Досліджено типологію художніх систем І. Франка й Е. Золя, окреслено їх національну самобутність та місце в національній літературі. З'ясовано спільні ідейно-естетичні принципи обох митців, що розглядаються в руслі жанрової своєрідності та стильової специфіки. У порівняльному плані простежено генезис художнього мислення письменників. Розширено уявлення про особливості типологічних сходжень у творах. Проаналізовано аспекти, що стосуються пошуків письменниками домінантних художніх засобів і прийомів, що поглиблюють і посилюють психологізм романних систем. Дослідженням утверджується думка про переваги гносеологічного, аксіологічного, філософсько-естетичного аспектів компаративного вивчення творів письменників різних культур. У порівняльному аспекті висвітлено домінанти індивідуальних художніх систем, описано психологічні морально-етичні та інші проблеми, порушені у романах.

Досліджено своєрідність хронотопу в романі М. Кідрука "Де немає Бога". Проблемам часопросторової організації художнього тексту присвятили дослідження провідні науковці в різних галузях науки, такі, як: М. Бахтін, Н. Копистянська, А. Темірболат, О. Чичерін, О. Ухтомський та ін. Аналізований роман відомого і популярного сучасного українського письменника нещодавно вийшов друком і ще не був об'єктом літературознавчих досліджень. Основні події у творі відбуваються на гірській вершині у масиві Гашербрум - Гашербрум VI, де зазнав катастрофи "Boeing 777". У романі гармонійно переплітаються різні часопросторові площини - за рахунок уведення письменником до тексту ретроспекцій різного плану. Це сприяє не лише розширенню часопросторових координат, а й надає змогу полівекторно проаналізувати психологічний портрет персонажів. Досліджуючи час і простір роману, спираємося на думку Н. Копистянської про те, що простір є не тільки місцем і тлом дії, він є тим вектором, що впливає на формування характеру, моральних властивостей індивіда. Під час аналізу хронотопу "Де немає Бога" зосереджено увагу на характеротвірній функції свого/чужого простору, що є одним із важливих засобів психологізації. Досліджено психологічний простір персонажів і його взаємозв'язок із зовнішнім. Назви розділів роману "Де немає Бога" вказують на просторові межі, де в хронологічному порядку відбуватимуться події: "Аеропорт", "Літак", "Гора". Хронотоп кожного розділу розширюється завдяки, як зазначалося вище, введенням ретроспекцій. Письменник послуговується різними формами конкретизації часу, серед домінантних можна виділити такі: точне визначення циклічних координат (зазначення пір року, часу доби, годин, хвилин) і зазначення років, в які відбуваються події. У романі побіжно згадуються різні країни, міста (Пекін, Нідерланди, Дубай, Швеція, Запоріжжя, Київ, Москва тощо).