Вирішено актуальне завдання - вибір оптимальної технології для використання в кабельних мережах передавання даних. Розглянуто підхід до вибору технології залежно від прикладних потреб користувачів, платоспроможності замовників, вимог до конфіденційності й цілісності передаваної інформації.

Рассмотрена модель речевого процесса, использующая линейное предсказание речевого сигнала. Эта модель положена в основу построения речевого кодека, выполняющего анализ и синтез речевого сигнала. Приведен пример такого кодека, в котором кратковременное линейное предсказание дополнено операцией долговременного предсказания. Описан принцип работы кодека, рассчитаны его параметры, проанализированы причины погрешности кодирования.

Проанализированы системы передачи речевой информации. Рассмотрены основные модели преобразований речевых сигналов в системах цифровой связи. Приведены основные схемы речевого кодера. Рассчитана погрешность восстановления сигнала для приведенной схемы речевого кодера.

Розглянуто модель оцінки економічної ефективності впровадження систем захисту стільникових мереж четвертого покоління (4G). Приведено математичний апарат для оцінки доцільності впровадження систем захисту мереж 4G та наведено алгоритм оцінки їх економічної ефективності.

Проаналізовано місце мережі абонентського доступу в перспективній цифровій телекомунікаційній системі, функції складових елементів телекомунікаційної системи. Визначено вплив параметрів багатоканальної лінії на її вартість. Оцінено зв'язок між технічними параметрами багатоканальної лінії і показником її вартості.

Розглянуто додаткову затримку, що вноситься в мережу під час використання засобів захисту інформації та розроблено модель передачі мовного повідомлення по захищеному безпроводовому каналу зв'язку і проаналізовано його якість відновлення. Основні положення реалізовані у вигляді розрахункової моделі, яку можна використовувати для проектування безпроводових захищених систем.

Розглянуто теоретичний метод оцінки захищеності приміщень залежно від параметрів корисних сигналів та сигналів зашумлення. Приведено комплексну модель захищеності інформації по акустичному каналу витоку, алгоритм проведення розрахунків та дослідження характеристик звуку в приміщенні, характеристики сигналів зашумлення та розбірливості мови за відомих значень акустичного поля.

Розроблено метод оцінювання ефективної пропускної здатності антенних систем MIMO (Multiple Input Multiple Output) - системи в конфігураціях (2хM) та (Nх2), який дозволяє визначати пропускну здатність, в залежності від необхідного співвідношенням сигнал/шум на вході приймачів, імовірності виникнення битових помилок, дальності зв’язку, кількості та характеру перешкод на шляху розповсюдження радіосигналу, метеорологічних умов, потужності передавачів, частоти радіосигналу, типу місцевості. Запропоновано спосіб, який дозволяє за допомогою статистичного аналізу зібраних даних мобільною станцією про потужність прийнятих сигналів визначати оптимальну тривалість циклічного префіксу OFDM (Ortogonal Freguency Division Multiplexing) символів, що дозволяє вибирати найкоротший префікс, щоб забезпечити максимально допустиму ефективну швидкість передавання даних за заданого рівня якості надання послуг. Розроблено систему регулювання випромінюваної потужності радіопередавальних пристроїв стільникових мереж в залежності від метеорологічних умов. Запропоновано концепції сенсорної мережі, яка буде проводити збір даних про зовнішні метеорологічні умови в межах окремих стільників мережі та передавати їх до базових станцій.

Для підтримування високошвидкісних додатків, користування новими послугами, підтримки постійного мобільного доступу до мережі Інтернет телекомунікаційним операторам необхідно розробляти плани щодо впровадження новітніх технологій та оновлення вже існуючих підприємств зв'язку з урахуванням загальних тенденцій науково-технічного й інноваційного розвитку. Великий попит на ринку надання послуг зв'язку компенсується наявністю ще більших обсягів пропозиції. Часто замовник телекомунікаційного рішення за величезної кількості пропонованих йому найрізноманітніших послуг на яку відрізняються на порядки цінами не може сам зробити правильний вибір. Саме грунтуючись на цьому положенні, необхідно запропонувати методику, мета якої полягатиме в узгодженні споживчих запитів до системи зв'язку, заснованої на передачі пакетних даних через канали сучасних стільникових систем зв'язку IV покоління. Запропоновано покрокову методику вибору проектного рішення для розгортання мережі LTE із урахуванням потреб захисту інформації. Розглянуто основні вимоги користувачів до мереж нового покоління, проаналізовано яким чином вони впливають на вибір обладнання для побудови мережі. Запропоновано та обгрунтовано опис матриці вибору рішення, на базі якої в кінцевому результаті відбувається вибір проектного рішення, згідно із вимогами користувачів.

Детально проаналізовано один із методів боротьби із міжсимвольною інтерференцією - використання МІМО-систем. Запропоновано й обгрунтовано підхід до розрахунку пропускної здатності MIMO-системи, заснований на використанні всіх підканалів залежно від різних параметрів. Наведені результати числового моделювання підтверджують високу ефективність методу.

