Удосконалено теоретичні та методичні основи проведення комплексного економічного діагностування коксохімічних підприємств України. Досліджено сучасні підходи до визначення підприємства як функціонуючого об'єкта діагностування. Розкрито суть, цілі, принципи та напрями економічного діагностування результатів діяльності коксохімічних підприємств. Узагальнено та розвинуто підходи до класифікації методів і моделей економічного діагностування. Обгрунтовано положення щодо проведення діагностичних досліджень на даних підприємствах. Проаналізовано результати їх діяльності за визначеними складовими соціально-економічного розвитку. Розроблено методичні засади формування й імплементації підсистеми економічного діагностування в систему стратегічного управління підприємством. Обгрунтовано методичний підхід до проведення комплексного економічного діагностування результатів діяльності коксохімічних підприємств і методичний підхід до визначення факторів зростання рентабельності виробництва коксу.

Освещены проблемы и концептуальные основы устойчивого развития (УР) регионов Украины, практика моделирования регионального развития. Рассмотрены вопросы УР в законодательстве и практике Украины и зарубежных стран, имитационного моделирования макроэкономических и региональных систем, в частности динамики регионов на основе импульсных процессов и агентно-ориентированных моделей. Описана имитационная модель УР Харьковской области.

Проаналізовано глобальні проблеми (ГП) світового співтовариства вченими, фахівцями та різними міжнародними організаціями, зокрема ООН. Висвітлено розвиток України у контексті ГП з урахуванням цілей та задач, які проголощені в передвиборчій програмі Президента України В. Ф. Януковича й Програмі економічних реформ на 2010 - 2014 рр.

Розглянуто проблему наслідків для України від її членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) для машинобудування у разі співпраці з країнами ЄС і Митного союзу ЄврАзЕС (МС). Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки. Поряд з цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Проаналізовано структуру експорту з України після вступу до СОТ у розрізі окремих видів продукції. Визначено зміни, що відбулися на ринку продукції машинобудування після вступу України до СОТ. Доведено, що за основними показниками економічної безпеки машинобудівна галузь України не може розглядатися як стійка, а також те, що після вступу до СОТ основні показники економічної безпеки машинобудівної галузі України не поліпшились. Проаналізовано структуру експорту та імпорту продукції машинобудування України до ЄС, МС та інших країн. Доведено, що для українського машинобудування найбільш актуальним є питання реалізації потенціалу імпортозаміщення та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Окремо розглянуто стан і зміни, що відбулися після вступу України до СОТ у вітчизняному автомобілебудуванні. Визначено основні проблеми вітчизняного автомобілебудування. Проаналізовано заходи державної програми України з економічного розвитку.

Досліджено сутність поняття "сталий розвиток". Узагальнено сучасний світовий методичний і практичний досвід з оцінки сталого розвитку в розрізі країн і регіонів, досліджено специфіку існуючих теорій та моделей, визначено їх недоліки та переваги. Виявлено, що сталий розвиток залежить від збалансування економічних, соціальних та екологічних факторів. У результаті проведеного дослідження систематизовано підходи до оцінки та склад компонент інтегральних показників сталого розвитку, окреслено напрями формування методики його об'єктивної оцінки.

Рассмотрена проблема оценки устойчивого развития регионов. Исследованы существующие методические подходы к оценке и выявлено, что, несмотря на значительное их количество, в настоящее время отсутствует единый системный подход, который обеспечивал бы комплексную и обоснованную оценку с целью последующего выбора целей и стратегических направлений устойчивого развития регионов. Предложен методический подход к оценке устойчивого развития регионов Украины, в котором общая оценка его уровня осуществляется с помощью интегрального показателя, построенного на основе рангового метода (аддитивной свертки рангов социальной, экономической и экологической компонент развития регионов Украины). На основе предложенного подхода осуществлена интегральная оценка устойчивого развития регионов Украины и определены проблемные направления развития регионов страны в социальной, экономической и экологической сферах.

