Проаналізовано поняття, зміст і теоретико-правову сутність адміністративно-деліктного процесу. Здійснено класифікацію учасників адміністративно-деліктного процесу, яка базується на поділі їх за критерієм заінтересованості у результатах розгляду справи. Розкрито зміст адміністративно-правового статусу учасників адміністративно-деліктного процесу. Здійснено комплексний аналіз правового статусу учасників адміністративно-деліктного провадження шляхом характеристики окремих його елементів (прав, обов'язків та гарантій). Досліджено стан реалізації правового статусу учасників адміністративно-деліктного процесу на його стадіях. Обгрунтовано пропозиції з удосконалення адміністративно-деліктного законодавства щодо визначення адміністративно-процесуального статусу законного представника та понятих, розширення кола прав, обов'язків і гарантій особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілої особи, визначення порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Розглянуто можливості сервісів Веб 2.0 для навчального процесу, а також проаналізовано способи їх використання. З'ясовано, що сервіси Веб 2.0 можуть використовуватись як джерело навчальних матеріалів, як сховища посилань на веб-ресурси, як платформи для організації спільної діяльності школярів; як зручний спосіб оприлюднення та демонстрації результатів роботи. Наведено приклади застосування у навчанні школярів ресурсів, створених за технологією Веб 2.0.

Рассмотрены возможности сервисов Веб 2.0 для учебного процесса, а также проанализированы способы их использования. Выяснено, что сервисы Веб 2.0 могут применяться как источник учебных материалов, как хранилища ссылок на веб-ресурсы, как платформы для организации совместной деятельности школьников, а также в качестве удобного способа опубликования и показа результатов работы. Приведены примеры применения в обучении школьников ресурсов, созданных по технологии Веб 2.0.

The possibility of Web 2.0 services for the educational process is considered. The ways of their using are analyzed. It has been found that Web 2.0 services can be used as a source of training materials, as the repository of links to Web resources, asa platform for collaboration of students, as well as a convenient way to publish and display the results. Examples of application the Web 2.0 technology in students' teaching are given.

Висвітлено теоретичні засади функціонального підходу до застосування електронних ресурсів навчального призначення у початковій школі. Визначено й охарактеризовано сукупність основних дидактичних функцій електронних ресурсів. Показано, що за провідною спрямованістю цих функцій їх можна систематизовано подати у вигляді чотирьох груп: функції формування позитивного ставлення учня до процесу та результату навчання, функції сприяння засвоєнню змісту навчання, функції оптимізації навчального процесу, функції, зорієнтовані на закладання основ успішності подальшого навчання школяра.

Рассмотрены теоретические основы функционального подхода к использованию электронных ресурсов учебного назначения в начальной школе. Определена и охарактеризована совокупность основных дидактических функций электронных ресурсов. Показано, что в зависимости от ведущей направленности, их можно интегрировано представить в виде четырех групп: функции формирования положительного отношения ученика к процессу и результату обучения, функции содействия усвоению содержания обучения, функции оптимизации учебного процесса, функции, ориентированные на создание основ успешности дальнейшего обучения школьника.

The article describes the theoretical basis of the functional approach to the use of electronic resources for educational purposes in elementary school. It is specified and characterized didactic functions of electronic learning software as well as shown that they can be integrated to four groups, bringing together the leading focus on: the functions forming a positive attitude children to the process and outcomes learning, promote the learning content, functions of optimization educational process, function that focused on creating the foundations for further success of learning.

Викладено теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх вчителів до проектування дидактичних електронних ресурсів. Запропоновано класифікацію засобів навчання з урахуванням їх сучасного стану. Визначено, розкрито та систематизовано дидактичні функції електронних ресурсів у навчанні молодших школярів. Розроблено технологію проектування дидактичних електронних ресурсів, розкрито сутність і завдання кожного з її етапів. Розкрито теоретичні та методологічні засади моделі підготовки майбутнього вчителя початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів. Подано теоретичне обгрунтування моделі підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Выделены и охарактеризованы этапы развития дидактических средств; раскрыты возможности, которые предоставляют мультимедийные технологии для обучения. Рассмотрены учебно-лабораторные комплексы как отдельный вид дидактических средств, определены изменения в применении дидактических средств, обусловленные возможностями компьютерной сети. Выявлено место современных электронных ресурсов в системе дидактических средств. Показано, что разнообразие средств обучения существенно изменяет роль учителя в создании инструментальной поддержки учебного процесса.