Рассмотрены некоторые вопросы концепции сервис-ориентированных архитектур, а именно, интеграцию сервисов определения местоположения мобильных абонентов на основе беспроводных сетей связи с системами видеонаблюдения для повышения качества обслуживания клиентов и оптимизации трудозатрат обслуживающего персонала. Рассмотрена возможность использования информации с камер видеонаблюдения для предоставления дополнительных услуг пользователям.

Розглянуто концепцію побудови та викориcтання інтегральної мережі авіаційного електрозв'язку для обcлуговування повітряного руху, множинний доступ (МД) доступ у авіаційних мобільних системах супутникового зв'язку. Доcліджено протоколи МДКЗ. Запропоновано модель встановлення ефективності протоколів МД. За цією моделлю встановлено найефективніший серед розглянутих протокол МДКЗ.

Зазначено, що сучасний аеропорт має надавати своїм клієнтам своєчасні якісні та захищені інформаційні послуги. Постійне зростання кількості таких послуг (відповідно до розвитку інформаційно-комунікаційних технологій) та самих пасажирів стимулює до пошуку і впровадження нових концепцій та підходів до інтегрованого надання інформаційних послуг в аеропортах. Безумовно важливим є створення уніфікованої інформаційно-комунікаційної мережі, яка забезпечить високий рівень надання інформаційних послуг абонентам мережі, буде захищеною та безпечною для користування, зможе інтегрувати у собі засоби безпеки, інформаційно-довідкові служби, розважальний контент, системи відеоспостереження, системи реєстрації пасажирів, інформацію експлуатаційних служб аеропорту, сенсорні мережі для інтелектуального управління системами життєзабезпечення аеропорту, операторів стільникового зв'язку, сучасних концепцій SDN, SDR, BYOD та IоТ. З огляду на це, запропоновано інтегрування зазначених сучасних і перспективних концепцій та технологій для оптимізації архітектури і топології корпоративної мережі аеропорту. Одержані результати дозволять підвищити економічну ефективність використання корпоративної мережі аеропорту, збільшити її захищеність, кількість та якість інформаційних послуг, дозволять спростити управління мережею та системами забезпечення життєдіяльності аеропорту.

Висвітлено хронологію розвитку стільникових мереж зв'язку в світі. Проаналізовано системи безпеки цих мереж, визначено їх проблемні місця. Розглянуто можливі атаки в мережах LTE, що можуть створити потенційні проблеми в майбутньому. Визначено, що на зміну мережам LTE до 2020 р. прийдуть мережі 5G. У результаті проведених досліджень стало зрозумілим, що ці мережі відіграватимуть в майбутньому найбільш значущу роль в формуванні електронного суспільства, критичної інфраструктури тощо. Визначено основні рушійні сили розвитку 5G, згруповані в чотири основні характеристики (нові моделі довіри, нові моделі служби доставки, розширений перелік загроз, і збільшення рівня конфіденційності), що створюють визначальний вплив на підходи щодо формування вимог до систем безпеки та конфіденційності в мережах 5G. Сформульовано ключові напрямки удосконалення систем безпеки стільникових мереж (управління ідентифікацією, безпека радіомережі, підвищення енергоефективності, гнучка і масштабована архітектура, безпека хмарних сервісів тощо), що дозволило обгрунтувати необхідність проведення подальших досліджень, пов'язаних із оптимізацією захисту мереж 5G. Це дозволить створити нову більш гнучку масштабовану архітектуру системи безпеки стільникових мереж, що зможе забезпечити всі вимоги різноманітних різнорідних систем, що входять до сфери застосування стільникових мереж 5-го покоління.

Проаналізовано особливості та перспективи розвитку сучасних безпроводових сенсорних мереж. Розглянуто найбільш популярні стандарти, які використовуються для їх побудови. Наведено основні вимоги до пристроїв, що складають архітектуру сучасних безпроводових сенсорних мереж, зокрема, висока енергоефективність, портативність, автономність. Розглянуто основні види існуючих мережевих протоколів, що використовуються у сенсорних мережах у відповідності до еталонної моделі взаємодії відкритих систем, зокрема, фізичного, канального, мережевого, транспортного та прикладного рівнів, з огляду на проблеми забезпечення інформаційної безпеки. Визначено проблемні місця систем захисту та систематизовано класифікацію різних типів атак на сенсорні мережі. Показано, що основні цілі забезпечення інформаційної безпеки в безпроводових сенсорних мережах можна умовно розділити на першочергові (забезпечення конфіденційності, цілісності, аутентифікації і доступності даних) і другорядні (свіжість даних, самоорганізація, часова синхронізація, захищена локалізація). Це в свою чергу дало змогу запропонувати розширену класифікацію механізмів забезпечення безпеки в них, що дозволяє мінімізувати потенційні збитки від різних типів атак.

