Методами УФ- та ІЧ-спектроскопії досліджено спектральні та фотохімічні властивості 3,6-діазидофлуорану, 3-азидо-6-гідроксифлуорану та 3-азидо-6-амінофлуорану в спиртових розчинах і полімерних плівках. З'ясовано, що внаслідок вторинних фотохімічних перетворень у полімері й етанолі виникають забарвлені продукти амінного типу, подібні родаміновим барвникам, а за невеликих термінів опромінення утворюються переважно продукти імінного типу. Утворення сполук амінного типу відбувається швидше, з більшим квантовим виходом у протонодонорних середовищах (етанол, ВАМ) і у разі опромінення більш довгохвильовим світлом. Квантовий вихід фоторозкладу азидогрупи в плівках становить 0,03 - 0,4 і не залежить від типу полімерної матриці, а у випадку 3-азидо-6-амінофлуорану протонодонорна полімерна матриця каталізує цей процес.

Встановлено наявність міграції триплетних екситонів у макромолекулах, які містять у бічних групах pi-електронні системи типу бензофенону. Визначено значення граничної довжини стрибка для триплетного стрибка та його довжину пробігу за температури 77 К. Показано існування спрямованого триплет-триплетного перенесення енергії електронного збудження в молекулярних біхроморфних системах за умов селективного збудження однієї з ланок. Простежено ефект впливу однієї з двох неспряжених pi-електронних систем, об'єднаних в одній молекулярній системі, на другу, що проявилось у повній синглет-триплетній конверсії у другій системі. З'ясовано, що за допомогою спрямованого перенесення енергії електронного збудження можна змінювати швидкість процесу фотохімічної реакції (перегрупування Фріса). Доведено, що триплетні екситони в полімерах захоплюються пастками двох типів, пов'язаними з молекулярним киснем, - власне молекулами кисню та комплексами молекул кисню з полімерними ланками. Виявлено існування в макромолекулах полівінілкарбазолу пасток триплетних екситонів, час життя яких складає майже мікросекунду. Оцінено граничний час життя триплетного екситону для полівінілкарбазолу в твердому стані за кімнатної температури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.112.711в7

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поглинання та флюоресценцію розчинів монометинових бензотіазолових ціанінових барвників тіазолового оранжевого (ТО), Cyan 40 та Cyan 13 у широкому діапазоні концентрацій за наявності та відсутності ДНК. Встановлено, що в спектрах поглинання та флюоресценції розчинів досліджуваних барвників без ДНК спостерігаються смуги як молекулярного поглинання та флююресценції, так і поглинання та флюоресценції агрегатів молекул барвників, причому pi-електронна система агрегатів зазнає перебудови після поглинання. Показано, що у випромінюванні розчинів розглянутих барвників за присутності ДНК домінує власна флюоресценція молекул барвників, значний квантовий вихід якої пов'язаний з фіксацією молекули барвника на молекулі ДНК. Виявлено концентраційне гасіння цієї флюоресценції, що супроводжується появою нової смуги в поглинанні. У зв'язку з цим висловлено припущення про утворення агрегатів, які складаються з вільних молекул барвника та молекул барвника, зв'язаних з ДНК. На підставі отриманих даних зроблено висновок про неприйнятність застосування моделі повної інтеркаляції до взаємодії молекул досліджуваних барвників з ДНК та про можливу їх напівінтеркаляційну взаємодію з ДНК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-1

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