Представлено матеріали, що відображають багаторічну динаміку захворюваності на лептоспіроз у північному регіоні України. Показано значне поширення природних і антропургічних осередків лептоспірозу в регіоні та проаналізовано його етіологічну структуру. Розглянуто питання щодо епізоотичних наслідків антропогенної трансформації ландшафту відносно лептоспірозу. Встановлено, що гідромеліорація змінює просторову, видову й етіологічну структуру природних осередків лептоспірозу.

Ключ. слова: лептоспіроз, імунологічна структура, колективний імунітет, епідемічний процес
Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.68-1

Рубрики:

Лептоспірози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о тяжелом остром респираторном синдроме, его этиологии и особенностях эпидемического процесса. В историческом аспекте проанализированы основные эпидемиологические закономерности двух инфекционных болезней: тяжелого острого респираторного синдрома и гриппа. Приведена новая информация относительно улучшения эпидемиологического прогноза при этих инфекциях. Рассмотрены причины активизации эпидемического процесса тяжелого острого респираторного синдрома, зарегистрированного в 2002 - 2003 гг.

У ході дослідження виявлено особливості перебігу ювенільного ревматоїдного артриту у дітей раннього віку, що допоможе ранній діагностиці цієї патології та своєчасному призначенню адекватного лікування.

Наведено дані, що відбивають багаторічну динаміку захворюваності на лептоспіроз у Північному регіоні України. Показано значне поширення природних і антропургічних осередків лептоспірозу у даному регіоні та проаналізовано його етіологічну структуру. Виявлено виражену трирічну періодичність захворювання на лептоспіроз та запропоновано математичну модель її прогнозування. Установлено факт достовірної кореляційної залежності зазначеної захворюваності від кількості атмосферних опадів і ступеня зволоження території, досліджено залежність показників захворюваності від річних змін температур. Визначено закономірності зміни сезонності захворюваності та залежність її від етіологічної структури лептоспірозу, а також закономірності стосовно показників сезонності для різних серогруп лептоспір. З'ясовано зони епідемічного ризику дослідженої захворюваності, розкрито причини виникнення таких зон, їх територіальну приуроченість і динаміку трансформації. Вивчено особливості вікової, професійної та статевої структури захворюваності для різних серогруп лептоспір і з'ясовано їх причини. Виявлено значне носійство протилептоспірозних антитіл у осіб, що мешкають у Північному регіоні України та запропоновано двохетапну модель моніторингу цієї інфекції.

Проаналізовані результати капіляроскопії нігтьового ложа у дітей з ювенільною системною склеродермією (ЮССД). Мета роботи - оцінити значимість капіляроскопії для характеристики дебюту патологічного процесу у разі ЮССД. Для виявлення порушень в системі мікроциркуляції проведено капіляроскопію нігтьового ложа (КСНЛ) 12-ти хворим із встановленим діагнозом ЮССД в дебюті захворювання. У всіх дітей із ЮССД на момент дебюту захворювання під час проведення КСНЛ було виявлено патологічні зміни мікроциркуляторного русла. Величина сумарного показника активності патологічного процесу негативно впливає на стан мікроциркуляторного русла у хворих на ЮССД.

Узагальнено дані літератури та власні спостереження щодо клініки, діагностики та лікувально-реабілітаційних заходів у дітей із гіпермобільним синдромом (ГМС) на тлі недиференційованої дисплазії (НДД) сполучної тканини. Від особливостей сполучної тканини залежать процеси адаптації організму, стабільність його органів і систем, а розуміння особливостей метаболізму сполучної тканини та раннє виявлення його порушень може скласти основу профілактики багатьох дисфункцій і хронічних патологічних станів. Тому діти з ГМС та ознаками НДД сполучної тканини повинні проходити комплексне обстеження для встановлення функціональних змін з боку органів і систем, що забезпечить своєчасне призначення профілактичних заходів, а за потреби - адекватного лікування.

