Проведено соціально-психологічний моніторинг якості життя населення, яке постійно мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Встановлено причинно-наслідкові зв'язки між соціо-еколого-економічними факторами умов життя та соціально-психологічним станом мешканців цих територій.

Викладено аналіз даних профілактичної активності та самозбережуючої поведінки населення різних зон радіоактивно забруднених територій. В динаміці післяаварійного періоду сформувалися спільноти, які різняться між собою за ставленням до радіаційної ситуації, особливостями самозбережуючої поведінки, соціальною активністю. В зоні обов'язкового відселення сформувалася спільнота, для членів якої характерна впевненість у правильності свого вибору місця проживання і збереженні життєво важливих для них факторів існування. Сформована впевненість може бути обумовлена наслідком неповноти екологічних та медичних знань, в першу чергу, гігієнічних. Населення зони гарантованого добровільного відселення загалом тільки декларує цінність здоров'я за низької профілактичної активності, спрямованої на збереження здоров'я.

Мета дослідження - експертна оцінка реалізації лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я населення зони добровільного гарантованого відселення з урахуванням обмежень дії положень окремих статей Законів України з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У процесі дослідження було застосовано опитування з використанням методу експертних оцінок. Сформовано групу фахівців 3-х рівнів (державний, обласний, районний) зайнятих у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вимогами відбору були досвід роботи за фахом не менш, ніж 10 років, відповідний профіль та посада. Для одержання первинних емпіричних даних було застосовано просте упорядкування значень, їх парне чи послідовне порівняння. За оцінками експертів організаційна робота Кабінету Міністрів та міністерств, що зайняті під час розв'язання проблем ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в останні роки є малоефективною. Зменшується використання коштів з Фонду для реалізації заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення. Не існує одностайності серед експертів щодо обмежень дії окремих статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що стосуються принципів соціального захисту й організації медичної допомоги населенню, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Висновки: у процесі розв'язання соціальних і медичних проблем наслідків Чорнобильської катастрофи Верховна Рада України тривалий час не приймає концептуально нових змін в законодавчій базі з цього питання, а тільки обмежує дії великої кількості статей існуючих законів, що були прийняті у 1991 р. Останнє загострює соціальну напругу в суспільстві та руйнує зв'язок "громадянин-держава". Сформувалась крайня необхідність проведення всебічної громадської експертизи існуючих законів із залученням до "круглого столу" фахівців різного спрямування для обгрунтування проектів законів.

Мета дослідження - вивчити стан соціального самопочуття та громадську думку щодо медичного забезпечення населення зони спостереження та готовність медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок надзвичайних ситуацій (НС) на атомних електростанціях (АЕС). Вивчено соціальні умови життя населення зони спостереження Рівненської АЕС (РАЕС) з використанням соціологічних методів дослідження, тесту Інтегрального індексу соціального самопочуття. У ході опитування працездатного населення застосован безповторний імовірнісний відбір. Вибіркова сукупність опитаних складала 220 людей з помилкою вибірки 6,7 %. Для вивчення готовності медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок НС на АЕС застосовано метод експертного оцінювання. Сформовано 5 груп експертів (78 осіб), які несуть відповідальність за стан радіаційного захисту різних груп населення зони спостереження РАЕС. У питаннях розроблених анкет застосовано різні шкали оцінок: номінальну, порядкову та інтервальну. Під час їх обробки використано статистичні та математичні методи, які призначені для аналізу нечислової інформації. Загальний показник стану соціального самопочуття населення в зоні спостереження становить 53,40 бала з 100 можливих. Результати тестування міського та сільського населення різниці між ними не виявили. Виявлено достовірну пряму кореляційну залежність між рівнем соціального самопочуття та суб'єктивною оцінкою екологічної ситуації на території проживання та рівнем добробуту. Негативно впливають на стан соціального самопочуття соціально-політична сфера, соціальної безпеки та сфера соціальних відносин. За даними громадської думки найбільші скарги у населення викликають забезпечення необхідними ліками, вартість медичних препаратів, забезпеченість якісним діагностичним обладнанням медичних закладів, компетентність лікарів. Експерти посередньо (3 бали за шкали від 1 до 5 балів) оцінюють наявність на балансі медичних закладів техніки, медичного майна і профілактичних медичних препаратів, необхідних для використання на випадок НС. У місті-супутнику АЕС найвищий рівень забезпеченості засобами захисту населення відноситься до препаратів стабільного йоду та респіраторів (4,54 і 3,54 бала відповідно, за шкали від 1 до 5 балів). Менша забезпеченість аптечками і засобами індивідуального захисту. У сільській місцевості, за оцінками експертів, забезпеченість препаратами стабільного йоду, засобами індивідуального захисту, аптечками складає 2 бали із 5. Забезпеченість респіраторами складає 1,5 бала. Зроблено висновки, що захисні заходи на випадок НС у зоні спостереження РАЕС реалізуються згідно з планами робіт для повсякденного функціонування в зоні спостереження та для режиму НС. Зміна джерел фінансування в останні роки та його скорочення призвели до зменшення статей фінансування, пов'язаних із готовністю медичних закладів зони спостереження надавати спеціалізовану медичну допомогу населенню на випадок НС.

