Наведено результати оцінки впливу осушувальних меліорацій на руслоформуючу діяльність річок Українського Полісся. Виявлено тенденції в змінах гідроекологічних аспектів руслових процесів, пов'язаних з осушенням.

Розглядаються загальні умови формування річкових русел, їх морфології та динаміки. Наведено основні положення розвитку поздовжніх профілів та формування річкових заплав. Зроблено опис гідроморфологічного аналізу. Детально розглянуто вплив на руслові процеси господарської діяльності й надано практичні рекомендації щодо регулювання річкових русел.

Проаналізовано сучасні напрями та підходи до визначення стійкості річкових русел. Запропоновано новий, більш об'єктивний показник, який враховує форму русла й ерозійні умови в басейні. Приведено його апробацію на руслах малих і середніх річок басейну Дніпра.

Розглянуто основні положення гідролого-екологічного аналізу руслових процесів на річках України. Запропоновано нові підходи щодо виявлення та запровадження критеріальних залежностей з оцінки руслових деформацій, просторово-часової динаміки руслоформівних наносів, обгрунтування та реалізації ерозійного показника стійкості русел, розробки й апробації нових положень стосовно екологічно допустимих витрат води та екологічно необхідного стоку як основних критеріїв оцінки гідроекологічного стану русел річок. Сформульовано основні положення рекомендацій та заходів щодо покращення умов руслоформування на річках України.

Описано основні фізичні та хімічні властивості води, її розподіл на земній кулі, а також кругообіг та походження. Наведено методи проведення гідрологічних досліджень. Відзначено роль води у фізико-географічних, геофізичних, геохімічних і біологічних процесах, у житті та господарській діяльності людини. Висвітлено питання гідрології річок (водний режим, механізм течії, водоносність, річкові наноси, селі, руслові процеси). Досліджено водний баланс, рівневий і термічний режими озер, донні відклади та еволюцію озерної улоговини. Обговорено типи боліт, їх будову, морфологію та гідрографію, а також процеси утворення льодовиків, їх типи, поширення та значення. Запропоновано теорії походження підземних вод, визначено особливості їх хімічного складу та фізичних властивостей. Визначено роль підземних вод у фізико-географічних процесах. Наведено дані про хімічний склад вод Світового океану, термічний режим океанів і морів, густину та тиск морської води. З'ясовано оптичні та акустичні особливості морської води. Розглянуто питання щодо водних ресурсів України, їх використання й охорони.

Описаны основные физические и химические свойства воды, ее распределение на земном шаре, а также круговорот и происхождение. Приведены методы проведения гидрологических исследований. Отмечено значение воды в физико-географических, геофизических, геохимических и биологических процессах, в жизни и хозяйственной деятельности человека. Освещены вопросы гидрологии рек (водный режим, механизм течения, водоносность, речные наносы, сели, русловые процессы). Исследованы водный балланс, уровневый и термический режимы озер, донные отложения. Обсуждены типы болот, их строение, морфология и гидрография. Оговорены процессы образования ледовиков, их типы, распространение и значение. Предложены теории происхождения подземных вод, определены особенности их химического состава и физических свойств. Определена роль подземных вод в физико-географических процессах. Изложены данные о химическом составе вод Мирового океана, термическом режиме океанов и морей, густоте и давлении морской воды. Выяснены оптические и акустические особенности морской воды. Рассмотрены проблемы водных ресурсов Украины, их использования и охраны.

Висвітлено предмет і об'єкт гідрології, методи гідрологічних досліджень, роль і значення води у природних процесах і життєдіяльності людини. Розглянуто основні фізичні властивості та хімічний склад природних вод, розподіл води на земній кулі та її кругообіг. Описано гідрологічні процеси, характерні для водних об'єктів суші, зокрема, річок, озер, водосховищ, боліт, льодовиків, підземних вод. Розкрито питання гідрології моря. Увагу приділено характеристиці водних ресурсів України, їх використанню й охороні.

