Описано хвороби великої рогатої худоби: вірусні (ящур, сказ, лейкоз, чуму, контагіозну плевропневмонію, злоякісну катаральну гарячку, парагрип, ринотрахеїт, діарею, віспу), бактеріальні (сибірку, бруцельоз, туберкульоз, лептоспіроз, ботулізм), грибкові, хвороби телят (колібактеріоз, сальмонельоз, стрептококоз, анаеробну ентероксемію, псевдомоноз), маловідомі (губкоподібну енцефалопатію, хламідіози, екзоотичний аборт, хламідіозну бронхопневмонію, хламідіозний енцефаломієліт, хламідіозний поліартрит, хворобу Акабане).

Шляхом математичного моделювання з використанням методу скінченних елементів визначено параметри напружено-деформованого стану неушкодженої стегнової кістки, головних напружень, координатних і сумарних переміщень, оцінено компоненти напруженого стану за допомогою критеріїв: Мізеса, Тріска (Мора - Кулона), Друкера - Прагера, а також коефіцієнт запасу за критерієм Хілла в разі об'ємного напруженого стану. Розрахунки виконано для випадків ізотропної та анізотропної структури речовини кістки. Одержано розподіл означених параметрів в об'ємі кістки, визначено місця концентрації напружень та їх максимальні значення.

Розглянуто застосування для остеосинтезу діафізарних переломів довгих кісток накісткової металевої пластини разом із полімерним циліндричним сердечником, що розташовується у кістково-мозковій порожнині. Визначено необхідну кількість фіксувальгих гвинтів у разі дії на фіксувальну систему статичних і динамічних навантажень залежно від діаметра гвинтів, кроку різьби, вікової групи хворих. Показано, що застосування полімерного сердечника підвищує стабільність фіксації відламків пошкодженої кістки.

Проаналізовано ймовірні механізми захисного впливу йогівських асан щодо покращання еластичних властивостей хребта із залученням резервних можливостей пружного бар'єра рухової системи, що забезпечує розвиток реактивної гіперемії за рахунок метаболітів із вазодилататорними властивостями - факторів стреслімітуючої системи, які запобігають віковим деструктивним змінам тканин.

Показано, що новий спосіб надає можливість більш чіткої фіксації, дослідження та експертної оцінки морфологічних особливостей ділянки перелому, що значно облегшить виділення об'єктивних діагностичних ознак, які допомагають розкривати механізми утворення переломів досліджуваних кісток і надавати достовірні експертні підсумки слідчим органам.