Відзначено, що зернобобові культури нині широко використовуються для продовольчих цілей як джерело біологічно-цінних речовин. Висвілено питання покращання їх якості, що має велике практичне значення, особливо у зв'язку з необхідністю створення сортів інтенсивного типу, які поєднують у собі комплекс господарсько-корисних ознак. У селекційних програмах передбачено не тільки підвищення продуктивності у створюваних сортах, стійкості їх до хвороб, шкідників та несприятливих факторів середовища, а й покращання їх харчових якостей.

Досліджено методи формування великих ансамблів псевдовипадкових послідовностей для широкосмугових систем зв'язку з прямим розширенням спектра. Запропоновано підхід, який грунтується на використанні методів алгебричної теорії блокових кодів і теорії захисту інформації, що дозволяє формувати великі ансамблі сигналів з поліпшеними взаємокореляційними властивостями.

Наведено результати досліджень стосовно методики виявлення фальсифікації марочних вин на підставі системи показників, що характеризують ординарні та марочні столові сухі виноматеріали та вина. Моделювання процесу визрівання дозволило встановити і математично довести взаємозв'язок між показниками хімічного складу і фізико-хімічних властивостей з тривалістю витримки зразків (коефіцієнт кореляції 0,75). За результатами проведених досліджень встановлено абсолютні значення і діапазони варіювання фізико-хімічних показників, їх розрахункових співвідношень для різних категорій зразків. Визначено та систематизовано показники, які є найбільш вагомими для диференціації ординарних і марочних вин. Вперше запропоновано систему показників для експертної оцінки вин, яка дозволяє з високим ступенем достовірності (90 %) проводити їх ідентифікацію, також запропоновано формулу розрахунку інтегрального показника витримки (ІПВ), яка враховує фактичні та базові значення показників, їх інформативність для ідентифікації зразків. Розраховано значення ІПВ для марочних білих і червоних вин. Запропоновано схему проведення ідентифікації вин різних категорій.

Рассмотрены основные законодательные акты о защите персональных данных стран Евросоюза, США и стран постсоветского пространства. Проведен анализ основных требований, выдвигаемых к программным и аппаратно-программным средствам защиты персональных данных.

Потреба в забезпеченні держави висококваліфікованими фахівцями різного профілю за сучасних умов вимагає нових підходів до організації процесу навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) освітньої системи України, в межах якої і здійснюється цілеспрямоване надання необхідного рівня знань, умінь і навичок об'єктам навчання. Всебічна інформатизація сфери освіти і використання дистанційних технологій у навчанні дозволяють суттєво підвищити якість фахівців, що випускаються. Ефективна робота систем дистанційного навчання (СДН) потребує системного підходу до процесу навчання і побудови ефективних зв'язків між її підсистемами і компонентами. У зв'язку з цим актуальним стає задача створення і дослідження математичної моделі СДН і її складових з метою подальшої побудови інформаційної технології - СДН ВНЗ, яка максимально врахує особливості та зв'язки між компонентами системи і буде відповідати сучасним світовим стандартам якості освіти.

Доведено актуальність та практичну значущість розробки теоретичної бази соціально-інноваційної моделі економічного розвитку, перехід до якої є одним з найважливіших чинників подолання сучасної інноваційної дисфункції економіки України. На основі аналізу взаємозв'язку та взаємообумовленості економічного та соціального аспектів у змісті інноваційного розвитку на категоріальному рівні обгрунтовано висновок, що історичний розвиток змісту категорій "інновації", "інноваційний процес", "інноваційна діяльність" є процесом взаємозалежної трансформації його соціальної і суто економічної складових при збереженні критеріальних (сутнісних) економічних характеристик. Доведено, що інновації є соціально-економічним явищем, базуються не тільки на науково-технічних, економічних, але й на соціальних чинниках інноваційної діяльності та мають певні соціальні результати і наслідки. Обгрунтовано зміст і напрями соціалізації інноваційної діяльності: соціалізація інноваційних знань як їх визнання суспільством і перетворення на соціальне знання; провідна роль людського та соціального капіталів у забезпечення інноваційного розвитку економіки; соціальний вимір інноваційного розвитку. Доведено, що соціально-економічна організація знань є складовою соціального капіталу. Розкрито сутність та форми інноватизації соціального розвитку. Визначено, що важливим напрямом формування соціально-інноваційної моделі є інноватизація соціального середовища інноваційної діяльності як процес здійснення соціальних інновацій.