Наведено результати дослідження, спрямованого на побудову імітаційної моделі сценаріїв розвитку Харківської області та їх оцінку. Побудована імітаційна модель складається з таких блоків: економіка, населення, бюджет, екологія, інноваційна діяльність,зовнішньоекономічна діяльність і була реалізована в системі імітаційного моделювання Vensim 6.1. На основі побудованої моделі з метою оцінки перспективності напрямків розвитку було розроблено та проаналізовано такі групи сценаріїв: базовий, інвестиційні та інноваційно-інвестиційні. Результати аналізу базового сценарію показали, що за умов збереження тенденцій останніх 10 - 12 років темп економічного розвитку Харківської області уповільниться, хоча позитивні тенденції матимуть місце майже в усіх видах економічної діяльності. Сценарне моделювання соціально-економічного розвитку Харківської області показало, що за більшістю критеріїв група інноваційно-інвестиційних сценаріїв переважає групу інвестиційних сценаріїв, при цьому найліпшим є інноваційно-інвестиційний сценарій розвитку машинобудування. Також визначено, що під час реалізації будь-якого сценарію слід сприяти спрямуванню прямих іноземних інвестицій саме в розвиток промислового виробництва, а не фінансової діяльності. Доведено, що поліпшенню розвитку сприятимуть витрати на інновації в частині розробки та освоєння не лише нових технологій виробництва, а нових, інноваційних видів продукції.

Проаналізовано досвід державної підтримки регіонального розвитку в країнах ЄС. Визначено логіку формування системи державної підтримки регіонів ЄС. Розглянуто загальні принципи фінансування регіонального розвитку ЄС і напрями координації регіональної політики для країн ЄС. На прикладі Словаччини, Угорщини та Чехії визначено моделі й цілі регіонального розвитку. Узагальнено основні принципи регіональної політики в країнах ЄС. Досліджено особливості формування регіональних угрупувань як інструменту міжрегіонального співробітництва.

Досліджено сталий розвиток у законодавстві та практиці України та країн світу. Розглянуто концепцію формування стратегії сталого розвитку регіонів. Охарактеризовано методичний підхід до сталого розвитку. Здійснено діагностику проблем такого розвитку та обгрунтовано пріоритетні напрямки їх вирішення. Вивчено сучасні підходи до моделювання розвитку регіонів. Побудовано динамічну модель сталого розвитку Харківської області. Наведено результат сценарного моделювання розвитку зазначеної області.

Мета роботи - аналіз законодавчого врегулювання проблеми забезпечення сталого розвитку країн світу та України, а також практики регулювання сталого розвитку та визначення на цій основі напрямів їх подальшого вдосконалення. Задля досягнення мети досліджено елементи механізму управління сталим розвитком. Проаналізовано законодавчу базу забезпечення сталого розвитку України та її регіонів. Розглянуто особливості тлумачення поняття "сталий розвиток" у законодавстві України. Визначено інститути громадянського суспільства в Україні, які можуть сприяти сталому розвитку. Проаналізовано досвід регулювання сталого розвитку інших країн світу, таких як Данія, Норвегія, Ісландія, Швеція, Фінляндія, Німеччина. Розглянуто особливості регулювання сталого розвитку в країнах СНД. Визначено напрями подальшого вдосконалення законодавства та практики регулювання сталого розвитку в країнах світу.

Проаналізовано науково-практичне забезпечення імплементації концепції сталого розвитку в систему державного управління розвитком країни та її регіонів. Актуальність статті визначається необхідністю вирішення глобальних та національних проблем в умовах переходу до збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку. Мета роботи - узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду впровадження концепції сталого розвитку в нормативно-правову базу країни та її регіонів. Проведено аналіз досвіду провідних країн світу та України із формування елементів механізму державної підтримки сталого розвитку: законодавчого, організаційного та суспільно-громадянського, визначено їх переваги та недоліки. Доведено, що більшість країн світу займаються розробкою комплексу заходів щодо впровадження та стимулювання сталого розвитку, який містить законодавчі акти, державні стратегії сталого розвитку, програми або проекти зі сталого розвитку та індикатори його моніторингу. Визначено напрями подальшого удосконалення законодавства та практики регулювання сталого розвитку в Україні та інших країнах світу.

