Розкрито суть податків з доходів фізичних осіб, їх функції та значення в системі фінансово-економічного регулювання. Проаналізовано теоретичні, методологічні та практичні аспекти системи оподаткування даних доходів за умов її реформування. Узагальнено історичний досвід розвитку вітчизняної та зарубіжних систем оподаткування доходів фізичних осіб. Удосконалено механізм планування показників доходів з зазначених інституційних та динамічних співвідношень показників надходжень цього податку. Визначено напрями адаптації вітчизняної системи оподаткування доходів фізичних осіб у контексті міжнародної інтеграції. Запропоновано методологічні засади податкового регулювання даних доходів. Визначено методологічні засади податкового адміністрування. Обгрунтовано необхідність інституційних змін системи податкового обліку надходжень за податком з доходів фізичних осіб, а також перебудови системи надання податкових соціальних пільг.

Розглянуто еволюцію наукових поглядів на призначення і роль оподаткування, починаючи від стародавнього світу і до сучасності. В контексті закону Вагнера й теорії колективних (суспільних) потреб доведено, що роль оподаткування в системі суспільних відносин у майбутньому повинна збільшуватися.

Визначено сучасну сутність та архітектоніку податкового регулювання соціально-економічного розвитку суспільства. Запропоновано й обгрунтовано концептуальні засади формування комплексної системи (матриці) цілей сучасного податкового регулювання. Представлено структуру податкового регулювання на різних економічних рівнях.

Розглянуто науковий внесок сучасних зарубіжних економістів у теорію економіки оподаткування. Показано зростання уваги до регулювального потенціалу оподаткування, його вплив на економічне зростання, підприємництво, прийняття інвестиційних рішень. Проведено систематизацію податків за критерієм негативного впливу на індивідуальний і суспільний добробут.

Розкрито сутність фінансового ринку та його місце в сучасному економічному просторі, основні функції, принципи та завдання. Охарактеризовано основні групи учасників фінансового ринку. Надано характеристику та класифікацію інвесторів. Розглянуто сутність, принципи, рівні та форми регулювання фінансового ринку, сутність фінансових інструментів і принципи їх ідентифікації. Описано види похідних фінансових інструментів, механізм реалізації біржових деривативів, сутність та механізми хеджування, методи оцінки та управління ризиками. Надано уявлення про портфельне інвестування на фінансовому ринку, відомості про кредитних та інвестиційних небанківських фінансових посередників. Викладено інформацію про види, функції та правила фондової біржі.

Розкрито сутність фінансової політики та її роль у забезпеченні соціального розвитку країни. Розглянуто форми, методи та інструменти реалізації фінансової політики. Обгрунтовано принципи формування та реалізації податкової політики. Висвітлено основні засади грошово-кредитної політики України. Показано роль держави в покращанні інвестиційної політики. Описано зарубіжний досвід державного регулювання цін. Розкрито сутність та методи оптимізації грошових потоків підприємства. Викладено методи оцінювання фінансових ресурсів підприємства.

Розглянуто системні зміни в податковій системі України протягом останніх років. Проаналізовано результати інституційних змін у вітчизняній податковій системі в контексті покращання бізнес-клімату в Україні. Визначено проблеми у реалізації інституційних змін податкової системи, зумовлені неефективністю роботи державних фіскальних органів. Проведено аналіз важливих інституційних показників, які характеризують ефективність роботи органів Державної фіскальної служби України у 2013 - 2015 рр. Запропоновано пріоритетні кроки у реформуванні Державної фіскальної служби України та обгрунтовано напрями інституційних змін сучасної податкової системи України.

Досліджено становлення та розвиток сучасного податкового регулювання як інструменту державної екологічної політики. На прикладі країн, які провели податкові реформи, показано позитивні аспекти від запровадження екологічних податків. Проаналізовано діючі системи екологічного оподаткування різних розвинених країн світу та визначено перспективи використання зарубіжного досвіду в Україні. Запропоновано напрями подальшої модернізації екологічно орієнтованих фіскальних інструментів з метою підвищення ролі податкового регулювання у вирішенні екологічних проблем.

