Вивчено профілактичну активність донаторів оксиду азоту (L-аргініну, глутаргіну) окремо та у комбінації з пірацетамом за циркуляторно-гемічної гіпоксії (ЦГГ), спричиненої інгаляційним впливом монооксиду вуглецю. Доведено, що попередники синтезу оксиду азоту - L-аргінін і глутаргін - запобігають розвитку істотних порушень показників системи прооксиданти - антиоксиданти та активності мітохондріальних ферментів за умов ЦГГ та гемічної гіпоксії (ГГ). Виявлено, що комбінація глутаргіну у дозі 100 мг/кг маси з пірацетамом у дозі 400 мг/кг маси чи монопрофілактика глутаргіном (100 мг/кг) є більш ефективнішими у запобіганні негативним змінам за умов ЦГТ, ніж застосування з цією метою пірацетаму (400 мг/кг). Відзначено, що профілактичне введення глутаргіну, пірацетаму чи комбінації цих препаратів перед гострим отруєнням CO, підвищує працездатність тварин. Установлено, що механізм позитивного впливу глутаргіну значною мірою обумовлений підвищенням вмісту нітрит-аніону у гомогенатах внутрішніх органів. З'ясовано, що введення перед моделюванням ЦГГ чи ГГ блокатора NO-синтази N-нітро-L-аргініну у дозі 10 мг/кг маси, навпаки, призводить до погіршення всіх досліджуваних біохімічних показників.

Проаналізовано лінгвістичні засоби об'єктивації концепту "Петербург" у російській мовній картині світу та поетичній творчості О.Мандельштама й О.Кушнера. Концепт "Петербург" найчастіше репрезентується у російській мовній картині світу та петербурзьких текстах даних авторів власним ім'ям - одним зі своїх історичних імен або найменуванням різних реалій міста, а саме: річок, вулиць, площ, каналів, мостів. Зазначений перелік лексем створює ядро концепту. Вторинні найменування вербалізуються у російській мовній картині світу та досліджених текстах переважно перифрастичними сполученнями, що визначають периферійні шари концепту. Особливістю цієї групи лексем є подібність їх семантики за різної стилістичної забарвленості.

На підставі аналізу тенденцій поведінки споживачів встановлено, що сучасний споживач готовий вступати у комунікацію з підприємством на етапі створення інноваційного товару. Для визначення атрибутів інноваційних товарів досліджено композиційний і декомпозиційний підходи, проаналізовано їх особливості та обмеження у застосуванні. Обгрунтовано доцільність поєднання обох підходів для визначення атрибутів інноваційного товару. Запропоновано послідовність використання декомпозиційного та композиційного підходів для визначення споживчих переваг інноваційного товару.

Наведено дані літератури щодо значення поліморфізму генів системи біотрансформації лікарських засобів в ефективності та безпеці їх застосування під час лікування пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та онкопатологією. Продемонстровано, що мутації генів нерідко, а можливо й завжди визначають час і тип маніфестації та прогресування багатьох патологічних процесів. Комплекс заходів, що включає побудову генетичних карт, збір та аналіз даних про поліморфізм у популяціях, визначення медичної значущості мутацій і, в кінцевому підсумку, картування захворювань за групами, є найбільш актуальним завданням не тільки генетики людини, але й практичної медицини. Завдяки цьому можна оцінити ризик захворювань, а під час виконання спеціально розроблених профілактичних заходів - відстрочити їх прояв. Знання генетичних особливостей розвитку захворювань допоможе в майбутньому індивідуалізувати лікувальну терапію хворих.

Обгрунтовано, що останнім часом Україна є одним з ключових місць проведення клінічних досліджень міжнародними фармацевтичними компаніями. Це сформувало попит на якісну клінічну логістику і обумовило актуальність проведення дослідження з оцінки діяльності та конкурентоспроможності контрактно-дослідних організацій (CRO) у сфері надання послуг з клінічної логістики. Запропоновано показники для оцінки конкурентоспроможності CRO. Розроблено методику розрахунку комплексного показника конкурентоспроможності CRO та побудовано профіль конкурентоспроможності однієї з досліджуваних CRO. Наведена методика дозволяє оцінити сильні і слабкі аспекти діяльності CRO, діагностувати доцільність співпраці з нею організації-замовника. Доведено, що залучення організацією-замовником CRO до надання логістичних послуг доцільне за умов, якщо комплексний показник більший за 0,75.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення стану сполучної тканини у хворих на поширений псоріаз (ПП) і визначення критеріально-значущих оцінкових показників. Наведено результати дослідження обміну колагену і еластину у 124 хворих на ПП. Колагенолітичну активність плазми крові визначали за сумарною кількістю, за ферментативного розщеплення вільного і пептидно-зв'язаного оксипроліну. Гіалуронову кислоту вивчали за методом імуноферментного аналізу. У процесі дослідження виявили зниження вмісту гіалуронової кислоти в стаціонарну стадію, колагенолітичної активності, глікозаміногліканів, вільного оксипроліну, зв'язаного оксипроліну і еластази у порівнянні зі стадією прогресування захворювання. Ці показники оцінки стану сполучної тканини тісно корелюють з активністю патологічного процесу. Висновки: аналіз свідчить про зміни в сполучній тканині таких показників, як адгезія і міжклітинна взаємодія, ангіогенез і реактивність імунної системи, транспорт поживних речовин, іонів металів і трансдукторна функція гормонів і нейромедіаторів, цілісність структурно-функціональних одиниць клітин і внутрішньоклітинних органел.

Мета дослідження - обгрунтування теоретичних основ, пошуку методичних підходів і прикладних рекомендацій щодо управління формуванням доходів від операційної діяльності підприємств легкої промисловості (ПЛП). Охарактеризовано сучасний стан вітчизняних ПЛП. Використано ситуативний підхід щодо оцінювання чинників, які впливають на підвищення ефективності операційної діяльності цих підприємств. Здійснено комплексний аналіз ефективності операційної діяльності ПЛП Вінницької області, застосовуючи метод матриці координат за ітераціями. Розроблено механізм управління формуванням доходів від операційної діяльності підприємств. Обгрунтовано структуру та методичне забезпечення його функціонування, що дозволяє максимізувати прибуток. Адаптовано комплекс теоретичних і методичних підходів до оцінювання рівня економічної відповідальності керівництва ПЛП за ефективність механізмів формування та розподілу доходів від операційної діяльності, який сприятиме підвищенню їх ефективності та розвитку. Обгрунтовано впровадження на підприємствах контролінгу формування доходів від операційної діяльності, яке складається з етапного, послідовного здійснення дій, що дозволяють виконувати оцінювання економічної та соціальної ефективності, а також характеризують його основні функції. Результатами контролінгу в розрізі організаційних, економічних і соціальних складових виділено можливі управлінські заходи та перетворення, спрямовані на вдосконалення ефективності формування цих доходів. Визначено методичні підходи до інформатизації контролінгу, що дозволяє підвищити ефективність управління доходами й обгрунтувати рекомендації з визначення обсягу потреби в інформації. Запропоновано принципову схему інформаційних потоків ПЛП, що забезпечують процес управління його доходами від операційної діяльності.