Висвітлено теоретичні засади кон'юнктурних досліджень (КД) галузевого ринку. Розкрито роль і місце КД в системі ринкових відносин. Наведено інформацію про види економічних процесів, циклічні коливання економічного росту, теорію економічних циклів, технологію антикризового управління, державні методи впливу на кон'юнктурну політику. Увагу приділено методології дослідження економічної кон'юнктури, системі показників і оцінюванню стратегій розвитку кон'юнктури ринку, інструментарію проведення КД, кон'юнктурному оцінюванню підприємницького ризику, основним методам прогнозування кон'юнктури галузевого ринку.

Проаналізовано вітчизняний та закордонний досвід створення ефективної системи розвитку міського туризму. Визначено кластерні об'єднання як ефективний шлях розвитку туризму в місті на підставі світового досвіду. Висвітлено сучасний стан, тенденції та проблеми розвитку готельної індустрії Харкова. Розглянуто питання розробки комплексного механізму розвитку санаторно-курортних послуг у місті. Обгрунтовано передумови розвитку малого туристичного бізнесу у сільській місцевості Харківщини. Увагу приділено проблемам розвитку транспортної інфраструктури міст для організації в'їзного туризму. Визначено стратегічні пріоритети довгострокового розвитку туризму на Харківщині.

Визначено та узагальнено методи формування стратегії управління конкурентоспроможністю промислових комплексів регіонів країни. Відзначено, що сьогодні Україна опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку, розвитку промисловості заважають: зношений стан техніко-технологічної бази виробництв, високий рівень плинності кадрів, незначний відсоток виробництва високотехнологічної продукції, нестача інститутів інноваційного розвитку і т. ін. З іншого - складність процедур фінансування процесів розвитку промисловості. Наведено позицію України в рейтингу країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності. Визначено умови розробки регіональної політики управління конкурентоспроможністю промислових підприємств. У методологічному відношенні автором запропоновано концептуальну схему формування регіональної стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств промислового комплексу, яка складається з чотирьох блоків завдань та дає уявлення щодо організації управління конкурентоспроможністю промисловості на регіональному рівні.

Розроблено методичний підхід до оцінки сучасного стану промисловості України на основі багатофакторного аналізу. Для з'ясування тенденцій розвитку та проблем промислового комплексу України було досліджено структуру валової доданої вартості за видами економічної діяльності в ринкових цінах протягом 2010 - 2017 рр. за щоквартальними статистичними даними галузей промисловості. Проведено кореляційний аналіз валового внутрішнього продукту та валової доданої вартості за видами економічної діяльності промисловості. Відзначено дуже високу залежність величини валового внутрішнього продукту від результатів економічної діяльності всіх напрямів промислового виробництва. У результаті апроксимації поліноміальним трендом встановлено функціональну залежність валової доданої вартості всіх напрямів економічної діяльності промисловості та валового внутрішнього продукту від часу. Зроблено висновок, що запропонований методичний підхід до оцінки сучасного стану промисловості України на основі багатофакторного аналізу дозволяє не лише встановити вплив валової доданої вартості кожного з напрямків економічної діяльності промисловості, а й з'ясувати, як швидко реагує ВВП України на кризу або стабілізацію всіх галузей економіки країни.

Визначено фактори впливу на управління конкурентоспроможністю промисловості регіонів України на основі дисперсійного аналізу. Визначено сукупні значення результуючого показника та градацій фактора впливу для факторного аналізу промислових комплексів, наведено результати однофакторного дисперсійного аналізу Придніпровського, Слобожанського та Поліського регіонів за 2013 - 2017 рр. У результаті числового експерименту по знаходженню вагових коефіцієнтів факторів, що мають вплив на конкурентоспроможність промислових комплексів Придніпровського, Слобожанського та Поліського регіонів, виявлено фактори, що мають вплив на ефективність роботи промисловості. На підставі проведеного факторного аналізу зроблено висновок, що в роки кризи значення всіх показників змінюються непередбачувано, при стабілізації майже всі фактори демонструють тенденцію до повільного зростання. З'ясовано, що недостатнім для всіх регіонів є вплив найважливіших факторів - рівня капітальних інвестицій та інноваційної активності промисловості, що потрібно враховувати при побудові конкурентних стратегій управління регіональними промисловими комплексами.