Запропоновано новий концептуальний підхід до вирішення актуальної проблеми формування стратегії сталого розвитку регіонів України. Одержано взаємопов'язані наукові та практичні результати різного рівня: методологічного, теоретичного та емпіричного. Вперше здійснено синтез теорій та наукових шкіл, що дозволило обгрунтувати концепцію формування стратегії сталого розвитку регіонів України. Уточнено аналітичну схему дослідження впливу факторів на рівень розвитку регіонів, що у подальшому дозволило запропонувати методичний підхід щодо оцінювання їх сталого розвитку. Вперше розроблено концепцію формування стратегій сталого розвитку регіонів країни. Вперше сформовано методологічне положення щодо оцінювання сталого розвитку регіонів країни, яке грунтується на гіпотезі дотримання балансу його складових компонент: економічної, соціальної й екологічної та збереженні їх елементів у межах безпечних порогових значень. Вперше розроблено методичні положення з виявлення та діагностики проблем сталого розвитку регіону, які побудовані на гіпотезах щодо наявності безпечного порогового рівня сталого розвитку та необхідності структурування та ранжування наявних проблем регіону. Одержав подальший розвиток методичний підхід до побудови проблемного поля сталого розвитку регіону, який передбачає структурування виявлених проблем у когнітивну карту з наступним їх ранжуванням на типи та формуванням проблемної ситуації. Одержали подальший розвиток методичні положення з побудови дерева цілей, які грунтуються на одержаних і ранжованих проблемах та сформульованому загальному проблемному сценарії. За більшістю критеріїв група інноваційно-інвестиційних сценаріїв сталого розвитку Харківської області переважає групу інвестиційних сценаріїв. При цьому, найкращим є інноваційно-інвестиційний сценарій розвитку машинобудування. Аграрний сценарій за усіма критеріями є найгіршим, тобто, орієнтація лише на розвиток сільського господарства не надасть суттєвого ефекту.

Запропоновано методику розрахунку коефіцієнта чутливості інвестиційного проекту за критерієм чистої поточної вартості. Цей коефіцієнт рекомендується використовувати як додатковий під час оцінки ефективності інвестицій.

Предложена методика расчета коэффициента чувствительности инвестиционного проекта по критерию чистой текущей стоимости. Данный коэффициент рекомендуется использовать как дополнительный при оценке эффективности инвестиций.

This article is devoted to the sensibility analysis of real investment projects. It includes recommendations and methodical instructions for the analysis of the expediency of investment projects. Also a suggestions for the estimation of the efficiencyof investments are proposed.

Досліджено концепцію сталого розвитку як нову парадигму розвитку людства. Розглянуто генезу розвитку поглядів науковців на цілі, сутність і проблеми впровадження цієї концепції. Проаналізовано тлумачення поняття "сталий розвиток" науковцями та практиками та запропоновано групування основних підходів до розуміння його сутності. Виділено основні принципи сталого розвитку. Досліджено основні підходи до оцінки сталого розвитку соціально-економічних систем різних рівнів, їх зміст, цілі й особливості застосування. Розглянуто погляди науковців на шляхи досягнення сталого розвитку та визначено основні дискусійні аспекти у вирішенні цієї проблеми. Показано, що концепція сталого розвитку зазнала тривалу еволюцію та продовжує розвиватися відповідно до нових глобальних викликів. Сталий розвиток пов'язаний з формуванням принципово нового ставлення до людині, з одного боку, як суб'єкта еколого-економічної системи, з іншого - як головної мети її розвитку. Обгрунтовано, що перехід до сталого розвитку у глобальному масштабі можливий лише за обов'язкової умови узгодженості всіх об'єктів і суб'єктів цього процесу, який носить системний характер і пов'язує в єдине ціле всі рівні соціально-економічної системи (глобальний, національний, регіональний, локальний) та різні сфери її функціонування (економічну, соціальну, екологічну).

Викладено основні принципи та методи проектування автоматизованих комп'ютерно-інтегрованих інформаційних систем з використанням процесного підходу. Розглянуто питання щодо застосування інструментальних засобів моделювання бізнес-процесів підприємства, які дають змогу оптимізувати технологічні процеси в самих різних сферах діяльності.