Розкрито економічну сутність сучасного податкового регулювання як складової соціального розвитку суспільства та показано його важливість в стратегії соціально-економічного розвитку суспільства. Виділено напрями, типові інструменти та елементи вітчизняного механізму податкового регулювання соціальної сфери. Наведено та систематизовано основні фінансові інструменти підтримки сім'ї в країнах - членах Європейського Союзу, виявлено їх різновекторність та відсутність єдиного підходу. Встановлено, що результатом податкових реформ початку XXI ст. у країнах ОЕСР стало зменшення середніх ставок податку на доходи фізичних осіб та внесків на соціальне забезпечення працівників і роботодавців. Розроблено методичні та практичні рекомендації щодо оцінки результативності реалізації соціального змісту податкової та бюджетної політики на основі показника максимальної потенціальної соціальної податкової квоти в сучасних інституційних умовах, що дозволить посилити їх роль, синхронність реалізації та синергетичні ефекти в соціальному розвитку суспільства. Проведено аналіз показників реалізації соціального змісту фіскальної політики у 2014 - 2016 рр. в Україні та визначено головні її тенденції.

Досліджено теоретичні та прикладні засади податкового регулювання соціальної складової розвитку суспільства. Мета дослідження - розкриття вітчизняного механізму податкового регулювання та напрямів його впливу на соціальний розвиток суспільства. Використані методи: системний, структурний, групування, аналізу та синтезу. Розкрито вітчизняний механізм податкового регулювання, що надало можливість виділити пріоритетні соціальні сфери, податкове стимулювання яких сприятиме соціальному розвитку суспільства. Встановлено, що системно використовуючи вітчизняні механізми податкового регулювання, які реалізовують соціальний зміст оподаткування, є можливість забезпечувати фінансування, стимулювання, обмеження (стримування), підтримку, регулювання розвитку різних соціальних сфер. Визначено найбільш дієві та широко застосовувані вітчизняні локальні інструменти податкового регулювання. Ідентифіковано найтиповіші сучасні елементи податкового регулювання соціального розвитку суспільства. Визначено, що до пріоритетних соціальних сфер, податкове стимулювання яких сприятиме соціальному розвитку суспільства, належить: освіта, наука, охорона здоров'я, культура та мистецтво, фізична культура і спорт, соціальне забезпечення. До найбільш дієвих і широко застосовуваних вітчизняних локальних інструментів податкового регулювання відносяться: податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок і податок на майно. В інших податках і зборах потенціал регулювання соціальної складової суспільного розвитку є менш вираженим. Найтиповішими сучасними елементами податкового регулювання соціального розвитку суспільства є: платник податку, ставка податку, податкова соціальна пільга, не включення до оподатковуваного доходу об'єкта оподаткування, податкова знижка, звільнення від оподаткування, об'єкт оподаткування, пільга зі сплати податку, зменшення бази оподаткування, коригувальний коефіцієнт.

Розкрито формування та розвиток інституційної архітектоніки податкового регулювання як складової інституційного розвитку соціально-економічної системи країни. Визначено сучасну інституційну архітектоніку податкового регулювання соціально-економічного розвитку держави. Проаналізовано інституційні співвідношення в податковому регулюванні з урахуванням змін фінансово-економічної ситуації та геополітичного положення України. Доведено, що формування та розвиток інституційної архітектоніки податкового регулювання мають базуватися на адаптивності та когерентності з усіма складовими інституціональної системи соціально-економічного розвитку країни. Сучасне вітчизняне податкове регулювання розглядається як важливий елемент наднаціонального та міжнародного регулювання, невідіємний інструмент політики інституціонального регулювання соціально-економічного розвитку країни як складової міжнародного інституціонального регулювання. Проведено аналіз інституційних трендів розвитку регулюючого потенціалу податкових і митних платежів при формуванні доходів Зведеного бюджету України та Державного бюджету України у 2015 - 2017 рр.