Побудовано економіко-математичну імітаційну модель управління конкурентоспроможністю промислових комплексів регіонів. Порівняння двох достовірних регресійних моделей Слобожанського регіону довело, що при врахуванні показників балансу всі змінні дають сумірний позитивний вклад у результуючий показник; в іншому випадку лише капітальні інвестиції позитивно впливають на остаточний результат, а інноваційну активність промислових підприємств та фінансові результати до оподаткування можна вважати край незадовільними. З'ясовано функціональну залежність між обсягом реалізованої продукції, товарів та послуг та фінансовими результатами до оподаткування. Зроблено висновок, що чим більша функціональна залежність між обсягом реалізованої промислової продукції та фінансовими результатами до оподаткування, тим кращими є результати економічної діяльності регіонального промислового комплексу. Тому при побудові стратегії управління конкурентоспроможністю промислового комплексу регіону необхідно враховувати ці важелі впливу.

Представлено результати дослідження, пов'язані з теоретичними, методологічними, методичними та практичними питаннями розвитку туризму. Розглянуто ключові домінанти розвитку туризму в Україні. Охарактеризовано туристські ресурси як ключовий фактор розвитку туризму в регіоні, сіті-маркетинг та сіті-брендинг як інструмент управління туристичним іміджем в умовах міжрегіональної конкуренції. Проаналізовано регіональні аспекти ресурсного потенціалу та перспективи розвитку в Україні мисливсько-рибальського туризму.

Проведено аналіз сучасного стану та встановлено тенденції розвитку готельного бізнесу у регіонах України. Зазначено, що в усіх областях України недостатньо розвинуті маркетингові засоби залучення туристів, інформація щодо багатьох видів послуг в індустрії гостинності або недостатня, або відсутня, оскільки спектр послуг дуже обмежений. Встановлено, що завантаження готелів в більшості регіонів України є сезонним (в областях, що не належать до активних туристичних зон, влітку вона найнижча, в курортних же зонах - влітку та взимку вона найвища). Також завантаження готелів протягом року, як правило, ще нерівномірне і за днями тижня - на вихідних воно знижується, зростаючи в будні за рахунок тих осіб, яких перебувають у відрядженні. Встановлено, що загальною тенденцією, з'ясованою в результаті проведених досліджень у всіх регіонах України, є визначення необхідності впровадження інновацій та нових партнерських взаємовідносин, зокрема, між турагентствами та готельно-ресторанними підприємствами, органами влади та державного самоврядування для ефективного розвитку регіональних інфраструктур. Це, насамперед, має реалізовуватись через механізми співробітництва із залученням різних джерел фінансування. У результаті проведеного аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку готельного бізнесу в регіонах України зроблено висновок, що за останні роки значно змінилися структура та стратегія розвитку готельних підприємств. Сьогодні необхідно покращувати якість послуг із одночасним розширенням їх асортименту, що пов'язано з постійно зростаючими вимогами споживачів відповідно до вимог провідних технологій. Значне розширення спектра засобів розміщення (апартаменти, вілли, будинки для відпочинку, заміські та гостьові будинки, шале тощо) дозволить якнайкраще зорієнтувати різні групи туристів та урізноманітнити види відпочинку.

