У наближенні малих збурень отримано рівняння зміни частоти та струму в електромеханічних системах із нелінійним гідромеханічним навантаженням. Показано, що автоколивання в такій системі можливі за умови спадаючої залежності магнітного потоку від струму якоря.

Проаналізовано стійкість машин, що обертаються, в малому з урахуванням залежності силових моментів, а також моменту інерції від частоти обертання та кута повороту ротора.

Проведено порівняльний аналіз структури, частоти природженої та спадкової патології плода при двійнях та одноплідній вагітності після використання допоміжних репродуктивних технологій та в разі спонтанної вагітності.

Наведено новий легенево-феморальний індекс, розроблений для поліпшення пренатальної діагностики гіпоплазії легенів у плода під час скринінгового ультразвукового дослідження. Описано методику обчислення індексу, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей для різних термінів вагітності, обгрунтовано значення порогових показників.

Розглянуто особливості аналізу стійкості нестаціонарних механічних процесів у гетерогенних демпфірувальних середовищах у наближенні зосереджених і розподілених параметрів з урахуванням ефектів внутрішнього тертя.

Проаналізовано частоту і структуру вироджених вад розвитку (ВВР) легенів, грудної клітки та діафрагми плода, діагностованих у вагітних високого ризику, скерованих до відділення медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 11 років. У відділенні медицини плода ДУ "ІПАГ НАМН України" за 2001 - 2011 рр. обстежено 34 787 вагітних жінок із групи високого ризику. Усього проведено 24 119 (69,3 %) первинних поглиблених ультразвукових досліджень (УЗД), а ВВР діагностовано у 3 329 (13,8 %) випадках. За показаннями визначено каріотип плода. УЗД проведено із використанням УЗ-сканерів HDI 4000 та ACCUVIX V20EX-EXP. Оцінку структури та частоти патології за допомогою пренатального УЗД здійснено на основі аналізу реєстру згідно з Міжнародною Європейською програмою EUROCAT, з використанням загальної методології та 5-значного кодування вад розвитку ICD/BPA9. Встановлено, що частка ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми становила 5,9 %. Провідні місця у структурі зазначеної патології посіли вроджена діафрагмальна кила (ВДК) - 67,0 %, кістозно-аденоматозні вади розвитку легенів (КАВРЛ) - 20,3 %. Загальна частка бронхогенних кіст, секвестрації легенів, гідротораксу, пухлин і кіст заднього межистіння дорівнювала 12,7 %. ВДК в 34,8 % випадків поєднувалась з іншою вродженою та спадковою патологією; найчастіше спостережено лівобічний дефект діафрагми. У разі КАВРЛ найчастіше (в 42,5 %) пренатально діагностовано III тип патології. Висновки: переважна більшість ВВР легенів, грудної клітки та діафрагми належить до групи вад, що коригуються, але супроводжуються інвалідністю. Прогноз за такої патології неоднозначний, потребує ретельного обстеження плода і новонародженого.

На матеріалі епістолярної спадщини митців кін. ХIХ - поч. ХХ ст. розглянуто особистісні потреби, які лежать в основі суб'єктивної мотивації авторського редагування.

Розглянуто роль саморедагування на підготовчому етапі творчого процесу, визначено особливості проявів підсвідомого та свідомого редагування задумів у письменницькому епістолярії.

A model of internal friction in the approximation of distributed parameters is investigated. The initial model of nonlinear coupled thermoelasticity is analyzed on the base of a perturbation method.

На матеріалі епістолярію письменників кін. XIX - поч. XX ст. - І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, - системно розглянуто соціокультурну модель авторського редагування як підгрунтя формування національної теорії видавничої справи та редагування. Проаналізовано мотиваційну базу саморедагування, наведену суб'єктивними та об'єктивними факторами. Розглянуто низку підходів щодо аналізу та корекції власного тексту авторами. Визначено місце і специфіку саморедагування в структурі текстотворення письменників-класиків, виділено стереотипи в їх роботі над текстом. Розширено термінологічну базу авторського редагування.

Обгрунтовано важливість проведення стандартизованого вимірювання легень і грудної клітки під час розширеної біометрії плода під час експертного ультразвукового дослідження. Описано методику вимірювання легень і грудної клітки плода, наведено нормативні показники 5-го, 50-го і 95-го процентилей цих розмірів у різні терміни вагітності.

Надано методологію визначення об'єму легенів плода під час тривимірного ультразвукового дослідження та нормативні показники для різних термінів вагітності.

