Наведено інформацію про фальсифіковані лікарські засоби, виявлені на території України у 1999 - 2007 рр. Визначено фактори, що сприяють підробкам, розкрито ознаки фальсифікації препаратів. Подано відомості про нормативні документи, що регламентують боротьбу з їх розповсюдженням.

Приведена информация о фальсифицированных лекарственных средствах, выявленных на территории Украины 1999 - 2007 гг. Определены факторы, содействующие подделкам, раскрыты признаки фальсификации препаратов. Даны сведения о нормативных документах, регламентирующих борьбу с их распространением.

На одно из ведущих мест в управлении фармацевтическим предприятием, ориентированным на надлежащее качество конечного продукта, поставлена система управления персоналом. Формирование предложенной системы реализуется в трех направлениях: организационно-экономические процессы, социально-психологические процессы, управление здоровьем и безопасностью персонала. Для каждого из направлений разработаны специальные подсистемы, что способствует комплексному подходу к оптимальному использованию кадрового потенциала.

Совокупность взаимосвязанных подразделений управления и должностных лиц фармацевтического предприятия спроектирована в виде организационной структуры с указанием зон взаимодействия и согласования. Служба персонала выделена в отдельное подразделение и наделена управленческими полномочиями. Директор по персоналу наравне с другими членами высшей управленческой команды принимает непосредственное участие в руководстве предприятием.

Проаналізовано етапи розвитку теорії людських ресурсів та основні напрямки реалізації наукових основ доцільності праці. Викладено сутність організаційно-економічних і соціально-психологічних факторів управління персоналом. Обгрунтовано першорядне значення повного й ефективного використання людського капіталу у підтриманні сучасної системи якості у разі переходу фармацевтичних підприємств до вимог, норм і правил GMP.

Наведено сучасні уявлення щодо імуноендокринного гомеостазу за доброякісних кістозних утворень яєчників. Показано, що порушення імуноендокринної реактивності відіграють важливу роль в генезі та персистенції цих утворень.

Изучена концентрация онкомаркеров в содержимом кистозных образований яичников различной гистоструктуры. Обследовано 300 пациенток подросткового и репродуктивного возраста. Проанализировано содержание онкомаркеров СА 125, СЕА, СА19-9, ТРА, тимидинкиназы в сыворотке крови и содержимом кистозных образований.

Вивчено морфофункціональні особливості яєчників з наявністю найбільш поширених в гінекологічній практиці доброякісних кістозних утворень, таких як ендометріоїдні та фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, кісти без епітеліального вистелення, параоваріальні кісти, зрілі кістозні тератоми, серозні і муцинозні цистаденоми. Доведено, що вищезазначені доброякісні кістозні утворення розвиваються на тлі гіперандрогенних пухлиноподібних процесів в яєчниках, таких як стромальний текоматоз, множинні трансформаційні фолікулярні кісти, гіперплазія функціонально активної текатканини.

Розглянуто проблему ехографічної діагностики перерваної позаматкової вагітності з помірною та масивною крововтратою.

Приведено особливості клінічної картини найбільш поширених в гінекологічній практиці доброякісних кістозних утворень яєчників (ендометріоїдні кісти, фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, кісти без епітеліального вистелення, параоваріальні кісти, зрілі кістозні тератоми, серозні і муцинозні цистаденоми) у жінок підліткового і репродуктивного віку.

Наведено дані ультрасонодоплерографії в діагностиці найбільш поширених у практиці лікаря-гінеколога доброякісних кістозних утворень яєчників (КУЯ). Зроблено висновок, що застосування доплерографії під час диференційної діагностики КУЯ дозволяє знайти зони з низьким судинним опором в утвореннях, що мають вигляд доброякісних за даними сонографічної морфології, і, таким чином, запідозрити наявність їх злоякісної трансформації.

