Розкрито особливості розвитку та припинення горіння підкупольних дерев'яних конструкцій культових споруд та обгрунтовано вихідні дані для їх протипожежного захисту системами водяного пожежогасіння з подаванням водних вогнегасних і вогнебіозахисних речовин на гасіння пожежі та для вогнезахисту дерев'яних конструкцій. Проведено вибір водних вогнебіозахисних і вогнегасних речовин, придатних для застосування в системах пожежогасіння підкупольних дерев'яних конструкцій культових споруд. Встановлено, що показники відносної вогнегасної ефективності, визначені за однакових умов випробування під час гасіння модельних вогнищ класу А струменями тонкорозпилених досліджуваних водних вогнегасних речовин мають такі значення: 1,0 - вода без домішок, 3,1 - водний розчин з вмістом 2 % (мас.) гелеутворювальної речовини типу Prevento, 4,6 - водний розчин з вмістом 31,5 % (мас.) вогнебіозахисної речовини ФСТ-2, тобто в 4,6 разів ефективніше порівняно з водою без домішок.

Досліджено ефективність використання приймача теплового потоку під час оцінки небезпеки поширення пожежі на суміжні об'єкти будівництва. Визначено чутливість приймача теплового потоку ФОА 013-01. Встановлено, що різниця при проведенні вимірювань приймачами теплового потоку ФОА 013-01 та РАП 12.М.2 не перевищує 8 %.

Обґрунтовано критеріальну базу для визначення протипожежних відстаней, яка заснована на прямій індикації можливості утворення пожежі на суміжному будівельному об'єкті за величиною температури нагріву матеріалів такого будівельного об'єкту, якщо величина цієї температури перевищує 80 % від значення температури їх займання. Показано, що врахування у математичних моделях газо-гідродинаміки та теплопереносу впливу параметрів, саме: теплоутворювальної здатності пожежного навантаження, коефіцієнта прорізів у зовнішніх огороджувальних конструкціях і тривалості опромінювання на температурні показники поверхні елементів будівельних об'єктів, що опромінюються від факелу пожежі, дозволяє обґрунтувати безпечні протипожежні відстані для різних будівельних об'єктів. Обґрунтовано розміри та конструкцію експериментального зразка, що імітує фрагмент будинку, для якого визначається протипожежна відстань, з метою дослідження найбільш несприятливих умов, за яких нагрівання поверхні суміжного будівельного об'єкту, що імітує зразок, буде максимальним. Експериментальним шляхом виявлено та формалізовано у вигляді регресійної поліноміальної залежності третього порядку закономірності зміни температури на суміжному будівельному об'єкті в залежності від відстані між цим об'єктом і полум'ям пожежі. Виявлено залежності величини протипожежних відстаней між будівельними об'єктами із горючим, негорючим фасадами, а також об'єктами промислових підприємств із використанням горючих рідин від теплоутворювальної здатності пожежної навантаження, коефіцієнта прорізів у зовнішніх огороджувальних конструкціях та тривалості опромінювання, що мають вигляд лінійних (по кожному з факторів) регресійних залежностей. Обґрунтовано довідникові таблиці для реалізації спрощеного методу визначення протипожежних відстаней за значеннями параметрів теплоутворювальної здатності пожежного навантаження, коефіцієнта прорізів у зовнішніх огороджувальних конструкціях і тривалості опромінювання.