Проаналізовано інвестиційні деструкції національного людського капіталу в сучасний період в Україні. Розкрито секторальні деструкції як інвестиційний розрив між промисловим і сільськогосподарським секторами національної економіки щодо фінансування людського розвитку. Охарактеризовано суб'єктні деструкційні трансформації людського капіталу як диспропорції між витратами держави на соціальний захист і соціальне забезпечення населення і витратами на розвиток соціогуманітарної сфери; між витратами домогосподарств на охорону здоров'я, освіту, відпочинок і культуру та їх іншими споживчими витратами; між витратами суб'єктів господарювання на оплату праці та їх іншими витратами на персонал; між витратами держави, суб'єктів господарювання, домогосподарств на формування та накопичення людського капіталу. Обгрунтовано негативні наслідки інвестиційних диспропорцій для відтворення людського капіталу. Умовою подолання інвестиційних деструкцій людського капіталу визначено формування соціогуманітарної моделі інноваційного розвитку національної економіки.

Увагу приділено проблемі гендерної паритетності в українському державному управлінні. Визначено сутність поняття "бюджетування". Обгрунтовано вибір методу фінансового аналізу підприємства. Розроблено організаційно-економічні засади системи екологічно орієнтованого логістичного управління. Проаналізовано ризики у менеджменті інвестиційних проектів. Розкрито особливості використання застави у разі надання інвестиційних кредитів. Досліджено проблеми інформаційного забезпечення стабільної роботи автотранспортних підприємств. Розглянуто модель інтегрованої системи стратегічного управління витратами підприємства. Обгрунтовано параметри взаємодії підприємства із постачальниками. Викладено теоретико-прикладні аспекти системи управління якістю. Вивчено вплив євроінтеграції на фінансіалізацію регіональних господарських систем. Подано загальну характеристику банківської системи України. Оцінено корпоративну соціальну відповідальність підприємства за допомогою соціальної звітності. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку банківської системи в Україні. Викладено сучасні аспекти управління персоналом фармацевтичних компаній. Описано механізм формування ефективної трудової поведінки через гармонізацію потреб працівників з цілями-цінностями підприємства.

Досліджено еволюцію теорії людського капіталу та її сучасні напрями, визначено й охарактеризовано людський капітал інноваційного розвитку. Розкрито структуру, функції та дисфункції людського капіталу, обгрунтовано його поліциклічний характер та особливості інноваційного типу. Досліджено головні напрями глобалізації людського капіталу. Проаналізовано особливості та суперечності відтворення людського капіталу за умов інноваційної дисфункції економіки та трансформаційних зрушень в Україні. Обгрунтовано необхідність формування та головні концептуальні засади соціогуманітарної моделі інноваційного розвитку національної економіки, провідним ресурсом якої є людський капітал інновацій.

Запропоновано алгоритм підвищення перешкодозахищеності систем управління та зв'язку на основі синтезу сигнально-кодових конструкцій поліпшеними кореляційними властивостями. Показано, що підвищення перешкодозахищеності систем управління та зв'язку можливо при сумісному використані перешкодозахищених кодів і ортогональних дискретно-частотних сигналів. Формуються умови синтезу сигнально-кодових конструкцій з заданими кореляційними властивостями. Обгрунтовано вибір перешкодозахищеного коду. Сформульовано та доведено необхідні умови розмірності коду і його мінімальної кодової відстані.