Мета роботи - розробка концепції стратегії розвитку соціального туризму (СТ) в Україні, беручи до уваги європейський досвід і зважаючи на національні реалії. Обгрунтовано, що головною функцією СТ є створення та забезпечення відповідних умов, які надають змогу брати участь у туристичному процесі, тобто забезпечують доступ людей до повноцінного відпочинку, відповідно, і до ефективного відновлення фізичних, емоційних і духовних сил людини. У дослідженні надано узагальнену структуру системи організації СТ в Європі, де наведено фактори попиту та пропозиції, а також їхні ключові елементи. На основі закордонного досвіду виділено такі 3 основні системи надання послуг СТ, як: спеціалізовані місця розміщення; відпускні чеки; благодійні пожертви. Запропоновано концепцію стратегії розвитку СТ в Україні, яка передбачає проведення низки заходів для становлення СТ в Україні. Щоб визначити, які саме заходи необхідні, потрібно скористатися даними SWOT-аналізу та його результатами. Виявлено, що ці заходи поєднують декілька груп, таких як: організаційні заходи; заходи, пов'язані з роботою учасників СТ; конкретні кроки з реалізації СТ. Зроблено висновок, що СТ можна вважати підгрунтям розвитку внутрішнього туризму в країні. Адже інтенсивні темпи розвитку внутрішніх туристичних потоків надають можливість забезпечити новий якісний рівень розвитку національної туристичної індустрії, що, своєю чергою, сприятиме орієнтації сфери туризму на туристів як внутрішніх, так і зовнішніх.

Мета роботи - формування туристичного іміджу міста як стратегічного напряму розвитку маркетингу території. Доведено, що дієвим та ефективним механізмом, який дозволяє вести боротьбу за обмежені ресурси, конкурентні переваги та високу конкурентоспроможність міста, вважається його сильний і позитивний імідж, під яким розуміють цілісний комплекс характеристик, що зосереджує в собі неповторні та оригінальні особливості міста, а також образні уявлення чи сприйняття, які дають змогу виокремити й ідентифікувати місто з-поміж безлічі інших споживачами, туристами, інвесторами. Наведено структуру потенціалу міста, а саме: його економічну, політичну, соціальну та екологічну складові, на яких базується імідж території. У дослідженні існуючі інструменти створення та просування територіального іміджу, які можуть використовуватися як у зовнішніх, так і у внутрішніх комунікаціях, пропонується класифікувати відповідно до чотирикомпонентної структури іміджу, яка включає в себе концептуальну, діяльнісну, особистісну й атрибутивну складові. Вивчення поточного іміджу міста та отримання уявлення про те, яку позицію він посідає у свідомості цільових груп, є виключно важливим етапом у плануванні маркетингу міст. Але вивчення іміджу міста є непростим завданням. Саме тому в статті пропонується використовувати набір різноманітних підходів, методів і конкретних інструментів для того, щоб вивчити всю комплексну та багатоаспектну природу іміджу м. Харків. Така оцінка потрібна для того, щоб розробити алгоритм стратегічного управління іміджем території. Адже позитивний і належним чином побудований відповідний імідж може виступати одним із інструментів залучення інвестицій, спрямованих на розвиток території та досягнення цілей розвитку міста.

Проведено дослідження теоретико-методичних аспектів управління балансом інтересів виробників і споживачів рекреаційних послуг у регіонах України. Зазначено, що розвиток рекреаційно-туристичної сфери для багатьох країн є сьогодні вельми важливим завданням, оскільки туристична індустрія для них є одним із основних джерел отримання доходів до бюджету. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті транспортних шляхів і має для поступального розвитку своєї рекреаційної сфери сприятливі природно-кліматичні умови, значний історико-культурний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку рекреаційно- туристичних послуг. Визначено фактори впливу на ціну та якість туристичної послуги. Встановлено, що управління балансом інтересів між виробником туристичних послуг (туроператором) і рекреаційними потребами населення повинно здійснюватися виходячи із сукупності властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їм можливість задовольняти обумовлені або передбачувані потреби споживачів. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що на баланс інтересів між туроператором і рекреаційними потребами населення впливають ціна та якість турпакета. Для формування ціни та належної якості проаналізовано фактори впливу на них. Визначено, що найбільш впливовим фактором є: теорія поводження споживача. На формування ціни турпослуги впливають витрати туроператора, які значною мірою залежать від контрагентів. Для збільшення балансу інтересів необхідно краще вивчати туристичний попит і пропонувати різноманітні послуги за диверсифікованими цінами. Управління балансом інтересів виробників і споживачів рекреаційних послуг в Україні повинно базуватися на розумінні, що туристичний продукт - специфічний продукт, і визначення якості значною мірою залежить від факторів впливу: мінливість якості, сезонність тощо.