Визначено, що розкриттю змісту адаптивної та когерентної інституційної архітектоніки податкового регулювання приділено недостатню увагу, а отже, цей напрямок науково-практичних досліджень має актуальний характер. Доведено, що адаптивна та когерентна інституційна архітектоніка податкового регулювання грунтується на системі податкового регулювання яка забезпечує адекватність і зв'язок регулятивних заходів із економічним і соціальним розвитком країни за рахунок досягнення та підтримки найбільш оптимальних співвідношень між елементами зазначеної системи. Розкрито адаптивність і когерентність інституційної архітектоніки податкового регулювання в процесі виконання Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020". Показані наслідки розбалансування розвитку інституційної архітектоніки податкового регулювання та приклади інституціональних розривів. Розкрито дію атракторів і репелерів на бізнес і розвиток інституційної архітектоніки податкового регулювання. Проведено аналіз інституційних показників атракторів і репелерів сучасної політики податкового регулювання з урахуванням геополітичного розташування України в контексті міжнародної податкової конкуренції.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання інституційних перетворень податкового регулювання (ПР) після прийняття Податкового кодексу України. Мета дослідження - розкриття інституційних перетворень ПР та визначення зміни його фіскальної ролі під час формування бюджету країни після прийняття Податкового кодексу України. Методологічна основа роботи - положення теорії синергетики, які використані під час аналізу трансформації ПР. У дослідженні використовувався понятійно-категоріальний апарат синергетичної парадигми. Розкрито інституційні перетворення податкового регулювання та визначено зміни його фіскальної ролі за формування доходів зведеного, державного та місцевих бюджетів після прийняття Податкового кодексу України. Встановлено, що прийняття даного законодавчого документу мало наслідком значну трансформацію інституційних засад ПР, що сприяло підвищенню впорядкованості відносини між фіскальними органами та платниками податків. Проведений аналіз показав, що значне скорочення податків і зборів у податковій системі України наприкінці 2010 р., а також у 2011 - 2017 рр. не призвело до втрати її фіскального потенціалу, а навпаки - підвищило якість забезпечення бюджету податковими доходами. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у теорії та практиці оподаткування, управлінні податковими процесами, під час вироблення стратегій розвитку державної податкової політики на державному та місцевому рівнях. Висновок: визначено, що прийняття Податкового кодексу України зумовило трансформацію вітчизняної системи ПР за формування доходів зведеного, державного та місцевих бюджетів. У період 2011 - 2017 рр. у порівнянні з 2004 - 2010 рр. спостерігається: підвищення фіскальної ролі ПР за формування доходів бюджетної системи України; підвищення фіскальної ролі ПР за формування доходів бюджету країни на загальнодержавному рівні; стабільність фіскальної ролі ПР за формування доходів бюджету країни на місцевому рівні.

Предмет дослідження - теоретичні й прикладні проблеми впливу монетарної політики на сучасні механізми податкового регулювання. Мета дослідження - визначення зв'язку інструментів, каналів, механізмів, режимів монетарної політики Національного банку України з інструментами і механізмами податкового регулювання, їх монетарного трансмісійного впливу на бюджетну архітектоніку. Для вирішення поставлених завдань застосовано системний підхід при визначенні зв'язку інструментів, каналів, механізмів, режимів монетарної політики Національного банку України з інструментами і механізмами податкового регулювання та їх монетарного трансмісійного впливу на дохідну частину державного та місцевих бюджетів країни. Результат роботи: показаний вплив інструментів монетарної політики Національного банку України (офіційний валютний курс, облікова ставка), каналу емісії національної валюти України, механізму організації готівкового і безготівкового грошового обігу та режиму інфляційного таргетування на механізми податкового регулювання (планування, прогнозування, обліку, контролю, адміністрування) та його елементи (платників податків, базу оподаткування, ставки податків, порядок обчислення податків, порядок сплати податків), що в сукупності визначає їх вплив на бюджетну архітектоніку (співвідношення доходної частини державного і місцевих бюджетів) у короткостроковому періоді через механізм передачі імпульсів. Галузь застосування результатів: організація та проведення наукових досліджень та забезпечення координації у сфері податково-бюджетної та монетарної політики. Висновок: за результатами дослідження встановлено, що монетарна політика Національного банку України через реалізацію монетарного трансмісійного механізму, як процесу передачі змін у використанні її інструментів, має значний вплив на окремі механізми та елементи податкового регулювання на першому етапі його дії, а на другому - зміни у податковому регулюванні передаються у бюджетне регулювання, впливаючи на бюджетну архітектоніку. Загальне співвідношення між дохідною частиною державного та місцевих бюджетів є результатом дії всієї сукупності інструментів, каналів, механізмів, режимів монетарної політики Національного банку України на інструменти і механізми податкового регулювання на першому етапі дії монетарного трансмісійного механізму.

Розкрито економічну сутність податкової безпеки держави як інструменту забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Здійснено аналіз та оцінку макрофіскальних індикаторів податкової безпеки, показників ефективності адміністрування податків і зборів. Визначено, що зміцненню бюджетної та податкової безпеки сприятиме підвищення рівня координації заходів бюджетної, податкової та монетарної політики, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків ефекту Олівера - Танзі. Обгрунтовано пропозиції щодо зміцнення податкової безпеки держави.

Досліджено теоретико-методичні проблеми трансформації державних фінансів в умовах глобалізаційних процесів. Виявлено основні ризики та виклики розвитку державних фінансів. Досліджено систему управління державним боргом, визначено пріоритетні напрями удосконалення боргової політики держави. Запропоновано інструментарій для оцінки ефективності банків з державною участю. Проаналізовано розвиток державних фінансів у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою. Досліджено роль бюджетного планування і прогнозування як складових системи управління державними фінансами. Визначено роль міжбюджетних трансфертів у формуванні місцевих бюджетів в рамках децентралізації.

