На підставі економіко-статистичного аналізу розглянуто окремі аспекти позитивних і негативних наслідків вступу України до НАТО. Проаналізовано їх вплив на складові системи національної економічної безпеки держави. Визначено критерії, які необхідно виконати для вступу до НАТО.

На основе экономико-статистического анализа рассмотрены отдельные аспекты позитивных и негативных последствий вступления Украины в НАТО. Проанализировано их влияние на составные части системы национальной экономической безопасности государства. Определены критерии, необходимые для вступления в НАТО.

Проаналізовано особливості діючої соціально орієнтованої фінансової політики у хлібопекарській промисловості, розроблено теоретичні і методичні підходи до її формування та оцінки, що дало змогу визначити "вузькі місця" в механізмах її реалізації та створити систему заходів з метою підвищення ефективності фінансової політики підприємств даної галузі за умов перехідного періоду. Теоретично обгрунтовано та розроблено механізм формування соціально орієнтованої фінансової політики у хлібопекарській промисловості, який базується на принципах узгодженості та взаємодії даної політики підприємств і держави та реалізується на основі їх фінансових ресурсів. Запропоновано систему показників для оцінки ефективності соціально-орієнтованої політики підприємств та методичні рекомендації її індексного аналізу, використання яких дозволяє визначити спрямованість соціально орієнтованої політики у зазначеній галузі та оптимізувати показники ризику і прибутковості її підприємств.

Проаналізовано вплив рівня цін на фінансовий стан виробників і показники розвитку зернового ринку. Визначено чинники, що впливають на рівень внутрішніх цін. Систематизовано причини цінових коливань на внутрішньому ринку зерна. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення діючого цінового механізму зернового ринку.

Визначено суть екологічно чистого виробництва в контексті концепції "стійкого розвитку". Проаналізовано економічну та екологічну ефективність впровадження чистих технологій. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення економічного механізму стимулювання підприємств до впровадження екологічно безпечних виробництв.

Проведено ідентифікацію інтегрованого ринку борошна, проаналізовано відтворювальну структуру ринку, міжсекторні товарні баланси. Обгрунтовано деформації відтворювальних процесів, головні напрями та інструменти реформування механізму державного регулювання ринку борошна в Україні.

Проведено ідентифікацію інтегрованого ринку комбінованих кормів, проаналізовано систему суміжних ринків, міжсекторні товарні баланси. Обгрунтовано стратегічні напрями розвитку ринку комбікормової продукції та комплекс регуляторних заходів, орієнтованих на ефективне використання ринкового потенціалу.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти реалізації потенціалу сталого розвитку стратегічних ринків України на підставі забезпечення комплексно соціо-еколого-економічної ефективності. Запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності інвестиційної системи з позицій концепції сталого розвитку. Розроблено прикладні механізми та заходи ефективного використання соціально-економічного потенціалу сталого розвитку інтегрованого ринку зерна та зернопродуктів. Обгрунтовано відтворювальні механізми реалізації зовнішньоекономічного й інвестиційного потенціалів стратегічних ринків у контексті парадигми сталого розвитку. Розроблено механізми підвищення безпеки України на основі використання потенціалу альтернативних джерел енергії.

Висвітлено теоретико-методологічні основи регулювання інтегрованого ринку зерна та продуктів його переробки в Україні. Запропоновано концепцію регулювання відтворювальних процесів на засадах збалансування товарно-фінансових потоків між секторами інтегрованих ринків, активізації їх відтворювальної функції, реалізації економічних інтересів держави на цих ринках. Розроблено методологічні та методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування та регулювання інтегрованого ринку зерна та продуктів його переробки. Запропоновано багаторівневу систему критеріїв для оцінювання економічної, соціальної та управлінської ефективності ринків. Виконано секторний аналіз відтворювальних процесів на ринках зерна та продуктів його переробки, ідентифіковано латентні тенденції та економічні проблеми їх розвитку. Розглянуто особливості функціонування механізмів державного регулювання та управління зерновим ринком в Україні й у провідних зернових державах. Обгрунтовано стратегічні напрями розвитку інтегрованих ринків зерна та продуктів його переробки та комплекс прикладних регуляторних заходів, орієнтованих на реалізацію пріоритетів національної зернової політики. Оцінено бюджетну ефективність пропонованих заходів із використанням методу сценаріїв.