Узагальнено теоретико-методичні основи стратегічного планування розвитку регіонів України та розроблено механізм стратегічного планування (СП) розвитку територій. Встановлено, що стратегічне планування розвитку регіонів є дуже вагомим інструментом державного регулювання, який допомагає тримати усі необхідні економічні пропорції, забезпечує планомірне функціонування усіх ланок економічної системи суспільства. Для економіки України стратегічне планування є дуже актуальним і важливим, оскільки дозволяє прогнозувати процеси приватизації та демонополізації, формування різних форм володіння активами, наслідки технологічного оновлення виробництва та багато іншого. У міру стабілізації економіки поширюються можливості виявлення тенденцій та закономірностей регіонального розвитку, підвищується ступінь передбачуваності змін та поведінки різних суб'єктів господарювання. Зазначено, що у сучасному регіональному управлінні відчувається дефіцит в науковому забезпеченні концепцій розвитку, цільового планування регіонального господарства. Недостатньо розроблені технології формування сценаріїв соціально-економічного розвитку, а також інструменти державно-приватного партнерства. Вимагають подальшого теоретичного та методичного розроблення питання прикладного характеру, присвячені застосуванню в практиці стратегічного планування та механізму формування стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Зроблено висновок, що наявні проблеми підвищення ефективності стратегічного планування розвитку регіонів України можуть бути вирішені на основі впровадження дієвого механізму, який сьогодні знаходиться у стадії зародження. Запропонований механізм стратегічного планування розвитку територій дозволить як у теорії, так і на практиці покращити рівень якості життя населення, вплине на зниження рівня смертності, підвищить рівень екологічної безпеки, сприятиме розвитку пріоритетних галузей промисловості й взагалі підвищить конкурентоспроможність регіональних економічних систем.

Виявлено й обгрунтовано пріоритетність цілей і напрямів стратегічного розвитку туристичної конкурентоспроможності регіону. Доведено, що розвиток туризму на регіональному рівні носить комплексний, багатоаспектний характер, тому й управління туристичною діяльністю в регіоні повинно здійснюватися за цілою низкою різних напрямів. Це, своєю чергою, обумовлює потребу у формуванні програми довгострокового розвитку туризму в регіоні чи концепції стратегії розвитку туризму задля того, щоб максимально врахувати вплив внутрішніх і зовнішніх факторів, провести аналіз існуючої ситуації та розробити послідовність дій і заходів з підтримки та керування регіональним туризмом, а також гарантувати необхідний рівень конкурентоспроможності регіону. Виділено пріоритетні для регіону види туризму, які є найбільш привабливими та можливими для розвитку й отримання ефекту (економічного, соціального чи екологічного), відповідно до наявного рекреаційно-туристичного потенціалу регіону. При розробці стратегії розвитку туризму в регіоні потрібно враховувати пріоритетність цілей, оскільки це дасть змогу якнайкраще та найшвидше поліпшити існуючий незадовільний стан туристичної індустрії регіону. Саме тому запропоновано обгрунтувати напрями стратегічного розвитку та досягти конкурентні переваги в туристичній індустрії регіону завдяки моделюванню пріоритетності цілей розвитку (на прикладі туристичної конкурентоспроможності Харківського регіону). Цього можна досягти, скориставшись технологією методу аналізу ієрархій, який належить до процедур ієрархічного подання елементів, що дозволяють визначити сутність та обгрунтовувати завдання з прийняття управлінських рішень.