Викладено біоморфологічні особливості м'язів колінного суглоба представника ряду дятлоподібних тукана-токо. Встановлено, що у тукана-токо ступінь диференціації м'язів колінного суглоба обумовлений крокуючо-стрибаючим типом біпедальної локомоції, а також біоморфологічними особливостями статики, що у свою чергу накладає певні відбитки на ступінь розвитку кожного окремого м'яза колінного суглоба даного виду птахів. Також встановлено ступінь розвитку м'язів колінного суглоба та його м'язових груп. Визначено, що маса м'язів розгиначів колінного суглоба у тукана-токо у 1,1 разу менша, ніж маса м'язів згиначів. Це надає змогу стверджувати, що згинання колінного суглоба у даного виду птахів потребує дещо більших зусиль, ніж розгинання.

На основі аналізу літературних даних та власних порівняльно-анатомічних досліджень описано біоморфологію м'язів колінного суглоба деяких представників ряду соколоподібних, родини яструбових. За допомогою макроскопічного препарування встановлено ступінь диференціації м'язів та м'язових груп. Визначено, що ступінь розвитку м'язів згиначів орлана білохвоста в 1,34 разу, беркута в 1,57 разу та канюка звичайного в 1,04 разу більший ніж ступінь розвитку м'язів розгиначів, тоді як у яструба великого маса даних груп м'язів рівна, що обумовлено певним типом опори на субстрат та особливостями захоплення та утримання здобичі.

Наведено результати порівняльно-анатомічних досліджень м'язової системи колінного суглоба, проведених на представниках родини чаплевих - руда чапля (Ardea purpurea), сіра чапля (Ardea cinerea) та чепура мала (Egretta garzetta). За допомогою макроскопічного препарування встановлено, що на колінний суглоб впливають такі м'язи як краніальний клубово-великогомілковий, латеральний клубово-великогомілковий, середній стегново-великогомілковий, огинаючий м'яз, клубово-малогомілковий, латеральний згинач гомілки, медіальний згинач гомілки, внутрішній стегново-великогомілковий, зовнішній стегново-великогомілковий, лобково-сідничо-стегновий. Слід зазначити, що зовнішній стегново-великогомілковий м'яз виявлено лише у сірої чаплі та малої чепури. Результати досліджень свідчать про те, що ступінь диференціації м'язів колінного суглоба зумовлений крокуючим типом біпедальної локомоції, а також біоморфологічними особливостями статики та пристосуванням тазових кінцівок як до польоту, так і до пересування по твердому субстрату, що, у свою чергу, накладає певні відбитки на ступінь розвитку м'язових груп, а також кожного окремого взятого м'яза. Визначено, що більшість із досліджених м'язів мають поздовжньо-волокнисту структуру волокон, тоді як в дистальній частині клубово-малогомілковий м'яз та середній стегново-великогомілковий м'яз являються двоперистими. Під час зважувань встановлено, що ступінь розвитку м'язів-розгиначів колінного суглоба у рудої та сірої чапель в 1,03 разу більший за ступінь розвитку м'язів-згиначів, тоді як у малої чепури навпаки, ступінь розвитку м'язів-згиначів в 1,38 разу більший, ніж ступінь розвитку м'язів-розгиначів. Щодо розвитку окремих м'язів, то у досліджених чаплевих, серед м'язів-розгиначів, найбільшого ступеня розвитку зазнав середній стегново-великогомілковий, а найменшого - огинаючий м'яз. Серед м'язів-згиначів колінного суглоба найбільшого ступеня розвитку зазнав клубово-малогомілковий м'яз, а найменшого - внутрішній стегново-великогомілковий м'яз у рудої чаплі та зовнішній стегново-великогомілковий у сірої чаплі і малої чепури.

За допомогою остеологічних, остеометричних та рентгенологічних досліджень скелетних компонентів колінного суглоба наведено дані щодо особливостей форми та довжини стегнової кістки, тібіотарсуса, малогомілкової кістки та надколінка 82-х видів птахів, які відносяться до 20-ти рядів. Встановлено особливості ширини та довжини дистального епіфіза стегнової кістки, його латерального та медіального виростків, надвиростків, міжвиросткової і надколінкової борозни, малогомілкового блока та підколінної ямки. Розкрито особливості довжини та ширини проксимального епіфіза тібіотарсуса, міжвидові відмінності надколінкового, краніального та латерального кнеміальних гребенів, ретропателярної ямки, вирізки тібіотарсуса, медіальної та латеральної суглобових поверхонь проксимального його епіфіза. Встановлено наявність чи відсутність надколінка у птахів, а також встановлено особливості його форми. Визначено міжвидові особливості довжини малогомілкової кістки, форми, ширини та довжини її голівки. Встановлено співвідношення компактної речовини діафізів кісток колінного суглоба, а також закономірності розташування губчастої речовин в епіфізах тібіотарсуса, стегнової та малогомілкової кісток. За допомогою анатомічного препарування визначено міжвидові відмінності точок фіксації, ступені розвитку та диференціації м’язів, що діють на колінний суглоб, а саме: клубово-малогомілковий, латеральний та медіальний згиначі гомілки, лобково-сідничо-стегновий, зовнішній та внутрішній стегново-великогомілкові, краніальний клубово-великогомілковий, латеральний клубово-великогомілковий, середній стегново-великогомілковий та огинаючий м’яз.