Впервые исследован фенольный состав травы и плодов чумизы сорта Днепровская. В исследуемых видах сырья установлено наличие гидроксикоричных кислот (ГКК) и кумаринов. Из травы чумизы выделены пять ГКК и пять кумаринов, а из плодов - три ГКК и установлена их структура. Для стандартизации травы и плодов чумизы установлено количественное содержание ГКК и кумаринов.

Проведено фітохімічне дослідження трави та плодів Setaria italica L. сорту Дніпровська й обгрунтовано можливість створення на їх основі лікарських засобів протизапальної та діуретичної дії. Визначено якісний склад і кількісний вміст різних груп біологічно активних речовин у рослинній сировині. Вперше у траві та плодах чумизи ідентифіковано 56 речовин, з яких виділено в індивідуальному стані й описано структуру 18-ти фенольних сполук; 2-х ангідроцукрів; 24-х жирних кислот; 12-ти стеринів, а також встановлено наявність і кількісний вміст 16-ти амінокислот, 27-ми мікро- та макроелементів. Розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з трави чумизи. Доведено, що за параметрами гострої токсичності даний препарат відноситься до практично нетоксичних речовин та виявляє виражену протизапальну та діуретичну активність. Розроблено проекти аналітично-нормативної документації на лікарську рослинну сировину "Трава чумизи", "Плоди чумизи" та "Рідкий екстракт з трави чумизи".

З метою пошуку нових джерел біологічно активних сполук, які можуть значно розширити номенклатуру лікарської рослинної сировини (ЛРС) і лікарських препаратів на її основі, проведено комплексне фармакогностичне дослідження трави льонку звичайного. Мета роботи - вивчення якісного складу та визначення кількісного вмісту летких речовин трави льонку звичайного. Вивчення летких речовин проведено за методом газової хроматографії / мас-спектрометрії (ГХ/МС). Вперше досліджено якісний склад і визначено кількісний вміст летких сполук трави льонку звичайного і було виявлено 37 речовин, з яких ідентифіковано 33. Вуглеводні сполуки були представлені алканами. Жирні кислоти представлені 10-ма насиченими і 3-ма ненасиченими кислотами. Також наявні сполуки терпенової та фенольної природи. Висловлено думку, що наявність цис-жасмону може бути маркерним, а сама речовина - маркером летких сполук трави льонку звичайного. Одержані дані в подальшому будуть використані під час розробки біологічних субстанцій з різними видами фармакологічної активності, а також відповідних розділів методик контролю якості сировини.

У ході морфолого-анатомічного вивчення трави льонку звичайного було визначено макро- та мікродіагностичні ознаки рослинної сировини, які дозволяють встановити її справжність.

В ходе морфолого-анатомического изучения травы ленка обычного были определены макро и микродиагностические признаки растительного сырья, которые позволяют установить ее подлинность.

Обеспечение каждого человека доступными лекарствами и в достаточном количестве - одна из главных задач любого государства. Одним из источников создания новых эффективных лекарственных средств является лекарственное растительное сырье соответствующего качества и доказанной фармакологической активности. Важным этапом стандартизации лекарственного растительного сырья является установление качественных и количественных характеристик биологически активных веществ, которые накапливаются в нем. По данным литературы льнянки обыкновенной (ЛО) (Linaria vulgaris) трава семейства норичниковые (Scrophulariaceae) содержит значительное количество флавоноидов, которые могут обусловливать широкий спектр фармакологической активности. Цель работы - идентификация и определение количественного содержания флавоноидов в траве ЛО. Объектом исследования была измельченная ЛО трава. Идентификацию флавоноидов осуществляли с помощью метода тонкослойной хроматографии, также использовали общепринятые качественные реакции. Количественное содержание определяли с применением спектрофотометрического метода. С помощью методов тонкослойной хроматографии и качественных реакций доказано наличие флавоноидов в траве ЛО. Определено количественное содержание флавоноидов в траве ЛО по методу прямой спектрофотометрии, которое составило 9,34 +- 0,02 %. Изучена зависимость содержания флавоноидов от сроков хранения сырья. Содержание флавоноидов за 3 года хранения сырья уменьшилось на 16 %. За первый год хранения уменьшение составило 6 %, за второй - 8 %, за третий год значительных изменений не установлено, их количество уменьшается, в среднем, на 1 - 1,5 %. Результаты исследования будут использованы при разработке проэкта методик контроля качества на это сырье и написании монографии "Льнянки обыкновенная трава" в ГФУ.

Мета роботи - порівняльне дослідження якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин листя кабачків трьох сортів: біло-, жовто- та зеленоплідних. Досліджено листя кабачків трьох сортів, які заготовляли в Харківській області в серпні 2018 року. Для визначення якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин використовували метод атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією на приладі ДФС-8. У досліджуваних видах сировини встановили наявність не менше ніж 19 елементів. У листі кабачків у великих кількостях накопичувалися такі елементи (мг/100 г): калій (4080,0 - 8150,0), кальцій (1830,0 - 2630,0), силіцій (510,0 - 2000,0), магній (610,0 - 1050,0), фосфор (245,0 - 750,0), натрій (75,0 - 122,0), ферум (10,0 - 92,0), алюміній (25,0 - 105,0), цинк (21,0 - 30,6) і манган (6,6 - 7,9). Висновки: методом атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією досліджено елементний склад листя кабачків трьох сортів. Встановлено наявність 19 елементів, із них у всіх досліджуваних видах сировини домінують за вмістом калій, кальцій, силіцій, магній і натрій. Результати свідчать про перспективність вивчення листя кабачків як джерел макро- та мікроелементів, а також як доступних видів лікарської рослинної сировини із достатньою сировинною базою для створення нових лікарських засобів на їхній основ.

Мета роботи - порівняльне дослідження якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин листя кабачків трьох сортів: біло-, жовто- та зеленоплідних. Досліджено листя кабачків трьох сортів, які заготовляли в Харківській області в серпні 2018 року. Для визначення якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин використовували метод атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією на приладі ДФС-8. У досліджуваних видах сировини встановили наявність не менше ніж 19 елементів. У листі кабачків у великих кількостях накопичувалися такі елементи (мг/100 г): калій (4080,0 - 8150,0), кальцій (1830,0 - 2630,0), силіцій (510,0 - 2000,0), магній (610,0 - 1050,0), фосфор (245,0 - 750,0), натрій (75,0 - 122,0), ферум (10,0 - 92,0), алюміній (25,0 - 105,0), цинк (21,0 - 30,6) і манган (6,6 - 7,9). Висновки: методом атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією досліджено елементний склад листя кабачків трьох сортів. Встановлено наявність 19 елементів, із них у всіх досліджуваних видах сировини домінують за вмістом калій, кальцій, силіцій, магній і натрій. Результати свідчать про перспективність вивчення листя кабачків як джерел макро- та мікроелементів, а також як доступних видів лікарської рослинної сировини із достатньою сировинною базою для створення нових лікарських засобів на їхній основ.