Розглянуто питання оцінки розвитку страховика, методології та методик оцінювання. Одержані результати щодо оцінки проаналізовано на прикладі страхової компанії "ОРАНТА". Запропоновано новий підхід до оцінювання розвитку страховика з урахуванням ризиків його діяльності.

Досліджено концептуальні засади створення системи фінансового забезпечення страховика. Розкрито суть і визначено складові фінансового потенціалу його розвитку. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід створення фінансового забезпечення страховика. Розглянуто методичні та методологічні підходи до оцінювання його фінансового стану та розвитку. Проаналізовано фінансовий стан і розвиток українських страховиків. Вивчено внутрішні джерела й основні чинники, що впливають на процес формування фінансового забезпечення. Запропоновано інтегральний показник оцінювання фінансового потенціалу розвитку страховика. Він може бути використаний у практичній діяльності страховиків, під час визначення стратегії їх розвитку, зокрема у разі прогнозування у планованому періоді рівня впливу певних чинників на величину фінансового потенціалу. Визначено основні напрями створення системи фінансового забезпечення страховика, а саме: використання інструментарію прогнозування фінансового розвитку страховика, економіко-математичного моделювання з метою оптимізації інвестиційного доходу страховика, проведення моніторингу його фінансового стану з урахуванням ризикового навантаження шляхом ризик-експозиції.

Вивчено звіти зі страхування Європейської федерації страхування (перестрахування) - Insurance Europe (the European (re)insurance federation). Проаналізовано дані зі страхування Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОEСP). Розглянуто різноманітні погляди на фінансово-економічний та управлінський аналіз роботи страховика. Систематизовано міжнародні практичні підходи Insurance Europe, Organization for Economic Cooperation and Development, Sigma тощо. Наведено інструменти та методи ведення тарифної політики, управління портфелем, інвестиціями, перестрахуванням, ризиками, фінансовим розвитком, інформацією.

Визначено переваги "ризик-менеджменту", за рахунок яких можна досягти зменшення ймовірності реалізації сукупного (інтегрального) ризику банкрутства. Проведено аналіз сукупного ризику банкрутства морського торговельного порту України. Запропоновано напрямки зменшення вірогідності банкрутства: скорочення податків і трансакійних витрат, покращання якості прийняття інвестиційних рішень, залучення управлінського персоналу, зменшення нестабільності доходів, підвищення акціонерної вартості та захист фінансових інтересів акціонерів. Результати дослідження можуть бути застосовані для впровадження системи управління ризиками у морських торговельних портах.

Обгрунтовано теоретико-методологічні і науково-практичні підходи до формування державної морської політики на основі реалізації дієвих бізнес-моделей сталого розвитку морських портів України з метою максимізації створення спільної цінності на макро- та мікрорівнях економіки. Надано перелік факторів, що сприятимуть ефективності державної морської політики, та чинників розвитку морської портової галузі. Розкрито сутність дефініції «бізнес-модель» як механізму створення та зберігання доданої вартості підприємства. Уточнено підходи до визначення місця управління ризиками в системі управління підприємством та співвідношення з його бізнес-моделлю. Запропоновано програмний продукт для урахування ризиків бізнес-моделі з метою запобігання сукупному ризику банкрутства морського порту. Розроблено форму візуалізації результатів за допомогою спектр-бального методу за фінансовими показниками і показниками ймовірності банкрутства моделей Ліса, Спрінгейта, Конана і Ґолдера. Облік ризиків бізнес-моделі здійснюється по шістнадцяти показниках груп фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності, оцінки структури балансу, рентабельності. Запропоновано програмний продукт для побудови карти ризиків, який може бути використаний як для морського порту, так і для морської портової галузі. Сформульовано методичні положення щодо виміру доданої вартості через спільну цінність, у тому числі через експортно-імпортний транзитний потенціал. Запропоновано підхід до моніторингу відповідності реалізації бізнес-моделі морського порту цілям сталого розвитку. Бізнес-модель морського порту представлено як механізм генерації спільної цінності для всіх стейкхолдерів, яку розглянуто через оптимізацію логічно завершеної сукупності економічних відносин в рамках моделювання розробки та реалізаціїї бізнес-моделі.