Рентгенометричним методом вивчено мінеральний склад пелітової фракції нерозчинного залишку міоценових галогенних відкладів та порід гіпсоглинистої шапки Калуш-Голинського родовища калійних солей. З'ясовано, що глинисті мінерали соленосної товщі представлені гідрослюдою і хлоритом, а гіпсоглиниста шапка, крім цих мінералів, містить ще каолініт і змішаношарувате утворення гідрослюда - монтморилоніт. Отже, на стадії гіпергенезу в разі тривалого вилуговування галогенних відкладів поверхневими водами відбувається утворення каолініту та втрата гідрослюдою іонів калію та перехід її у змішаношарувате утворення гідрослюда - монтморилоніт - тобто процес деградації гідрослюди.

The mineral composition of insoluble residue pelitic fraction of Miocene salts and their weathering zone (gypsum-clay caprock) of Kalush-Holyn' deposit has been researched by the diffractometer method. Clay minerals of salt deposits are represented byhydromica and chlorite; gypsum-clay caprock contains also kaolinite and mixed-layer hydromica-montmorillonite. So during long time salt deposits leaching by superficial water on the hypergenese stage the kaolinite formation and potassium loss by hydromica and it transformation in mixed-layer hydromica-montmorillonite take place - the last is hydromica degradation process.

Вивчено мінералого-геохімічні особливості пелітової фракції водонерозчинного залишку солей Калуш-Голинського родовища Передкарпатського прогину, з метою інтерпретації даних за закономірностями розподілу органічної речовини. Теригенну пелітову фракцію з галогенних порід (кам'яної та калійно-магнієвих солей) отримували у результаті розчинення солей у дистильованій воді. Розділялися теригенні фракції за допомогою роторної суперцентрифуги. За даними рентгенометричного та хімічного аналізу глиниста фракція досліджуваних порід представлена асоціацією мінералів, серед яких переважає мусковіт, у меншій кількості присутній хлорит, іноді у незначній кількості зустрічається монтморилоніт. Установлено, що кількість органічної речовини зменшується від тонко- дисперсних фракцій до крупніших.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.712(45Укр3)1-24

Рубрики:

Неоген

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Побудовано нову деталізовану кількісну модель хімічної еволюції розсолів морських евапоритових басейнів та океанічної води (ОВ) у фанерозої і неопротерозої, з урахуванням якої висвітлено глобальні та регіональні закономірності формування евапоритових і бітумінозних відкладів та покладів вуглеводнів. У межах охопленого моделлю відтинку часу (близько 1 млрд років) деталізовано три мегацикли змін хімічного складу океанічної води від хлоркальцієвого до сульфатного типу (існування неопротерозойського повного мегациклу встановлено вперше). Вперше виявлено залежність мінерального складу водонерозчинного залишку евапоритів від хімічного типу розсолів морських евапоритових басейнів, а відповідно і ОВ. Встановлено вплив хімічного складу і концентрації морської води на формування бітумінозних відкладів. Показано, що для мезозою та кайнозою утворення чорних бітумінозних сланців (пов'язаних з так званими "океанічними безкисневими подіями") тяжіє до крейдового етапу, тобто до етапу існування хлоркальцієвого типу ОВ. Наведено нові докази поширеності явищ стратифікації розсолів (що сприяє збереженню органічної речовини) на високих стадіях їх згущення. Крім того, за результатами дослідження включень у мінералах, виявлено геохімічні показники впливу покладів вуглеводнів на евапоритові відклади.