Визначено особливості та деформації національної зернової політики, обгрунтовано її пріоритети і завдання в умовах відкритої економіки. Досліджено негативний влив сировинного вектору українського агроекспорту на відтворювальні процеси зернового та суміжних до нього ринків. Проаналізовано динаміку загального та уточненого коефіцієнтів продовольчої безпеки України. Ідентифіковано недоліки діючого механізму цінового регулювання зернового ринку. Запропоновано заходи щодо реалізації відтворювального механізму регулювання зернового ринку, орієнтовані на збалансований розвиток ринку, реалізацію пріоритетів національної зернової політики, забезпечення високого рівня продовольчої безпеки держави.

Розроблено теоретико-методологічні засади регулювання інтегрованих ринків зерна та продуктів його переробки (ЗПП) з метою їх збалансованого розвитку в системі національної економіки. Обгрунтовано теоретичний базис функціонування відтворювальної системи вертикально суміжних ринків, ідентифіковано структурні та фінансові деформації відтворювальних процесів. Запропоновано концепцію селективного регулювання відтворювальних процесів (ВП) релевантних ринків. Розроблено методичні положення щодокритеріального оцінювання ефективності функціонування та регулювання системи суміжних ринків. Використовуючи вказану розробку, здійснено критеріальне оцінювання ВП у секторах інтегрованих ринків ЗПП, що дозволило визначити тенденції та проблеми їх розвитку, міжсекторні пропорції відтворення. Ідентифіковано проблеми функціонування діючих регуляторних механізмів. Визначено змістовий характер, пріоритети та завдання національної зернової політики. Обгрунтовано складові механізму державного регулювання інтегрованих ринків зерна та продуктів його переробки. Оцінено ефективність впровадження відтворювальних механізмів регулювання.

Увагу приділено теоретико-методологічним засадам досліджень логістики товарних ринків. Уведено новий понятійно-категоріальний апарат визначення ринкової логістики. Розглянуто товар як основу формування ринку та логістики товарних потоків на ринку. Запропоновано механізми дослідження та регулювання товарних ринків на логістичних принципах. Визначено та класифіковано типи логістичних ланцюгів різних товарних ринків. Обгрунтовано перспективні форми організації логістики національних ринків у контексті теорії глобальних ланцюгів вартості (ГЛВ). Запропоновано механізми регулювання логістичних ланцюгів товарних ринків.

Наведено результати досліджень, присвячених розвитку теоретико-методичних підходів до стратегування інноваційного розвитку регіонів (ІРР) на засадах глокалізації. Досліджено концептуальні засади стратегування ІРР. Запропоновано методичний підхід до стратегування ІРР, методичний інструментарій діагностичного та проектного етапів стратегування, зокрема методичний підхід до оцінки стану ІРР і його інституціонального забезпечення, до визначення смарт-спеціалізації регіону, до екологізації ІРР, визначення сценаріїв і формування набору інструментів ІРР.

Наведено результати досліджень, що присвячені розробці методичних рекомендацій до оцінки впливу економічних показників на головні індикатори "зеленого" зростання держави. Обгрунтовано складові методичних рекомендацій, відмінною рисою яких є логічно-структурний аналіз чинників впливу на компоненти ресурсної та екологічної продуктивності ВВП, що дозволяє визначити причинно-наслідкові зв'язки між динамікою змін економічних і "зелених" індикаторів. Проведено аналіз базових показників економічного розвитку України в контексті параметрів економічної безпеки, здійснено оцінку динаміки чинників впливу на компоненти показників продуктивності ВВП України. Проведено аналіз рівня та динаміки показників ресурсної й екологічної продуктивності ВВП в Україні за період 2010 - 2017 рр., оцінку впливу сільського господарства та сировинного експорту на стан навколишнього природного середовища. Здійснено діагностику впливу продуктивності ВВП на прогрес "зеленого" зростання в державі, визначено позитивні та негативні тенденції у процесі "зеленої" трансформації національної економіки.