Проаналізовано сучасну архітектуру концепції Інтернету речей. Розкрито особливості, місце та перспективи розвитку сучасних безпровідних сенсорних підмереж, зокрема, в концепції Інтернету речей. Розглянуто найбільш популярні стандарти, які використовуються для їх побудови. Наведено основні вимоги до пристроїв, що складають архітектуру сучасних безпровідних сенсорних мереж, зокрема висока енергоефективність, портативність, автономність. Розглянуто основні види мережевих атак в сенсорних підсистемах відповідно до еталонної моделі взаємодії відкритих систем, зокрема фізичного, канального, мережевого, транспортного та прикладного рівнів, з огляду на проблеми забезпечення інформаційної безпеки. Увагу приділено DoS-атакам. Визначено проблемні місця систем захисту до них та наведено їх таксономію. Однією з таких проблем є DoS-атаки в розподілені й архітектурі доступу, що можуть бути використані зловмисниками для здійснення крадіжок з незахищених пристроїв, таких як датчики і маршрутизатори, а також використання їх в ролі ботів для атаки на третіх осіб. Результати проведеного дослідження надали змогу запропонувати розширену класифікацію механізмів забезпечення безпеки, що дозволять мінімізувати потенційні збитки від різних типів атак, спрямованих на порушення конфіденційності, цілісності та доступності.

Предложено использовать разработанный алгоритм сжатия цифровых сигналов речевых команд управления на основе вейвлет-преобразования в задачах голосового радиоуправления функциями беспилотного летательного аппарата. Исследованный алгоритм позволяет добиться оптимального результата в улучшении степени сжатия передаваемых речевых данных при сохранении достаточного качества сигналов на приемной стороне для возможности точного распознавания речевых команд и выполнения голосовой аутентификации легальных субъектов управления. Обоснована и экспериментально доказана целесообразность использования представленного алгоритма сжатия сигналов речевых команд управления функциями беспилотного летательного аппарата на основе вейвлет-преобразования. Полученные результаты экспериментального исследования позволяют сделать вывод о целесообразности дальнейшего практического применения предложенного алгоритма сжатия сигналов речевых команд управления на основе вейвлет-преобразования в разрабатываемой системе голосового радиоуправления функциями беспилотного летательного аппарата.

Проаналізовано еволюцію стільникових мереж зв'язку від 1-го до 5-го поколінь, систему безпеки цих мереж та показано їх еволюцію. Розглянуто можливі технічні рішення для систем безпеки найсучасніших мереж LTE. В результаті проведених досліджень стало зрозумілим, що ці мережі та мережі 5G відіграватимуть в майбутньому найбільш значущу роль в формуванні електронного суспільства, будуть використані для забезпечення потреб та вимог критичної інфраструктури тощо. На основі проведених досліджень запропоновано концепцію побудови системи кібербезпеки стільникових мереж, при цьому окреслено ключові напрямки удосконалення сучасних систем безпеки: управління ідентифікацією, безпека радіомережі, підвищення енергоефективності, гнучка і масштабована архітектура, безпека хмаринних сервісів тощо. Це дозволить створити нову більш гнучку масштабовану архітектуру системи безпеки стільникових мереж, що буде в змозі забезпечити всі вимоги різноманітних різнорідних систем, які входять до сфери застосування цього типу мереж, в тому числі і 5-го покоління. Запропоновано технічні удосконалення архітектури та технологій стільникових мереж LTE з огляду на новітні розробки в цій галузі.

Розглянуто базові станції різних поколінь мобільного зв'язку та виділено їх спільні риси і відмінності. Виконано аналіз структур GSM, UMTS, LTE та описано особливості використання в них базових станцій BTS, NodeB та eNodeB відповідно. Розглянуто основні сучасні методи фізичної реалізації базових станцій мобільного оператора. Проаналізовано основні недоліки базових станцій операторів мобільного зв'язку.

Розглянуто один із основних методів оцінки ключових показників захищеності в сучасних стільникових мережах. Для покращання захищеності стільникових мереж, необхідно перш за все провести аналіз існуючого нині рівня захищеності, та створити методику для покращання захисту передачі даних. існуючі нині засоби оцінки не розділяють ключові показники якості та ефективності для конкретних послуг, які надаються операторами мобільного зв'язку. Це обмежує можливості контролю безпеки наданих послуг та модернізацію стільникових мереж. На основі методики ключових показників якості та ефективності, розроблено та представлено узагальнюючу таблицю яка містить відповідні формули, для розрахунку цих показників. Ця таблиця надає можливість більш гнучко оцінювати безпеку наданих послуг, а також виділяти основні проблеми, на основі статистичних даних конкретних користувачів. В цілому, розглянутий метод дозволяє здійснювати постійний контроль над інформаційною безпекою стільникової мережі, та попереджає порушення цілісності безпеки функціонування мережі.