Освещены предмет и объект гидрологии, методы гидрологических исследований, роль и значение воды в природных процессах и жизнедеятельности человека. Рассмотрены основные физические свойства и химический состав природных вод, распределение воды на земном шаре и ее кругооборот. Описаны гидрологические процессы, характерные для водных объектов суши, в частности, рек, озер, водохранилищ, болот, ледников, подземных вод. Раскрыты вопросы гидрологии моря. Уделено внимание характеристике водных ресурсов Украины, их использованию и охране.

Дана качественная и количественная оценка загрязнения рек бассейна Нижнего Днепра. Показано, что улучшение классов качества воды происходит закономерно при прохождении экологически допустимых расходов (ЭДР). Выявлено "экологическую" функцию ЭДР и их интегрированного показателя - экологически необходимого стока.

Обгрунтовано теоретичні засади гідролого-екологічного аналізу руслових процесів з виділенням ієрархії їх чинників та розроблено його структури. На підставі даних дослідження процесів руслоформування встановлено критеріальні залежності щодо оцінки вертикальних і горизонтальних руслових деформацій та руслоформівних наносів. Здійснено практичну реалізацію ерозійного показника стійкості русел для річок України. Розроблено й апробовано основні положення екологічно допустимих витрат і екологічно необхідного стоку як основних критеріїв оцінки гідролого-екологічного стану русел. Запропоновано основні методичні аспекти досліджень руслових процесів у нижніх б'єфах ГЕС та виконано їх практичну реалізацію в зонах виклинювання підпору дніпровських гідровузлів. Розроблено й апробовано основні положення гідролого-екологічного аналізу руслових процесів на річках Закарпаття з виділенням класифікації паводків на гірських річках. Наведено рекомендації щодо покращання умов руслоформування на річках України.

Розглянуто методичні особливості процесів руслоформування на гірських і передгірських річках. Розкрито деякі аспекти формування природних умов і гідрологічного режиму річок басейну Лімниці. Запропоновано методику натурних досліджень руслових процесів за умов гірського руслоформування. Обгрунтовано та реалізовано на р. Лімниця систему моніторингу руслових процесів. Розроблено основні положення паспорта гідроморфологічного створу. Виконано комплексне оцінювання складових руслових процесів, руслоформувальних витрат води, руслових наносів, деформацій русла та його типів, стійкості русла р. Лімниця. Наведено ряд рекомендацій щодо покращання ефективності та надійності роботи протипаводкового комплексу, моніторингових досліджень руслових процесів, схем регулювання русла р. Лімниця.

Рассмотрены методические особенности процессов руслоформирования на горных и предгорных реках. Проанализированы некоторые аспекты формирования природных условий и гидрологического режима рек бассейна р. Лимницы. Предложена методика натурных исследований русловых процессов в условиях горного руслоформирования. Обоснована и реализована на р. Лимница система мониторнига русловых процессов. Разработаны основные положения паспорта гидроморфологического створа. Сделана комплексная оценка составных русловых процессов, русоформирующих затрат воды, русловых наносов, деформаций русла и его типов, стойкости русла р. Лимница. Дан ряд рекомендаций по улучшению эффективности и надежности работы противопаводкового комплекса, мониторинговых исследований русловых процессов, схем регулирования русла р. Лимница.

Викладено результати досліджень основних природних чинників формування гідрологічного режиму, гідроморфологічних умов і руслових процесів річок транскордонного басейну Латориці. Розкрито закономірності формування гідрологічного режиму. Розроблено методичні положення гідроморфологічного оцінювання гірських, напівгірських і рівнинних річок як однієї зі складових оцінки екологічного стану водних об'єктів, які застосовано на річках басейну. Досліджено умови вияву руслових процесів річок басейну Латориці як інтегрованого показника оцінювання їх гідроморфологічного стану та складової протипаводкового захисту русло-заплавного комплексу цих водотоків. Запропоновано рекомендації щодо збереження та покращання гідроморфологічного стану і процесів руслоформування річок басейну і впровадження результатів гідроморфологічного оцінювання для прийняття оптимальних водогосподарських управлінських рішень у басейні.