Визначено взаємозв'язок принципів належної практики дистрибуції (GDP) із функціонуванням системи постачання ліків. Проаналізовано законодавчі основи впровадження настанови із GDP та узагальнено вимоги щодо персоналу дистриб'юторів лікарських засобів. Запропоновано модель документування системи забезпечення якості дистриб'ютора лікарських засобів, інтегровану з управлінням персоналом. Уперше запропоновано перелік стандартних робочих методик, згрупованих за процесами здійснення дистриб'юторської діяльності.

Проанализированы основные требования к квалификации и оценке персонала в пределах элементов надлежащей аптечной практики. Предложен адаптированный вариант модели GPP. Отражена связь формы и последовательности модели GPP с качеством внутреннего потребителя - персонала аптечного учреждения. Обоснован механизм переориентации аптечного учреждения на реализацию социальной функции с фокусировкой всех элементов фармацевтической помощи на конкретную личность пациента.

У контексті розвиваючого управління персоналом зіставлено поняття "навчання" та "розвиток". Запропоновано класифікацію та наведено характеристику видів внутрішнього професійного навчання, що сприяють розвитку працівників. Розроблено процесну модель управління розвитком персоналу аптечних закладів. Обгрунтовано принципи побудови моделі та описано окремі циклічні й оціночні блок-процеси. Уточнено практичну адекватність запропонованої моделі та її узгодженість із системою забезпечення якості аптечного закладу.

Досліджено питання епідеміології, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновлення репродуктивного здоров'я за доброякісних кістозних утворень яєчників (ДКУЯ). На підставі теоретичного узагальнення даних, одержаних за епідеміологічними дослідженнями, особливостей клінічних проявів, соно-, доплеро-, відео- та гістоструктури яєчників, стану основних систем гомеостазу та вираженості ендогенної діагностики за ДКУЯ патогенетично обгрунтовано та розроблено систему апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, диференційовані залежно від гістоструктури утворень способи органозберігального лікування, а також систему комплексної реабілітації, що зумовило збільшення випадків такого лікування та відновлення репродуктивної функції за дослідженої патології.

Досліджено питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновлення репродуктивного здоров'я за доброякісних кістозних утворень яєчників (ДКУЯ). На підставі теоретичного узагальнення даних епідеміологічних досліджень, особливостей клінічних проявів, соно-, доплеро-, відео- та гістоструктури яєчників, стану основних систем гомеостазу та вираженості ендогенної інтоксикації за ДКУЯ патогенетично обгрунтовано та розроблено комплексну систему апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, диференційовані залежно від гістоструктури утворень, способи органозберігального лікування, а також систему комплексної реабілітації, що призвело до збільшення кількості випадків органозберігального лікування та відновлення репродуктивної функції за цієї патології.

На основі вивчення і зіставлення клінічних, інструментальних даних обстеження пацієнток з внутрішнім ендометріозом матки та результатів гістологічного дослідження відповідних операційних матеріалів виявлено можливості гістеросальпінгографії, ультразвукового дослідження та гістероскопії в діагностиці цього захворювання та відповідні специфічні інструментальні маркери. Простежено клініко-морфологічні паралелі у хворих на внутрішній ендометріоз матки з різними його формами та в різні періоди життя жінки. Розроблено пристрій для голкової пункційної біопсії міометрію. Розроблено спосіб діагностики внутрішнього ендометріозу матки з застосуванням гістероскопічної голкової пункційної біопсії міометрію, попереднього трансвагінального та одночасного трансабдомінального ультразвукового дослідження. Вивчено морфофункціональні особливості еутопічного ендометрію, ендометріоїдних гетеротопій і яєчників у залежності від клініко-морфологічної форми захворювання та періодів життя жінки. Висвітлено роль внутрішнього ендометріозу матки в розвитку поєднаної доброякісної патології матки.

