своєчасного виконання оперативного втручання на органах черевної порожнини та головного мозку.

Мета роботи - аналіз клінічного матеріалу з метою оптимізації лікувального процесу у постраждалих із закритою і відкритою травмою черевної порожнини (ЧП) з пошкодженням брижі кишечнику. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 183 постраждалих із закритою і відкритою травмою живота, які перебували на лікуванні у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за період 2004 - 2009 рр. З них із закритої травмою ЧП було 111 (60,6 %) постраждалих, з відкритою - 72 (39,4 %). Постраждалих чоловіків було 146 (79,8 %), жінок - 37 (20,2 %). Основною причиною закритої травми живота була дорожньо-транспортна пригода - 78 (70,3 %) випадків, відкритої травми - ножові поранення (68; 94,4 %). Висновки: травма органів ЧП з пошкодженням брижі кишечнику як компонент поєднаної та множинної травми становить 10,1 %. Такий вид ушкодження не має специфічних клінічних ознак, але потребує додаткових зусиль щодо відновлення кишкового пасажу у післяопераційний період. Об'єм гемоперитонеуму суттєво не відрізняється при закритій та відкритій травмі ЧП, компонентом яких було пошкодження брижі. Більш висока летальність при закритій травмі живота порівняно з відкритою пояснюється пролонгованим перебігом стадії нестійкої адаптації травматичної хвороби з акцентом краніо-торакального компонента поліорганної недостатності.

Висвітлено теоретичні засади створення прогресивних технологій обробки матеріалів тиском і різанням. Розкрито їх фізичну сутність, обгрунтовано можливості та перспективи розвитку. Наведено практичні рекомендації й узагальнено досвід використання даних технологій у виробництві. Розглянуто проблеми визначення основних технологічних параметрів гідровибухового тонколистового штампування. Вивчено технологічні можливості виготовлення гнутих профілів зі спеціальними службовими властивостями методами валкового формування. Наведено математичну модель процесів валкового формування профілів з елементами жорсткості. Увагу приділено високопродуктивним технологіям обробки різанням матеріалів підвищеної твердості, технології фінішної алмазної обробки твердосплавних виробів, оптимізації структури та параметрів операцій шліфування валів приводів шахтних ковеєрів.

Надано відомості про сучасні технології виготовлення деталей, показано їх можливості та перспективи розвитку. Висвітлено математичну теорію процесів фінішної обробки матеріалів. Розглянуто питання вибору оптимального варіанта механічної обробки конкретної деталі. Сформульовано практичні рекомендації щодо впровадження прогресивних технологій механічної обробки високоточних деталей у виробництво.

Проведено багатофакторний аналіз 48 постраждалих з тяжкою поєднаною травмою органів черевної порожнини, які померли, тяжкість травми за шкалою AIS-90 понад 25 балів. Розроблено теоретичні аспекти прогнозування строків смерті постраждалих. Встановлено, що у разі збільшення об'єму гемоперитонеуму у постраждалих на 200 мл (критичний рівень гемоперитонеуму 682 мл) настання смерті прискорюється на 1,2 год.

Зазначено, що високий рівень травматизму та смертності внаслідок травм та отруєнь залишається серйозною проблемою в Україні та багатьох країнах світу. Дослідження останніх 20-ти років довели тісний причинно-наслідковий зв'язок алкоголізації та травми. Незважаючи на суттєві досягнення в питанні організації лікувально-діагностичного процесу в постраждалих з алкогольною травмою, її наслідки у значному відсотку випадків на сьогодні залишаються фатальними. У першу чергу, це пов'язано з несвоєчасністю виявлення стану та ступеня алкоголізації постраждалого й адекватної оцінки впливу алкоголю на подальший розвиток травматичної хвороби. Багаторічні дослідження постраждалих з множинними пошкодженнями та ізольованою травмою на базі відділень Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (2004 - 2013 рр.) на підставі рангового аналізу довели, що існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між рівнем алкоголізації та характером травматичних ушкоджень.

Наведено соціально-епідеміологічну та клініко-нозологічну характеристику торакальної травми в постраждалих з ізольованою та поєднаною травмами. Зроблено аналіз причин розвитку легеневих ускладнень, пов'язаних з контузією легень і органів середостіння, флотуючим пошкодженням реберного каркасу та іншою поєднаною патологією в гострому та ранньому періодах травматичної хвороби. Проведено диференційовану діагностику різних складових синдрому гострого пошкодження легень, пов'язаних з аспіраційним синдромом, раннім проявом поліорганної недостатності та шокогенною травмою.

Розглянуто прогресивні технології механічної обробки важливих деталей машин, виготовлених з матеріалів з підвищенними фізико-механічними властивостями. Аналітично описано параметри силової та теплової напруженості процесів лезової та абразивної обробки. Проведено оптимізацію структури та параметрів операцій механічної обробки, обгрунтовано умови підвищення її якості та продуктивності. Наведено приклади розробки та впровадження ефективних технологічних процесів механічної обробки деталей машин у виробництво.

Проаналізовано результати лікування 16 постраждалих з пораненнями серця в поєднанні з пошкодженнями органів черевної порожнини. Розглянуто особливості тактики надання хірургічної допомоги такій категорії хворих. Акцентовано увагу на особливостях тактики та лікування такого виду пошкоджень.

Розглянуто питання ліквідації медико-санітарних наслідків в осередках надзвичайних ситуацій природного характеру (землетрусах). Наведено еволюцію структурних, логістичних змін і забезпечення кадрового складу за номенклатурою медичних спеціальностей на прикладі Українського мобільного госпіталю.