Висвітлено діяльність бібліотек для юнацтва Росії в галузі патріотичного, правового, духовно-морального виховання. Розглянуто проблеми виховної діяльності бібліотеки для юнацтва як однієї з форм спеціалізованого обслуговування, пов'язаної з особливостями читацької аудиторії та державними цілями, які поставлено в багатьох федеральних програмах. Акцентовано увагу на соціальному партнерстві бібліотеки як одному з шляхів комплексного виховного впливу. Розглянуто психологічні передумови ефективного комунікативного впливу за умов бібліотеки.

Освещена деятельность юношеских библиотек России в области патриотического, правового, духовно-нравственного воспитания. Рассмотрены проблемы воспитательной деятельности юношеской библиотеки как одной из форм специализированного обслуживания юношества, связанной с особенностями читательской аудитории и государственными задачами, поставленными в ряде целевых федеральных программ. Акцентировано внимание на социальном партнерстве библиотеки как одном из путей комплексного воспитательного воздействия. Обсуждены психологические предпосылки эффективного коммуникативного воздействия в условиях библиотеки.

The paper speaks about the actions of Russian libraries for youth for patriotic, legal and moral and spiritualeducation. Educational activities of such libraries are viewed as one of the forms of services due to bothpeculiar characteristics of the patrons and state tasks specified in a number of federal programmes. Theattention is drawn to the social partnership of the library as one of the ways to ensure comprehensiveeducation. Physiological prerequisites of the efficient communication in the library are presented.

На основі геоботанічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних, системних, репрезентативних, зоогеографічних принципів і підходів розроблено схему регіональної екомережі Східного Поділля. Виділено різні типи структурних елементів екомережі: ключових, сполучних, буферних і відновлювальних територій; визначено їх географічну приуроченість, площу, статус. З'ясовано, що екомережу регіону формують 24 ключових, 16 сполучних і 60 відновлювальних територій. Площа структурних елементів екомережі Східного Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) становить 884087,53 га, або 33,37 % від загальної площі території регіону, тому потребує суттєвого вдосконалення.

На основі комплексного екологічного моніторингу, геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних принципів і підходів та власних польових досліджень запропоновано створити національний природний парк "Центральне Поділля" у межах Вінницької обл. Обгрунтовано, що створення парку площею 46 420 га надасть змогу збільшити частку заповідності області до 4,5 % від її загальної площі, що наразі становить лише 2,5 %. Перспективний парк має об'єднати 34 існуючі заповідні об'єкти площею 1282,2 га, які територіально відносяться до чотирьох адміністративних районів: Вінницького (14 заповідних об'єктів - площа 1095,1 га), Калинівського (4 - 150,7), Літинського (6 - 81,1) і Хмільницького (8 заповідних об'єктів - площа 75,3 га). Доведено, що необхідність створення парку зумовлено унікальними природними ландшафтами вказаної території з асоціаціями рослинних угруповань, які налічують понад 40 видів рослин, де мешкає понад 50 видів тварин, які внесено до Червоної книги України.

На основі геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних, екосистемних, репрезентативних принципів і підходів виділено природні ядра (ключові території) екомережі Східного Поділля з урахуванням таких критеріїв: ступеня природності території; флористично-фауністичної значущості; ландшафтно-ценотичної і видової репрезентативності; функціонального призначення; існуючого режиму заповідності. Згідно із запропонованими критеріями, оцінку природних ядер екомережі Східного Поділля визначено за 5-бальною шкалою. У процесі дослідження природних ядер як структурних елементів регіональної екомережі наголошено, що на етапі розробки її локальних складових необхідно враховувати нинішній адміністративно-територіальний поділ з перспективою створення об'єднаних територіальних громад, фізико-географічного, геоботанічного, лісотипологічного і агроекологічного районування; функціонально-просторова структура пропонованих природних ядер має бути деталізована на рівні певних виділів землекористування з наданням їм різного созологічного статусу.