Науково обгрунтовано комплексний підхід щодо ефективного використання кадрового потенціалу підприємств фармацевтичного виробництва та розроблено відповідні методичні рекомендації. Вперше в Україні створено модель системи управління персоналом і типову модель організаційної структури фармацевтичного підприємства. Запропоновано вирішення проблеми гармонізації системи управління персоналом з системою управління якістю та функціонально-цільовою моделлю фармацевтичного підприємства. Обгрунтовано підпорядкованість і повноваження служби управління персоналом. Доведено можливість застосування гнучкого міждисциплінарного зв'язку між кадровим менеджментом і гігієною праці, асоційованого на стані фізичного, психічного та соціального благополуччя людини. Теоретично обгрунтовано спектр виробничих чинників впливу на функціональну рівновагу людського організму, наявність і джерела утворення яких підлягають контролю навіть після переобладнання та переоснащення фармацевтичних підприємств згідно з вимогами GMP. Наведено порівняльну характеристику захворюваності з тимчасовою втратою працездатності персоналу на різних фармацевтичних підприємствах. На базі удосконаленої методики розраховано прямі економічні збитки внаслідок захворюваності з тимчасовою втратою працездатності персоналу фармацевтичних підприємств. Обгрунтовано шляхи збереження та зміцнення здоров'я кадрового потенціалу. Розроблено проект типової комплексної програми заходів з організації ефективного використання персоналу фармацевтичних підприємств.

На підставі широкої джерельної бази досліджено проблему самоврядної діяльності земств південно-східної України в 1890-х - 1917 рр. Зроблено спробу комплексного наукового дослідження питань, взаємопов'язаних з основними аспектами діяльності земських установ з урахуванням специфіки досліджуваного регіону. Розглянуто земства з урахуванням їх організаційної структури. Висвітлено суть земських установ як системи органів місцевого самоврядування. З'ясовано засади розпорядчих і показано діяльність виконавчих органів самоврядних установ. Проаналізовано головні напрямки та досягнення діяльності земських установ, роль земств південно-східної України в 1890-ті - 1917 рр. Досліджено різні сфери діяльності земських установ, зокрема в освітянській царині, соціальному житті краю, упоряджувальній діяльності. Показано доцільність використання набутого земствами досвіду за сучасних умов реформування системи місцевого самоврядування.

Розглянуто поняття, суть, зміст й історичний аспект інституту конституційного права. Проаналізовано генезис методології дослідження цього конституційно-правового явища. Запропоновано визначення категорії "інститут конституційного права України" як основної системотвірної складової системи національного конституційного права, представленої функціонально зумовленими матеріальними та процесуальними нормами конституційного та інших галузей права, що регулюють історично сформовані самостійні групи суспільних відносин, які є предметом конституційного права. Визначено основні періоди становлення та розвитку інститутів конституційного права України у контексті генезису національної системи даного права. Значну увагу приділено основним критеріям класифікації інститутів конституційного права (предмету, функціям, структурі, галузевій приналежності об'єднаних у їх складі норм, форм і видів об'єктивізації даних інститутів у чинному законодавстві), відповідно до яких моделюється система інститутів конституційного права України. Визначено, класифіковано та проаналізовано їх функції. Обгрунтовано конституційні засади нормативно- й організаційно-правових механізмів реалізації основних функцій інститутів конституційного права у сучасний період.

Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення поняття "цінності". Визначено існуючі концептуальні підходи щодо політичних цінностей і подано власну їх класифікацію. Доведено, що під політичними цінностями слід розуміти владні відносини в суспільстві, а також організацію й управління цими відносинами. Зазначено про необхідність грунтовної розробки проблем політичних цінностей у масовому та громадянському суспільствах. Проаналізовано основні концепції масового та громадянського суспільства. Обгрунтовано, що провідну роль в трансформації масового суспільства в громадянське виконують саме політичні цінності. Зазначено, що нівелювання державою цінностей демократичних процесів і громадянського суспільства призводить до "масовізації" соціально-політичного життя та появи тоталітаризму.