Вивчено шляхи підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об'єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Мета статті - аналіз існуючих шляхів підвищення фективності виявлення малорозмірних повітряних об'єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку малорозмірних повітряних об'єктів щодо зменшення їх радіолокаційної помітності, основних льотно-технічних характеристик малорозмірних повітряних об'єктів, тенденцій розвитку радіолокаційних систем контролю повітряного простору, основних методів зниження ефективної поверхні розсіювання, методів виявлення малорозмірних повітряних об'єктів, визначення особливостей радіолокаційного виявлення малорозмірних повітряних об'єктів. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи радіолокації, методи імітаційно-статистичного моделювання. Встановлено, що при вирішенні завдання контролю повітряного простору виникає невідповідність між вимогами до ефективності вирішення завдань радіолокаційного контролю, а саме, виявлення малорозмірних повітряних об'єктів, та можливостями сучасних засобів ведення радіолокаційного контролю повітряного простору. Встановлено, що використання традиційних методів підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об'єктів приводить до збільшення потрібної кількості радіолокаційних станцій, збільшенню споживаної потужності та, як наслідок, до збільшення вартості створення та утримання чергового радіолокаційного поля. Визначено альтернативні шляхи підвищення ефективності виявлення малорозмірних повітряних об'єктів радіолокаційними засобами контролю повітряного ростору. Висновки: напрямком подальших досліджень є використання сучасних радіолокаційних технологій, що потребують розробки та впровадження.

Досліджено проблеми підвищення рівня готовності майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності до міжкультурної комунікації. З’ясовано сутність процесу міжкультурної комунікації майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності, уточнено структуру професійної готовності майбутніх менеджерів ЗЕД до міжкультурної комунікації в єдності компонентів - ціннісно-мотиваційного, концептуально-гносеологічного, комунікативно-поведінкового. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів ЗЕД до міжкультурної комунікації: створення мультикультурального середовища для набуття досвіду МКК; адаптивне поетапне управління навчальною діяльністю студентів; реалізація досвіду суб’єкт-суб’єктної взаємодії, спрямованої на оптимальне управління міжкультурними конфліктами. Уточнено критерії, показники та рівні професійної готовності майбутніх менеджерів ЗЕД до міжкультурної комунікації.

Досліджено рід Старицьких із села Княжа Лука на Полтавщині протягом другої половини XVIII - початку XX ст. На великій джерелознавчій базі простежено генезис роду Старицьких - володільців села Княжа Лука. Встановлено родинні зв'язки княжолуцьких Старицьких із видатним діячем культури й театру України М. П. Старицьким. Досліджено генезис поміщиків Старицьких, затверджених у дворянстві у Полтавській губернії. Це були багаті дідичі, яким належали великі земельні угіддя, ліси, озера. Вони - одні з перших українських поміщиків, що у власних маєтностях розвивали промислове виробництво, будували винокурні, млини, крупорушки. У XIX ст. представників роду Старицьких вибирали до повітових земських, губернських зборів від Хорольського повіту. Досліджено найближче родинне й сусідське середовище Старицьких, пов'язане з представниками козацько-старшинських, згодом поміщицьких родів Родзянок, Ломиковських, Базилевських, Трощинських, Булюбашів.

Розглянуто особливості організації морфологічних форм у ліриці Миколи Вінграновського як вияв його індивідуальної творчої манери. На рівні морфологічних одиниць, які беруть участь у поетичному смислотворенні, виявлено поширене в поезії письменника явище співположення спільнокореневих чи однакових слів з елементами авторських новотворів на тісному просторі рядка або строфи. Охарактеризовано випадки морфологічної атракції та селекції службових частин мови. Наголошено на необхідності розглядати подібні явища як елементи загальної ідіостильової парадигми поета.

Розглянуто питання комплексного підходу до вибору перевізника. Проаналізовано методи визначення варіантів польоту та вибору стаціонарного rfid-зчитувача. Вивчено методологічний підхід до обліку зенітної ракетної системи. Удосконалено методи параметризації нечітких когнітивних моделей. Проаналізовано логістичне забезпечення загонів військ за досвідом бойових дій в Афганістані. Здійснено мультифізичне моделювання теплових процесів у торцевій зоні потужного генератора.