Викладено основні положення про державне екологічне інспектування. Розглянуто види інспекторських перевірок, описано функції та структуру Державної екологічної інспекції. Охарактеризовано права й обов'язки державних екологічних інспекторів і громадських інспекторів з охорони навколишнього середовища. Подано інформацію про надання приписів та оформлення результатів перевірки. Розкрито питання захисту навколишнього середовища від небезпечних техногенних впливів промисловості на екосистеми. Увагу приділено проблемі утилізації небезпечних відходів.

Наведено результати досліджень у галузі біології, екології, охорони довкілля, медицини, сільського господарства, лісового господарства та біологічної освіти. Вивчено вплив високочастотного електромагнітного поля на основні показники онтогенезу амфібій на прикладі Rana temporaria L. Проаналізовано динаміку трансмембранного потенціалу зародків в'юна за дії іонів важких металів. Визначено шляхи боротьби з аскаридозом у приватному секторі за допомогою дезінвазії. Досліджено вплив температурного стресу на водні рослини в умовах оранжереї. Розкрито особливості імунологічних і біохімічних показників крові у хворих на гострий пієлонефрит.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691 я73

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: ВА819863 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 с7 я73 + Б2 с7 я73 + Х809(4УКР)33 я73

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Природокористування

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА820483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для збереження БР Східного Поділля запропоновано вдосконалену схему структурно-функціональної оптимізації РЕМ. Загальна площа її структурних елементів (КТ, ЕК, БТ і ВТ) становить 884 087,53 га, що становить 33,37% від загальної площі території регіону. Основними її структурними елементами є 16 ЕК (площею 688 487 га – 25,98 % від загальної площі): 3 національного (складові Бузького, Дністровського, Південноукраїнського – 306 406 га – 11,56 % від загальної площі), 6 регіонального (222 985 га – 8,41 %) і 7 локального рівня (159 096 га – 6 %), вздовж яких визначені природні ядра (біоцентри), функціонування яких забезпечують 24 КТ (заповідні об’єкти) – 1 міжнародного, 3 національного, 9 регіонального і 11 локального рівня (площею 123 557,93 га – 4,66% від загальної площі), визначені 60 ВТ (72 042,6 га, що становить 2,71%) і буферні зони, площею біля 200 тис. га. Структурно-функціональні особливості розподілу 439 об’єктів природно-заповідної мережі Східного Поділля площею 66 730,48 га і рівнем заповідності 2,52% у вимірі біогеографічної системи свідчать, що вона не є оптимальною. Для цього треба створити біоцентрично-мережевну, географічно-репрезентативну мережу заповідних об’єктів, зважаючи на геоботанічне, фізико-географічне, лісотипологічне й агроекологічне районування України. Для реалізації завдань збереження біорізноманіття регіону треба провести оптимізацію землекористування. З огляду на екологонебезпечну розораність його земель (65,2 %), її рекомендовано скоротити в середньому на 22,8 %. Зменшення частки орних земель потрібно здійснювати шляхом вилучення сильно еродованих і малопродуктивних земель. Значну їх частину з крутизною схилів більше 7о необхідно відвести під залісення, що сприятиме збільшенню лісистості території в середньому до 19 - 20 %. Іншу частину вилучених орних земель з крутизною схилів менше 7о потрібно відвести під залуження, що дасть можливість збільшити частку пасовищ і сіножатей до 18 - 19 змогу збільшити частку екологічно стійких угідь з 29,4 до 45,49 % та істотно розширити екостабілізаційну і соціально‒економічну роль екомережі. Основним шляхом реалізації РЕМ є подальша оптимізація ПЗФ – створення нових заповідних об’єктів (трансбіосферний резерват "Дністерський каньйон" спільно з Молдовою), виділення для них меж в натуру. Оптимізація і реалізація РЕМ потребує "гармонійного вписання" її в "Генеральну схему планування території Вінницької області", забезпечення якісно нової раціональної організації території.