Здійснено огляд вимог, що пред'являються до електронних ресурсів навчального призначення, проаналізовано вікові та індивідуальні особливості, притаманні дитині молодшого шкільного віку, та виокремлено додаткові дидактичні вимоги до електронних дидактичних ресурсів, призначених для використання у початковій школі.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів. Розроблено класифікацію дидактичних засобів за їх роллю у навчальному процесі, яка відображає місце дидактичних електронних ресурсів у системі засобів навчання. Розкрито сутність дидактичного електронного ресурсу. Визначено, охарактеризовано та теоретично обгрунтовано функції зазначених ресурсів для молодших школярів, здійснено їх систематизацію за провідним спрямуванням. Визначено специфіку дидактичного електронного ресрусу як об’єкта проектування. Розроблено систему вимог до дидактичних електронних ресурсів: психолого-педагогічних, ергономічних, технічних і здоров’язберігальних. Розроблено та науково обгрунтовано технологію проектування зазначених ресурсів. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів. Визначено чотирикомпонентну структуру готовності майбутнього вчителя до проектування дидактичних електронних ресурсів, яку покладено в основу розробки структурно-функціональної моделі його підготовки. З метою перевірки ефективності розробленої моделі проведено педагогічний експеримент, результати якого довели позитивний вплив її запровадження на готовність майбутнього вчителя початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів.

Зазначено, що удосконалення інформаційних технологій розкриває нові можливості для забезпечення продуктивності навчального процесу. Поява педагогічних інструментальних засобів, призначених для створення електронних засобів навчання, надає змогу вчителеві планувати не тільки хід уроку, а й навчально-пізнавальну діяльність учня з урахуванням його індивідуальних особливостей. Обгрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів, розкрито критерії й показники сформованості готовності майбутнього вчителя до такої діяльності. Наведено опис і результати експериментального впровадження розробленої моделі у навчальний процес.

Отмечено, что совершенствование информационных технологий раскрывает новые возможности для обеспечения продуктивности учебного процесса. Появление педагогических инструментальных средств, предназначенных для создания электронных средств обучения, позволяет учителю планировать не только ход урока, но и учебно-познавательную деятельность ученика с учетом его индивидуальных особенностей. Обоснована структурно-функциональная модель подготовки будущего учителя начальной школы к проектированию дидактических электронных ресурсов, раскрыты критерии и показатели сформированности готовности будущего учителя к такой деятельности. Приведено описание и результаты экспериментального внедрения разработанной модели в учебный процесс.

Improving the information technology opens up new possibilities for productivity of the learning process. The emergence of pedagogical tools for creating e-learning resources, allows the teacher to plan not only the course of the lesson, but also educational and cognitive pupils’ activity taking into account their individual characteristics. In the article it is presented the structural-functional model of future elementary school teachers training to design e-learning resources, criteria and indicators of formation of future teachers readiness for such activities, as well as description and the results of the developed model experimental introduction into the educational process.

Актуальність професійної орієнтації молоді на ІТ-спеціальності обумовлюється поглядом на ІТ-індустрію як на унікальне середовище, сприятливе для зміцнення української економіки. Водночас, недостатність професіографічної інформації унеможливлює проведення якісної та ефективної профорієнтаційної роботи зі школярами на ІТ-спеціальності. Мета дослідження - встановлення базової змістової складової професійної інформації школярів про ІТ-спеціальності з урахуванням особливостей розвитку сучасного ІТ-ринку. Методи дослідження - теоретичний аналіз соціологічних, психологічних, педагогічних праць, систематизація поглядів і досягнень учених для виявлення стану розробленості проблеми, визначення специфіки професійної інформації та обгрунтування її базової змістової складової щодо ІТ-спеціальностей. Професійна інформація школярів передбачає надання їм вичерпної інформації для вибору, прийняття рішення і реалізації особистої освітньої та кар'єрної траєкторії. В ІТ-індустрії найчастіше вирізняють такі ключові сегменти як апаратне забезпечення, створення ІТ-продуктів, ІТ-сервіси, ІТ-аутсорсинг бізнес-процесів, а складовими ринку професій є розробка, підтримка, менеджмент та маркетинг. Динамічність розвитку інформаційно-комунікаційних технологій обумовлює неможливість усталення підходів професіографії ІТ-професій. Готовність до професійного самовдосконалення та навчання протягом усього життя, вміння стрімко змінювати професійну траєкторію - неодмінні вимоги, що висуваються до усіх працівників ІТ-галузі. Висновки: проведення профорієнтаційної роботи зі школярами на ІТ-спеціальності має передбачати в якості базової змістової складової професійної інформації як ознайомлення учнів з основними сегментами ІТ-індустрії та різноманіттям ІТ-професій і спеціальностей, так і забезпечення усвідомлення учнями мінливості змісту професійної діяльності ІТ-фахівців, наявності специфічних вимог до їх безперервного професійного зростання і перекваліфікації.

У Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) наголошено, що розвиток національної економіки ставить перед сферою освіти завдання щодо впровадження інноваційних освітніх практик, які враховують потреби та запити сучасної молоді. Це породжує проблему організації доцільної підтримки STEM-освіти як основи формування новітніх компетентностей підростаючого покоління, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій. Мета дослідження - здійснити порівняльний аналіз світового досвіду запровадження STEM технологій в освіту. Матеріали і методи: аналіз досвіду запровадження STEM технологій в освіту з метою визначення стану розв'язання проблеми дослідження (підтримка STEM-освіти на державному рівні; взаємодія наукових організацій, університетів, центрів із метою залучення учнів різних вікових категорій до науки, наукових досліджень; участь школярів у змаганнях світового рівня, де вони мають змогу висвітлювати власні розробки, StartUp-и; підготовка майбутніх STEM-вчителів). Проведений аналіз світового досвіду запровадження STEM технологій в освіту надав можливості розглянути сучасні перспективи вітчизняної науки й освіти з цього напряму. Підкреслюється доцільність упровадження STEM технологій як пріоритетний напрям модернізації освіти в Україні. Встановлено, що концепція STEM-освіти гармоніює з гаслом Нової української школи - створення сучасного освітнього середовища та привнесення в школі сучасних технологій як основи формування новітніх компетентностей сучасної молоді, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій (когнітивних навичок; навичок оброблення інформації, інтерпретації та аналізу даних; інженерного мислення; науково-дослідницьких навичок; алгоритмічного мислення та цифрової грамотності; креативних якостей та інноваційності; технологічних навичок; навичок комунікації).

Основною рушійною силою у реформуванні освіти є інноваційні освітні технології, як такі, що уможливлюють: створення цілісного ІКТ-орієнтованого освітнього середовища; створення Science-простору; використання дидактичних можливостей сучасних персональних ІТ-пристроїв та їх доцільне застосування у процесі навчання; розширення інструментальної підтримки пізнавальної діяльності; надання різноаспектної педагогічної підтримки. Визначено причини модернізації методичної підготовки майбутніх учителів інформатики, зокрема, пов'язаних із перманентним оновленням шкільного курсу інформатики, зміною парадигм навчання, збільшенням інтересу освітян до сучасних ІКТ-зорієнтованих технологій навчання, наскрізним використанням ІКТ у освітньому процесі, розширенням спектра додаткових курсів із поглибленого вивчення окремих розділів інформатики тощо. Використано теоретичні методи дослідження, зокрема, аналіз, узагальнення, систематизацію та вивчення психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури, інформаційних джерел із проблеми дослідження. Для відповідної підготовки майбутніх учителів оновлено зміст курсу "Методика навчання інформатики" модулем "Освітні технології". Уточнено сутність ІКТ-орієнтованих освітніх технологій (дистанційне навчання, E-Learning, M-Learning, F-Learning, Blended-Learning, STEM-навчання, Smart-навчання, технологія самоосвіти). Охарактеризовано очікувані результати вивчення майбутніми педагогами оновленої навчальної дисципліни "Методика навчання інформатики". Зроблено висновки, що оновлення курсу "Методика навчання інформатики" та запровадження модуля "Освітні технології" у систему підготовки студентів спеціальності "014.Середня освіта. Інформатика" сприяє формуванню у майбутніх фахівців комплексу теоретичних знань і практичних умінь, потрібних для продуктивного використання ІКТ-орієнтованих освітніх технологій у професійній педагогічній діяльності.