Комплексно досліджено триваючі злочини (ТЗ) у кримінальному праві України. Розглянуто історію ТЗ і сучасний стан дослідженості відповідної теми. Визначено ознаки ТЗ, які розділено на загальні та спеціальні (особливі). Визначено перелік ТЗ за чинним КК України та здійснено їх класифікацію. Встановлено особливості початку та закінчення ТЗ діянь. З'ясовано місце ТЗ у системі інститутів кримінального права. Досліджено співвідношення ТЗ із суміжними поняттями. Проаналізовано вплив тривалості ТЗ на ступінь їх суспільної небезпечності. Досліджено значення ознак ТЗ у разі застосування до осіб, що вчинили відповідні діяння, закону щодо кримінальної відповідальності та закону щодо амністії. З метою вдосконалення порядку застосування норм законодавства щодо ТЗ та інших злочинів, які мають тривалий характер, сформульовано пропозиції щодо внесення змін до КК України та Закону України "Про застосування амністії в Україні".

Розглянуто поняття та ознаки триваючих злочинів і на цій основі вирішено питання про перелік злочинних діянь за KK України. Досліджено питання про початок, закінчення та завершення триваючих злочинів. Розкрито співвідношення триваючих злочинів із суміжними поняттями. Показано значення ознаки тривалості триваючих злочинів за застосування закону до осіб, що вчинили відповідні діяння, та обгрунтовано висновки про те, як саме має застосовуватися закон щодо триваючих злочинів у низці ситуацій. Сформульовано пропозиції про вдосконалення KK України і Закону України "Про застосування амністії в Україні".

Висвітлено історію розвитку гідрологічної науки у вищих навчальних закладах України, починаючи з 1922 р., коли Є. В. Оппоковим вперше в Україні було засновано кафедру гідрології у Київському політехнічному інституті, яка пройшла непростий шлях трансформації до сьогодення у Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне). Висвітлено розвиток гідрології в Одеському державному екологічному університеті (з 1932 р.), Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича (з 1946 р.), Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (з 1949 р.), Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара (з 2008 р.). Розглянуто результати діяльності вчених-гідрологів у цих університетах, особливо одеської наукової школи теоретичної та прикладної гідрології та наукової школи гідрохімії та гідроекології Київського університету. Показано перспективні напрями досліджень університетської гідрології.

На основі створеного банку щоденних даних витрат води по гідрологічних постах в с. Жорнава, с. Зарічово, м. Ужгород та с. Сімер здійснено оцінку мінімального стоку води річок басейну Ужа. За результатами досліджень внутрішньорічного розподілу стоку води виділено зимовий меженний сезон, що триває з листопада по лютий, та літньо-осінній - з серпня по жовтень. Оцінка коливань мінімального стоку засвідчила, що зараз він знаходиться у багатоводній фазі. Було побудовано карти модулів стоку окремо для зимового та літньо-осіннього періодів. Для створення більш достовірних карт було використано дані з 20 гідрологічних постів, у тому числі і закордонних. Карти є достовірними, і ними можна користуватися у практичних цілях для одержання значень мінімальних модулів стоку води для будь-якої річки басейну.

На основі створеного банку щоденних даних витрат води з використанням програмного комплексу IHA по 22 гідрологічних постах річок басейну Тиси (в межах України) було встановлено величину модуля мінімального за 7 діб стоку води. З ряду гідрографічних характеристик обрано площу та середню висоту водозбору, глибину ерозійного врізу та похил русла річки. Між цими характеристиками та мінімальними витратами води за період 7 діб для літньо-осінньої та зимової межені були побудовані графіки залежностей. Аналіз емпіричних регіональних залежностей мінімального стоку річок басейну Тиси дозволив встановити, що найбільше на формування мінімального стоку води за 7 діб впливає площа водозбору, глибина ерозійного врізу русла та висота водозбору. Натомість похил опосередковано впливає на формування мінімального стоку води за 7 діб. Отримані регіональні залежності доцільно використовувати також при оцінці мінімального стоку для річок з недостатніми або відсутніми гідрологічними спостереженнями.