Розглянуто теоретичні та методологічні засади формування та реалізації податкової політики в умовах економічних перетворень. Розкрито сутність і роль податкової політики як інструменту забезпечення соціально-економічного розвитку країни. Показано інституційну трансформацію системи формування податкових надходжень бюджету країни у довго- та середньостроковому періодах. Розвинуто основні засади посилення впливу податкового регулювання на суспільний розвиток, економічні цикли та зростання, соціальні процеси. Визначено концептуальні засади формування та розвитку інституційної архітектоніки податкового регулювання на сучасному етапі розвитку країни. Обгрунтовано напрями податкової політики як складової фінансово-економічної політики в умовах інституційних перетворень економіки.

За умов економічних перетворень необхідно забезпечити виважений підхід до формування та реалізації податкової політики у середньо- та довгостроковій перспективі. При її реформуванні важливо враховувати умови як внутрішнього, так і зовнішнього економічного середовища, що сприятиме інституціалізації податкової системи. Необхідним є посилення дієвості податкової політики як складової забезпечення суспільного розвитку. За умов нестабільності суспільного розвитку вагомим завданням є подальше посилення адаптивності механізму податкової політики до екзогенних та ендогенних викликів які негативно впливають на фінансову безпеку країни. Подальший розвиток положень інституційного підходу до розвитку податкової політики дозволить врахувати існуючий стан соціально-економічного середовища при економічних перетвореннях, спрямовувати їх на вирішення найбільш актуальних суспільних проблем. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням податкової політики, її впливу на суспільний розвиток займалися зарубіжні науковці, зокрема: Е. Аткінсон, Дж. Б'юкенен, Дж. Кейнс, А. Лаффер, Р. Масгрейв, Г. Менкью, В. Нордхауз, А. Пігу, П. Самуельсон, Дж. Стігліц, В. Танзі. Питанням розробки та реалізації податкової політики, посиленню рівня її ефективності присвячені праці В. Андрущенка, В. Вишневського, А. Крисоватого, М. Кужелєва, Л. Лисяк, А. Мазаракі, В. Макогон, М. Пасічного, Л. Сідельникової, І. Чугунова. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Подальшого дослідження потребує механізм податкової політики як складової забезпечення суспільного розвитку. Мета дослідження - розкриття податкової політики як складової забезпечення суспільного розвитку з урахуванням положень теорії інституціоналізму. Використано діалектичний, системний та структурний методи, історичний та логічний підходи. Застосовувалися прийоми статистичного аналізу при дослідженні формування податкових надходжень бюджету країни. Результати роботи. Здійснено розрахунок та проведений аналіз інституційних співвідношень основних показників у податковій політиці за період 2013 - 2019 років. Результати проведеного дослідження створюють передумови для використання інституційного підходу до розвитку податкової політики на основі врахування взаємовпливу формальних і неформальних інституцій, інститутів державного, міждержавного регулювання, саморегулювання та приватного регулювання. Висновки й результати даного дослідження можуть бути використані при розробці заходів податкової політики держави, а також у навчально-науковому процесі закладів вищої освіти. Висновки: у проведеному дослідженні теоретично та практично обгрунтовано особливості використання інституційного підходу для забезпечення належної інституційної основи формування податкової політики як складової забезпечення суспільного розвитку. Визначено, що важливим завданням податкового регулятора, як інституційного посередника у податкових відносинах між державою і платниками податків, має стати зменшення трансакційних витрат, а також вирішення проблеми асиметричної інформації, що притаманна податковим відносинам.