Мета дослідження - вивчення доз опромінення пацієнток під час проведення мамографічного скринінгу на мамографах різних типів та оцінка якості зображення з використанням тест-об'єктів, а також визначення радіаційного ризику виникнення додаткових випадків раку молочної залози (МЗ) внаслідок скринінгових обстежень. Визначення середньої поглинутої дози на молочну залозу проводилося за результатами оцінки радіаційного виходу апарата з урахуванням умов опромінення, товщини компресованої МЗ та з використанням коригувальних коефіцієнтів. Контроль якості мамографічного зображення на застосованих мамографах різних типів проводили за допомогою універсального мамографічного фантома CIRS. Ефективну дозу оцінювали за значенням середньої поглинутої дози з урахуванням зважувальних коефіцієнтів. Встанровлено, що для компресованої МЗ товщиною 20 - 40 мм значення поглинутих доз перевищували прийнятий в Європейському Союзі (контрольний) рівень у 1,4 - 2,0 разу для усіх типів застосованих апаратів. Для трьох груп апаратів критерії якості зображення не справджувалися або справджувалися частково, що може призводити до невиконання основного завдання мамографії - візуалізації дрібних патологічних структур, які не проявляють себе клінічно та не візуалізуються іншими методами діагностики. Висновки: для більшості застосовуваних в Україні апаратів значення поглинутої дози на компресовану МЗ понад 40 мм не перевищують прийнятий в Європейському Союзі рівень. Однак якість зображення була незадовільною. Для підвищення ефективності скринінгу необхідно впровадження програми забезпечення якості зображення, що сприятиме зменшенню кількості малоінформативних знімків та випадків необгрунтованого опромінення пацієнток.

Визначено конверсійний коефіцієнт від виміряних дозиметричних величин до еквівалентних органних/тканинних доз шляхом фантомного моделювання умов опромінення та оцінка ефективних доз "стандартних" пацієнтів для найбільш масових видів рентгенографічних досліджень в Україні. Моделювання умов опромінення пацієнтів для 7 найбільш поширених в Україні видів рентгенографічних досліджень і флюорографії проведено на гетерогенному антропоморфному фантомі "стандартної" людини з використанням рентгенівських діагностичних апаратів двох груп: сучасні цифрові апарати та аналогові апарати зі строком експлуатації понад 15 років. Вимірювання вхідних поверхневих і поглинутих доз в органах та тканинах проведено методом термолюмінесцентної дозиметрії. За результатами фантомного моделювання визначено коефіцієнти переходу від вхідної поверхневої дози (ВПД) до еквівалентних доз в основних органах/тканинах "стандартного" пацієнта для обраних видів рентгенографічних досліджень. Проведено оцінки коефіцієнтів переходу від значень ВПД до ефективних доз в діапазоні значень анодної напруги, які використовуються на рентгенівських апаратах двох груп при окремих дослідженнях. Усього проведено 116 фантомних моделювань за умови 2 - 3-кратних повторів вимірювань для кожної моделі опромінення на кожному рентгенівському апараті. Висновки: одержані значення конверсійних коефіцієнтів від ВПД до еквівалентних та ефективних доз пацієнтів можуть бути використані як для оцінки ефективних доз "стандартних" пацієнтів за середніми значеннями ВПД в окремих кабінетах, так і для оцінок колективних доз та радіаційних ризиків населення України за рахунок масових видів рентгенографічних досліджень.

Розкрито концептуальні засади відтворення людського капіталу інноваційного розвитку за умов глобальних і локальних суспільних зрушень. Проаналізовано поліциклічність відтворення індивідуального людського капіталу, його комплексних форм. Обгрунтовано типи відтворення людського капіталу, критерії його інноваційного відтворення та напрями глобалізації. Досліджено зміст і взаємозв'язок економічних, інноваційних дисфункцій та дисфункції людського капіталу. Розкрито втрати та деструкції людського капіталу. Обгрунтовано теоретичні засади соціогуманітарної моделі інноваційного розвитку. Розроблено рекомендації щодо інституціоналізації інноваційного відтворення людського капіталу, формування його соціогуманітарного простору, розвитку інвестиційних партнерств.

Наведено нове вирішення актуального завдання в галузі науки "Державне управління" щодо обґрунтування теоретичних засад розвитку служби управління персоналом державного органу на засадах компетентнісного підходу, що сприятиме максимальному задоволенню потреб державних органів у фахівцях з високим рівнем професіоналізму, а також відкриє нові можливості для професійної самореалізації державних службовців. Обгрунтовано пріоритети розвитку служби управління персоналом державного органу з позицій компетентнісного підходу, а саме: розбудова інституційної спроможності служби управління персоналом державного органу; розроблення та використання компетентніших інструментів у діяльності служби управління персоналом; створення територіальних центрів із комплексного оцінювання та діагностики професійної компетентності державних службовців і претендентів на посади державної служби на основі методології "Асесмент-ценгр".