Зазначено, що дані з аналізу особливостей сучасного стану економіки України, як економіки перехідного періоду, свідчать про необхідність коригування курсу реформ. З урахуванням світового досвіду запропоновано такі економічні теорії та моделі економічного зростання, спираючись на які, Україна зможе у подальшому забезпечити стабільне економічне зростання. Проаналізовано основні чинники економічного розвитку. Проведено моделювання інноваційно-інвестиційного клімату у трансформаційній економіці. Визначено оптимальну стратегію поведінки фінансово-промислової корпоративної структури.

Указано, что данные анализа особенностей современного состояния экономики Украины, как экономики переходного периода, свидетельствуют о необходимости корректировки курса реформ. С учетом мирового опыта предложены такие экономические теории и модели экономического роста, опираясь на которые, Украина сможет в дальнейшем обеспечить стабильный экономический рост. Проанализировано влияние основных факторов экономического развития. Проведено моделирование инновационно-инвестиционного климата в трансформационной экономике. Определена оптимальная стратегия поведения финансово-промышленной корпоративной структуры.

Наведено дослідження реформування пенсійної системи України. Моделювання на засадах еволюційної теорії дозволило провести аналіз демографічних тенденцій українського суспільства для перехідного етапу реформування та у подальшому розвитку. Математично доведено необхідність державного керування демографічними параметрами.

Проведено аналіз інвестиційної діяльності в аграрному секторі України на національному та регіональному рівнях. Для вдосконалення управління інвестиційними процесами розроблено нечітку експертну систему визначення індексу інвестиційної привабливості.

Розглянуто основні підходи до оцінювання розвитку регіону. Запропоновано підхід до формування ефективної стратегії розвитку регіону на засадах економіко-математичного моделювання. Апробацію підходу проведено на даних щодо діяльності районів Дніпропетровської області в період 2005 - 2012 рр.

Розглянуто питання кластеризації районів з урахуванням кількісних та якісних показників розвитку. Аналіз основних тенденцій регіонального розвитку свідчить, що ігнорування соціальної складової в економічному розвитку регіонів створює перешкоди для вирівнювання ситуації в межах країни. Запропонований підхід базується на принципах нейро-нечіткого моделювання та самоорганізуючих картах Кохонена. Апробація відбувалася на діяльності районів Дніпропетровської області у період 2005 - 2012 рр. та підтвердила ефективність математичного інструментарію для отримання однорідних груп районів.

Мета статті - з'ясування базових соціально-економічних детермінантів злочинної поведінки особистості в системі відносин "людина - суспільство" задля визначення напрямів і перспектив покращення криміногенної ситуації в Україні на засадах прийомів і методів математичного моделювання. Проведене аналітичне дослідження статистичних закономірностей, які пов'язують людський капітал і криміногенну ситуацію в країні у регіональному розрізі, а також критеріїв, що визначають рівень та якість життя українського населення, є вкрай важливим. Таке дослідження сприятиме зміні загальноприйнятих в українському суспільстві поглядів на це питання, розвитку сучасного суспільства, усуненню деформацій, а також формуванню усвідомлення необхідності збереження та примноження людських ресурсів. Результати факторного, компонентного, кластерного аналізу та прогнозування підтвердили те, що саме обрані у роботі показники справляють найбільш суттєвий вплив на ситуацію в країні, пов'язану зі станом злочинності, а тому мають визначити основні напрями відповідних суспільно-політичних перетворень. Проведено кластеризацію областей України методом k-середніх шляхом мінімізації середньої внутрішньокласової відстані, яка дозволила скласти мапу прогнозованих тенденцій зміни рівня злочинності по областях України. Означені в роботі характеристики негативних сторін соціальної дійсності, які прямо або опосередковано формують комплекс злочинності, діють у складі політичної, економічної, організаційно-управлінської, соціально-побутової, морально-духовної, соціально-психологічної, культурно-виховної сфер життя суспільства. Результати дослідження дають усі підстави стверджувати, що за незмінних виявлених негативних детермінантів, за умови збереження нинішньої соціально-економічної ситуації, реальних позитивних зрушень у криміногенній ситуації не відбудеться.