Мета роботи - розробити методику діагностики й оцінки ступеня гіпоплазії легень у плода під час двовимірного ультразвукового дослідження. Ультразвукове дослідження проведено за допомогою діагностичного сканеру ACCUVIX V20EX-EXP. Вимірювання легень проведено в 300 плодів у терміни 12 - 37 тиж вагітності за умови нормального перебігу вагітності, нормального розвитку та відповідності розмірів гестаційному терміну. Патологічний розвиток виявлено у 12 плодів із лівобічною кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень та у 21 плода з ізольованою лівобічною вродженою діафрагмальною килою. Вимірювання проведено за поперечного сканування грудної клітки на рівні клапанів серця (чотирикамерний зріз серця): визначено площу легень за методикою обведення їх контурів безперервною лінією (manual tracing). У плодів проаналізовано показники площі легені, контр-латеральної до сторони ураження. Оцінка розмірів контр-латеральної легені у плодів із кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень показала, що гіпоплазія середнього ступеня була в 33,30 % випадків, у решти плодів спостерігалась гіпоплазія легкого ступеня (50,00 %) або нормальні розміри контр-латеральної легені; у разі лівобічної вродженої діафрагмальної килі відмічено більш виражене ураження контр-латеральної легені - тяжку гіпоплазію в 9,52 % і середньої тяжкості - в 57,14 % випадків. Висновки: відношення виміряної площі легені плода до нормативного показника не залежить від інших розмірів плода та терміну вагітності, тому запропоноване відношення може бути використане для визначення ступеня гіпоплазії легень за різноманітної патології, що супроводжується змінами основних розмірів плода. Використання наведеного методу надасть змогу під час експертного двовимірного УЗД покращити діагностику гіпоплазії легень у плода та визначити її ступінь, що надасть змогу оцінити прогноз життєздатності плода під час розробки тактики ведення вагітності та плану надання спеціалізованої допомоги новонародженому, а також удосконалити уніфіковану оцінку та наукову обробку даних пацієнтів, обстежених у різні терміни вагітності.

Розглянуто процес авторського редагування як невід'ємної складової творчого процесу, що розпочинається з задуму й остаточно не завершується після опублікування творів. Акцентовано увагу на основних аспектах процесу редагування українськими письменниками кін. XIX - поч. XX ст. (І. Франком, М. Коцюбинським, Б. Лепким, В. Стефаником) власних творів під час підготовки їх до перевидань. Спираючись на документальні свідчення, зафіксовані митцями в епістолярній спадщині, використовуючи спогади про письменників, а також передмови й післямови до видань, усі аспекти редагування проілюстровано прикладами, підкріплено міркуваннями та поясненнями до внесених правок самими авторами.

На підставі різних підходів безпекових досліджень розглянуто структуру, тематичне та лексичне поле концепту "безпека". На матеріалі новин бердянського _нтернет-видання PRO.berdyansk.biz встановлено державний, суспільний та індивідуальний рівні розуміння аналізованого концепту та виділено слова-номінатори, що їх виражають.

Мета дослідження - представити особливості пренатальної ультразвукової візуалізації за гастрошизису, надати характеристику найбільш частим типовим варіантам і характерним змінам ультразвукової картини в динаміці вагітності. Проведено ретроспективний аналіз даних 275 ультразвукових досліджень 152 пацієнток з гастрошизисом у плода, які звернулись до відділення медицини плода в 2007 - 2018 рр. Наведено найбільш типові характерні зміни клінічної ультразвукової картини за гастрошизису у плода: гастромегалія, дистопія шлунку, розширення інтраабдомінальних та евентрованих петель кишечника, затримка росту плода, зміна кількості навколоплодових вод. Визначено достовірне зростання частоти розширення інтраабдомінальних та евентрованих петель кишечника, гастромегалії та дистопії шлунку, затримки росту плода, маловоддя та багатоводдя під час оглядів в III триместрі. Висновки: продемонстровані суттєві зміни ультразвукової клінічної картини зумовлюють важливість пренатальної диспансеризації та повторних оглядів в динаміці вагітності за гастрошизису у плода.

Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при гастрошизисі у плода. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 152 плодів із гастрошизисом у відділенні медицини плода за 2007 - 2018 рр. Середній вік вагітних дорівнював 22,6 +- 4,35 року (діапазон - 15 - 35 років), 73,68 % жінок належали до вікової групи до 25 років. Середній термін первинного звернення вагітних жінок із гастрошизисом у плода до відділення медицини плода становив 23,8 +- 7,0 тиж., частка пацієнтів, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 53,3 %. ізольований гастрошизис, без вад розвитку інших систем і органів, діагностувався у 87,5 % плодів. Супутня патологія відмічалася у 12,5 % випадків: вади розвитку серця, сечостатевої системи, кісткової-м'язової системи, шлунково-кишкового тракту, розщеплення верхньої губи і щелепи, пахова грижа. Каріотип плода визначався у 83 (54,6 %) випадках. Затримка росту спостерігалася у 40,1 % плодів із гастрошизисом, багатоводдя - у 8,6 %, маловоддя - у 18,4 %. Антенатальна загибель плода діагностувалася в 3 (1,97 %) випадках у I триместрі. Висновки: середній термін первинного звернення пацієнток із гастрошизисом у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження, спостереження в динаміці та визначення плану ведення вагітності. Найбільш поширеним ускладненням у плодів із гастрошизисом є затримка росту та маловоддя. Частота супутньої структурної патології плодів із гастрошизисом є низькою, при цьому можлива більш пізня маніфестація вад розвитку.