Висвітлено теоретико-методологічні основи формування та впровадження інтеграційних механізмів розвитку товарних ринків України. Обгрунтовано теоретичні засади економічної інтеграції товарних ринків, типологію ринкових інтеграційних механізмів і їх сутність, розроблено відтворювальний методичний підхід до оцінки ефективності інтегрованих товарних ринків. Досліджено інтеграційні тенденції та проблеми розвитку вітчизняних товарних ринків, зокрема зерна, борошномельно-круп'яної продукції, хліба та хлібобулочних виробів, цукру, молока та молочних продуктів, плодоовочевої продукції та винограду, обгрунтовано інтеграційні механізми їх відтворювального розвитку в умовах сучасних інституційних трансформацій. Досліджено тенденції розвитку енергоринку України в умовах європейської інтеграції. Розроблено методологічні засади інституційного забезпечення реалізації ринкових інтеграційних механізмів, прикладні інструменти інституціоналізації інтеграційних механізмів розвитку агропродовольчих ринків України.

Наведено результати досліджень, присвячених обгрунтуванню багаторівневої системи принципів формування ефективних логістичних ланцюгів (ЛЛ) товарних ринків і зв'язків між їх ланками. Розкрито сутність відтворювального підходу до ринкових досліджень, визначено логістичну структуру товарного ринку, типологію зв'язків між ланками ЛЛ. Розроблено класифікацію ринкових ланцюгів і логістичних операцій, встановлено закономірність багатофункціональної сутності логістичної операції. Обгрунтовано доцільність конвергенції наукових підходів (відтворювального, інтеграційного, регуляторного та концепції сталого розвитку) для конструювання системи принципів формування ринкових ЛЛ. Розглянуто компоненти відтворювальної, інтеграційної, регуляторної та екологічної групи принципів формування ринкових ЛЛ, розкрито сутність принципів у науковому-прикладному вимірі. За допомогою емпіричних досліджень визначено ступінь і проблеми реалізації головних принципів формування ЛЛ товарних ринків в українських реаліях, конкретизовано теоретичні положення ринкової логістики на прикладі стратегічних товарних ринків України.

Досліджено вплив логістичного фактора на трансформації теоретичних положень функціонування товарних ринків. Насамперед це стосується окремих положень теорії ринкової рівноваги та теорії конкуренції. Зроблено висновок, згідно з яким логістичний фактор дозволяє не тільки розкрити вплив окремих його складових на постулат теорії ринкової рівноваги відносно запізнюючої реакції обсягів пропозиції на цінові коливання на товар, но також звести до мінімуму строк досягнення рівноважного стану. До складових логістичного механізму слід віднести складську логістику, розподільчу логістику, а також інтегровану логістичну концепцією "7R". Розроблено модифіковану математичну модель Еванса, результати аналізу якої продемонстрували можливості впливу логістичних механізмів на ринкові процеси з метою мінімізації часу досягнення рівноважної ціни. Логістична складова товароруху вносить певні корективи в сучасні погляди на теоретичні положення з функціонування ринкового середовища, зокрема, мотиваційну складову усунення конкурентів залежно від часток ринку, які займають товаровиробники. Авторська гіпотеза з цього питання полягає в тому, що можливості товаровиробників у конкурентній боротьбі здебільшого підлягатимуть диференціації залежно від використання логістичних провайдерів різних рівнів, тоді як вага ринкових часток як мотиваційна складова конкурентних відносин зменшуватиметься. Виконаний моніторинг ринку логістичних послуг дозволив виокремити перспективний рівень розвитку логістичного сервісу, який пов'язаний з комплексним наданням послуг, насамперед 3PL-рівня.