Оцінено стан інформаційного забезпечення населення зони спостереження Рівненської АЕС про наслідки діяльності АЕС для навколишнього середовища і його відповідність існуючим інформаційним потребам населення, що проживає поблизу об'єктів критичної інфраструктури.

Оценено состояние информационного обеспечения населения зоны наблюдения Ровенской АЭС о последствиях деятельности АЭС для окружающей среды и его соответствие существующим информационным потребностям населения, проживающего вблизи объектов критической инфраструктуры.

Мета дослідження - визначення основних чинників формування соціального самопочуття населення зони спостереження Рівненської АЕС. В роботі використано соціологічні, соціально-гігієнічні та математичні методи дослідження (порівняння узагальнених характеристик ознак: відносні величини, середні; вияв взаємодій факторів між собою за допомогою парної кореляції (r)). Для проведення соціологічного опитування населення було розроблено анкету з самостійними блоками питань: вивчення умов життя через рівень достатності десяти основних сфер життєдіяльності; оцінка задоволеності якістю життя в матеріально-побутовій сфері та складові - статті витрат сімейного бюджету; рівень задоволеності медичним обслуговуванням; Тест інтегрального індексу Соціального Самопочуття (ІІСС). Вибіркова сукупність репрезентативна за статтю та віком для населення зони спостереження Рівненської АЕС і складає 220 чоловік з помилкою вибірки 6,7 %. За результатами соціологічного опитування негативно впливають на стан соціального самопочуття низька достатність в сферах: соціально-політичній, соціальної безпеки та соціальних відносин. Більше половини населення не відчуває соціально-економічної компенсації ризику від діяльності РАЕС у своєму повсякденному житті. Загальний показник задоволеності рекреаційно-культурною сферою наближений до середнього показника, що може опосередковано свідчити про позитивний вплив дотацій в соціальну інфраструктуру зони спостереження АЕС. Разом з тим, задоволеність населення в необхідній медичній допомозі надзвичайно низька, як і на всій території України, що пов'язано з рядом факторів: недостатньою кількістю спеціалістів, забезпеченням необхідними ліками, високою вартістю медичних препаратів. Висновки: перелік пільг і компенсацій, пов'язаних з мешканням поблизу діючої РАЕС, потребує удосконалення та узгодження з місцевими громадами, а їх впровадження і постійної інформаційної підтримки. Встановлено зв'язки між сферами, що несуть головне навантаження у формуванні соціального самопочуття, та оцінкою екологічної ситуації, сприйняттям радіаційної ситуації, можливістю виникнення надзвичайних ситуацій соціально-політичного, техногенного та природного характеру. Чим більша впевненість респондентів у благополуччі екологічного стану проживання, тим вищий у них рівень соціального комфорту.

Мета роботи - вивчення стану задоволеності населення зони спостереження АЕС окремими складовими якості життя: соціальна захищеність, медичне забезпечення, соціально-економічна компенсація ризику. Проведено соціологічне дослідження з вивчення громадської думки щодо складових якості життя населення зони спостереження (ЗС) АЕС. Розроблено анкету, що мала самостійні блоки питань. Під час опитування населення був застосований безповторний імовірнісний відбір. Вибіркову сукупність розраховано, виходячи із загальної чисельності населення, яке мешкає в ЗС АЕС. Похибка вибірки не перевищує 7,0 %. Проведено порівняльну оцінку відповідей різних груп працездатного населення з питань соціальної безпеки, медичного забезпечення, соціально-економічної компенсації ризику й аналіз статистичних даних щодо ресурсного потенціалу медичного закладу міста-супутника АЕС за 2011 - 2015 рр. Стан безпеки та захищеності оцінюється на рівні нижче за середній. Документи, що регламентують безпеку життя населення в ЗС АЕС, не надають їм впевненості у своїй захищеності. Оцінка ймовірності техногенних аварій вища у міського населення та залежить від рівня освіти. Стан державної охорони здоров'я за досліджуваними параметрами оцінено на низькому та середньому рівні. Серед видів медичної допомоги вимагають поліпшення: забезпечення необхідними медичними препаратами; профілактичні огляди, диспансеризація; робота швидкої медичної допомоги; медико-психологічна допомога. Ресурсний потенціал спеціалізованої медико-санітарної частини міста супутника АЕС за останні 5 років суттєво не змінився. Висновки: низька оцінка населенням ЗС ефективності роботи закладів охорони здоров'я визначається комплексом чинників, частина яких лежить у площині соціально-економічних проблем держави. Пріоритет вибору прямих субвенцій у населення ЗС залежить від місця мешкання та професії. В Україні положення щодо соціальної безпеки, захищеності та медичного забезпечення населення зон спостереження АЕС, не співвідносяться з Європейськими стандартами і вимагають доопрацювання.