Розкрито економічну сутність податкового регулювання в умовах економічних перетворень як складової системи державного регулювання соціально-економічного розвитку країни, що полягає у сукупності економічних відносин пов'язаних із забезпеченням найбільш оптимальних співвідношень між відповідними елементами податкової архітектоніки з урахуванням економічної динаміки, зміни інституційного середовища, що надає можливість підвищити дієвість податкового механізму у формуванні дохідної частини бюджетів усіх рівнів, забезпечити його результативність як складової фінансово-бюджетної політики країни. Визначено сутність системи формування та реалізації механізмів оподаткування в умовах економічної циклічності, які передбачають визначення функціональної моделі податкового регулювання, враховуючи рівень розвитку відповідних фінансово-економічних відносин, на основі інституційно-динамічних співвідношень показників зміни обсягу реального валового внутрішнього продукту та податкових надходжень бюджету. Обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності системи податкового регулювання галузей економіки шляхом посилення результативності фіскального стимулювання. Запропоновано системно-синергетичний підхід до взаємодії складових податкових відносин на загальнодержавному, місцевому рівнях, який ґрунтується на забезпеченні їх координації при регулюванні податків на засадах комплементарності з метою досягнення фіскальної, економічної та соціальної збалансованості, що дозволяє зміцнити бюджетно-податкову безпеку, підвищити рівень соціально-економічного розвитку країни та територіальних громад, досягти мультиплікативного ефекту при реалізації податкової політики. Узагальнено та систематизовано досвід формування та реалізації політики податкового регулювання у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою. Удосконалено методологічні засади оцінки ефективності бюджетно-податкової політики в умовах децентралізації; підходи щодо розкриття механізму податкового регулювання соціального розвитку країни; положення щодо зміцнення податкової та бюджетної безпеки держави; підходи до посилення дієвості податкового регулювання розвитку людського капіталу; основні засади формування та розвитку інституційної архітектоніки податкового регулювання. Розвинуто методологічні підходи до оцінки впливу інституційної трансформації податкового регулювання на доходи бюджету у середньостроковому та довгостроковому періодах; основні засади розвитку системи податкового регулювання як складової соціальної політики держави; положення щодо підвищення рівня результативності екологічного оподаткування; підходи до визначення пріоритетних напрямів підвищення ефективності податкового регулювання, що сприяє створенню відповідних умов для формування та реалізації дієвої податкової політики.

Глобальна пандемія COVID-19 змушує державні регулюючі інституції коригувати пріоритети державної бюджетно-податкової політики. За таких умов, важливим є забезпечення дієвості системи формування та виконання бюджету країни, що дозволяє створювати умови для розширення фіскального простору. Обмежувальні заходи, в рамках боротьби з глобальною пандемією COVID-19, негативно впливає на бюджетно-податкову політику держави. Платники податків і зборів потребують підтримки з боку держави, що у свою чергу впливає на структуру дохідної та видаткової частини бюджетів усіх рівнів. Для підвищення рівня соціально-економічного розвитку країни та територіальних громад, необхідним є забезпечення збалансованого бюджетно-податкового регулювання. Питання формування та виконання бюджету країни знаходить своє широке відображення у працях зарубіжних та вітчизняних науковців: Дж. Кейнса, А. Лаффера, Р. Масгрейва, П. Самуельсона, Дж. Стігліца, В. Танзі, І. Адаменко, Я. Жаліло, Л. Лисяк, І. Лук'яненко, В. Макогон, М. Пасічного, Ю. Радіонова, І. Чугунова та інших. Зростання фіскальних ризиків, викликаних дестабілізуючим впливом глобальної пандемії COVID-19, вимагає посилення обгрунтованості процесу формування та виконання бюджету країни. Основними завданнями дослідження є: показати особливості формування та виконання бюджету країни в умовах глобальної пандемії COVID-19; обгрунтувати основні напрями покращення системи формування та виконання бюджету країни в сучасних умовах. Мета дослідження - оцінка особливостей формування та виконання бюджету країни в умовах глобальної пандемії COVID-19. Розкрито сутність та роль фіскальної системи в умовах соціально-економічної нестабільності. Показано особливості формування та виконання бюджету країни в умовах глобальної пандемії COVID-19. Здійснено порівняльний аналіз та оцінку основних бюджетно-податкових показників у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою. Обгрунтовано основні напрями покращення системи формування та виконання бюджету країни в умовах глобальної пандемії COVID-19 на усіх рівнях бюджетної системи. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в процесі формування та реалізації бюджетно-податкової політики в сучасних умовах. Висновки: криза, спровокована глобальною пандемією COVID-19, негативно впливає на бюджетно-податкову політику держави, а тому органи державного управління мають приймати виважені та обгрунтовані заходи дискреційної фіскальної політики, у тому числі при формуванні та виконанні бюджету країни. Значні заходи фіскальної підтримки, які приймаються урядом для боротьби із COVID-19, покликані підтримати платників податків і зборів за рахунок зменшення податкового тиску та збільшення державної соціальної допомоги, що має вирішити важливе завдання - це забезпечення економічного зростання та зайнятості. Політика у сфері охорони здоров'я, допомога по безробіттю, державна підтримка ліквідності підприємств, грошові трансферти та субсидії на виплату заробітної плати, збільшують видаткову частину бюджету.