Висвітлено проблеми стратегування інноваційного розвитку регіонів, запропоновано нові підходи до вирішення завдань теоретичного та прикладного характеру. Розглянуто стратегічні орієнтири інноваційного розвитку на прикладі Одеської області, сформовано відповідні сценарії, визначено пріоритети та інструменти інноваційного розвитку. Наголошено на необхідності включення екологічної складової до інноваційного сталого розвитку регіону, визначено тенденції, сценарії та стратегічні напрями інноваційного розвитку аграрного ринку як одного зі стратегічних ринків Одеської області, а також напрямки вдосконалення інституціонального забезпечення реалізації стратегій інноваційного розвитку регіонів України.

Наведено результати досліджень, присвячених обґрунтуванню природи економічних інтересів суб'єктів логістичних ланцюгів товарних ринків, проблемам їх взаємодії та гармонізації. Розкрито сутність економічних інтересів суб'єктів ринкових ланцюгів у контексті інституційної теорії. Розвинуто класифікацію економічних інтересів. Розроблено типологію головних протиріч економічних інтересів суб'єктів логістичних ланцюгів товарних ринків, розкрито їх сутність. Обґрунтовано концептуальний базис гармонізації економічних інтересів суб'єктів ринкових ланцюгів. Запропоновано методичний підхід до оцінки ступеню гармонізації економічних інтересів суб'єктів логістичних ланцюгів товарних ринків на основі виділення "блоків" взаємодії та оцінки інтересів на мікро-, макро- та глобальному рівнях. За допомогою емпіричних досліджень на прикладі аграрного ринку України встановлено базове протиріччя між економічними інтересами суб'єктів індивідуального та корпоративного секторів цього ринку, обґрунтовано шляхи входження дрібнотоварних товаровиробників до прибуткових ланок ринкових ланцюгів.

Висвітлено теоретико-методологічні основи формування ефективних логістичних ланцюгів товарних ринків. Визначено понятійно-категоріальний апарат ринкової логістики, логістичну структуру товарного ринку, розроблено класифікацію ринкових логістичних ланцюгів. Досліджено вплив логістики на трансформацію положень теорії ринкової рівноваги та теорії конкуренції. Розроблено методологічні засади визначення та подолання логістичних «розривів» потокових процесів товарного ринку. Обгрунтовано систему принципів формування ефективних логістичних ланцюгів товарних ринків та міжланкових зв’язків. Встановлено просторово-часові параметри ринкової логістики, запропоновано теоретичні основи формування регіональних логістичних систем. Розроблено теоретико-методичні засади формування, взаємодії та гармонізації економічних інтересів суб’єктів логістичних ланцюгів товарних ринків. Проведено емпіричні дослідження особливостей функціонування логістичних ланцюгів агропродовольчих ринків України.

Наведено результати досліджень, присвячених розробці теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо селективного регулювання систем суміжних товарних ринків в умовах нестабільності. Визначено сутність селективної політики держави та селективного регулювання систем вертикально суміжних товарних ринків, розроблено їх типологію. Запропоновано концепцію селективного регулювання систем товарних ринків, досліджено об'єкти регулювання, визначено природу та типи "розривів" товарно-фінансових потоків у ринкових системах. Удосконалено теоретичні основи ринкової стійкості, обґрунтовано зв'язок і взаємовплив стійкості функціонування на стійкість відтворювального розвитку систем суміжних товарних ринків. Обґрунтовано множину принципів селективного регулювання функціонування та розвитку систем суміжних товарних ринків в умовах нестабільності, визначено їх сутність і практичну реалізацію. Розкрито особливості інструментів державного маркетингу в ринковому вимірі, акцентовано увагу на маркетингові заходи підтримки національних експортерів переробних товарів. На прикладі Одеського регіону запропоновано комплекс адаптивних заходів селективного регулювання ринку зернових і хлібних продуктів в умовах нестабільності.