Мета роботи - порівняльний аналіз рівня захворюваності дітей віком 0 - 17 років та дорослого населення зони спостереження (ЗС) Рівненської АЕС (РАЕС) із рівнем захворюваності відповідних груп населення радіоактивно забруднених територій (РЗТ) на основі інтегральних показників. Вивчено захворюваність населення ЗС РАЕС (Володимирецький, Маневицький райони, м. Вараш) та РЗТ (Березнівський і Камінь Каширський р-ни) за даними офіційної статистики за 2016 р. Масив даних містить дані захворюваності (усі хвороби) та за класами хвороб дітей та дорослих у перерахунку на 1000 відповідного населення Рівненської та Волинської областей. Аналіз захворюваності дитячого та дорослого населення також було проведено за методиками: метод "перцентль-профіль", метод з урахуванням вікових коефіцієнтів захворюваності, метод суми місць. Для розрахунків було використано математико-статистичні та програмно-технологічні можливості програми Microsoft Office Excel 2007. Аналіз показників захворюваності дітей ЗС РАЕС у 2016 р. свідчить про найнижчий рівень захворюваності у дітей м. Вараш. На РЗТ показники захворюваності дітей віком 0 - 17 років вищі у порівнянні з показниками захворюваності дітей ЗС АЕС. Порівняльний аналіз показників захворюваності дорослих ЗС РАЕС свідчить про нижчий рівень захворюваності за класами у дорослих Маневицького району у порівнянні з Володимирецьким р-ном і м. Вараш. Показники захворюваності дорослих вищі на РЗТ у порівнянні з показниками захворюваності дорослих ЗС АЕС. Висновки: за результатами методики "перцентль-профіль" досліджувані території було розподілено на 2 групи за рівнем загальної захворюваності нижче та вище середнього рівня. Рівні захворюваності дитячого та дорослого населення за місцем мешкання було розподілено по-різному. Методика використання вікових коефіцієнтів захворюваності надала змогу визначити частки, які припадають на дитячу та дорослу захворюваність на досліджуваних територіях. За досліджуваними територіями найменшу частку у загальній захворюваності складають діти м. Вараш (21,0 %) ЗС. Найвищу частку складають діти Володимирецького району ЗС (49,0 %). Найвищий рівень захворюваності (усі хвороби) дорослого населення спостерігається у Камінь-Каширському районі (РЗТ), а дитячого - у Березнівському районі (РЗТ). Найнижчий рівень загальної захворюваності дорослого населення спостерігається у Володимирецькому районі, а дитячого населення - у м. Вараш, що відносяться до ЗС РАЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126 + Р361 + З47-082

Рубрики:

Радіаційна гігієна

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Атомні електричні станції

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення основних екологічних детермінант, що формують відгук соціального середовища на діяльність атомних електростанцій. Соціологічне опитування проводили в зоні спостереження (ЗС) Южно-Української АЕС (ЮУАЕС). Під час опитування населення було застосовано безповторний ймовірнісний відбір. Вибіркова сукупність респондентів населення ЗС ЮУАЕС складала 322 людини, де похибка вибірки становила 5,4 % за довірчого інтервалу 95,0 %. Для оцінки показників якості життя та занепокоєності застосовували порядкову 5-бальну шкалу вимірювання, а для інших питань - номінальні шкали вимірювання. Під час опитування було враховано всі вікові групи населення від 20 до 65 років. У процесі роботи було використано соціально-гігієнічні, соціологічні, статистичні та математичні методи дослідження (відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за критерієм Ст'юдента (t). Рівень сприйняття радіаційного ризику населенням ЗС АЕС є найнижчим серед респондентів міст-супутників Рівненської АЕС (РАЕС) і ЮУАЕС у порівнянні з населенням сільських населених пунктів та міст ЗС. Серед чинників, що формують екологічну загрозу для населення ЗС як наслідок діяльності АЕС, детермінантою є збереження і вивезення радіоактивних відходів. Соціальними чинниками, що визначають оцінку екологічної безпеки діяльності АЕС, є робота на АЕС і місце мешкання, стать, вік, рівень освіти населення та ін. Сформований у населення України "ІЧ-образ" екологічної катастрофи, внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від місця мешкання на території України, впливає на поведінку, формування планів і оцінки, особливо населення, яке мешкає поряд з об'єктами і джерелами іонізуючого випромінювання. Висновок: чинне законодавство, що регламентує взаємовідносини між діючими АЕС та громадами, на території яких вони розташовані, потребує вдосконалення, керуючись основним принципом екологічного громадського здоров'я - соціальної справедливості - право людини на здорове довкілля: населені пункти ЗС (громади) отримують кошти на компенсацію ризику мешкання за дотримання певних правил безпеки для збереження здоров'я. Правове регулювання і постійна поінформованість населення - основні напрямки для формування адекватних оцінок.