Здійснено аналіз однорідності рядів середніх та максимальних річних витрат води, мінімальних витрат води періоду відкритого русла та періоду льодоставу в межах окремих районів басейнів річок та суббасейнів України. Дослідження виконано з використанням узагальнених параметричних критеріїв Фішера та Стьюдента, адаптованих до гідрологічних рядів, а також непараметричного критерію Вількоксона. Отримані результати свідчать про відсутність спрямованих змін річного стоку річок на більшій частині території країни, за винятком південних та південно-західних її регіонів. Високий відсоток порушень однорідності рядів властивий максимальним витратам весняного водопілля. Практично однорідними є ряди максимальних витрат дощових паводків. Високий відсоток порушень однорідності рядів мінімальних річних витрат води властивий як зарегульованим річкам, так і тим, де об'єми регулювання стоку є значно меншими.

Розглянуто загальні закономірності розвитку ерозійних і руслових процесів (РП), механізми транспортування й акумуляції наносів. Значну увагу приділено умовам формування та типізації річкових русел рівнинних і гірських річок, їх морфології та динаміці, вертикальним і горизонтальним русловим деформаціям, річковим заплавам. Описано фактори формування поздовжніх профілів річок, а також умови їх трансформації. Наведено класифікації антропогенного впливу на РП. Подано інформацію щодо управління РП. Висвітлено особливості гідроекологічного аналізу РП, зокрема специфіку визначення екологічно допустимих витрат води.

Наведено результати визначення основних морфодинамічних характеристик річки Горинь. Дослідження проводилося на 62-х створах на ділянці від м. Ямпіль до с. Смородськ. Для цих створів проведено аналіз по визначенню гранулометричного складу донних відкладів. За допомогою кумулятивних кривих, для всіх проб визначено коефіцієнт сортованості й ступінь неоднорідності. Виконано просторову оцінку руслоформувальних витрат води, які були закладено та досліджено за умов bankfull stage. Для цих умов розраховано розмивні та нерозмивні швидкості потоку. Одержані результати про фракційність досліджуваних проб та критичні швидкості в місцях їх відбору надали змогу побудувати картосхему, яка наочно показує розповсюдження процесів руслових деформацій на ділянці протяжністю 560,7 км.

Мета статті - виклад результатів моделювання довгострокових змін водного стоку на річках Українських Карпат як перспективного джерела гідроенергетичного потенціалу. У дослідженні вперше представлено технологічну схему використання водно-балансової моделі Турка для регіональної оцінки впливу клімату на водні ресурси, яка включає такі етапи: підготовка гідрологічної та кліматичної інформації для досліджуваного об'єкта за історичний період спостережень; вибір кліматичних проекцій, які характеризують зміну клімату досліджуваної території на довгострокову перспективу; вибір референтного періоду для калібрування гідрологічної моделі та виконання процедури калібрування; валідація моделі з використанням даних за історичний період спостережень (ретропрогноз); моделювання (симуляція) водного стоку на довгострокову перспективу; корекція результатів моделювання за методом "Change Factor (CF)" згідно відповідних рекомендацій; оцінка якості моделювання з використанням методу "bias correction". Розроблену схему апробовано на річках Карпатського регіону. Результати апробації порівняно з результатами, отриманими за допомогою чисельної моделі SWIM. Зроблено висновок, що при дотриманні методологічних рекомендацій, викладених у технологічній схемі розрахунків, використання водно-балансової моделі демонструє цілком задовільні результати.

На основі довготривалих рядів спостережень на 12 гідрологічних постах здійснена оцінка мінімального стоку в районі басейнів Пруту та Сірету. Оцінка гідрографів стоку води у співставленні з ходом атмосферних опадів дала підставу виокремити літньо-осінній (з серпня по листопад) та зимовий (з грудня по лютий) періоди низького стоку, а також встановити оптимальний період стійкого мінімального стоку - 7 днів. Отримані ряди середніх 7-денних мінімальних витрат води двох періодів були перевірені на однорідність. При встановленні 1-% рівня значимості усі ряди виявились однорідними, принаймні за одним критерієм. Ряди мінімальних витрат води переведені у модулі стоку для побудови картосхем розподілу мінімального стоку води по території басейнів. В результаті отримані достовірні, детальні та сучасні картосхеми для даного регіону. Картосхеми демонструють зменшення модулів стоку води в районі басейнів Пруту та Сірету з заходу на північний схід.