За допомогою методу максимальної правдоподібності з використанням моделі авторегресії ковзної середньої еквідистантної вибірки гармонічного сигналу виконано синтез квазіоптимального алгоритму оцінювання його частоти за умов дії адитивної некорельованої гаусівської завади. Статистичне моделювання синтезованого алгоритму показало суттєве зменшення зміщення оцінки частоти у порівнянні з відомим алгоритмом, що синтезується на базі авторегресійної моделі.

Визначенo умови стійкості квазіоптимальної оцінки частоти гармонічного сигналу до імпульсних завад. За допомогою методу статистичного моделювання виконано аналіз залежності визначальних показників точності оцінки від параметрів хаотичних імпульсних завад.

Розглянуто питання удосконалення процедури адаптації карти завад шляхом застосування двоконтурної схеми, що базується на модифікованому методі стохастичної апроксимації, та конвеєрного принципу обробки, що дозволяє прискорити перехідні процеси за суттєвих змін рівня завад. Досліджено методи виявлення та селекції повільних цілей, адаптація у яких до швидкості цілі проводиться за допомогою синтезованих алгоритмів вимірювання доплерівської частоти й ітераційної процедури оцінювання параметрів гармонічного сигналу. Визначено, що такі методи мають значну перевагу у порівнянні із некогерентними, а для селекції достатня швидкість цілі у 3 - 4 рази менша, ніж необхідно для процедури черезперіодної компенсації.

Запропоновано та досліджено числовий ітераційний алгоритм оцінювання параметрів дискретизованого гармонічного сигналу на тлі некорельованого гаусівського шуму за допомогою методу максимальної правдоподібності.

Запропоновано та досліджено процедуру цензурування оцінок частоти гармонічного сигналу, яка грунтується на апостеріорному відношенні потужностей сигналу та шуму. Критерій її ефективності враховує імовірнісні та вартісні показники подій неконтрольованого збою та контрольованої втрати оцінок частоти.

Достатньо поширеними в сучасних інформаційних радіотехнічних системах стають комплексні гармонічні сигнали, зокрема, монохромні (надалі "сигнал"). При прийомі сигналу зазвичай першочергово одержується значення його частоти, від точності якої залежить якість подальшої обробки. Мета роботи - синтез квазіоптимальної оцінки частоти еквідистантно дискретизованого сигналу в явному аналітичному виді за дії гаусівської завади. Основою для цього обрано статистичний метод максимальної правдоподібності із застосуванням моделі вхідного процесу як авторегресії ковзного середнього, що дозволило при синтезі опертися на математично обгрунтовані положення та висновки. Результати роботи частково заповнюють прогалину у створенні оптимальних оцінок частоти сигналів. Доведено незміщеність оцінки. Синтезований алгоритм є достатньо зручним та корисним для практичного використання, оскільки може забезпечити підвищення точності, ефективності та швидкодії радіоприймачів в режимі реального часу.

Досліджено передумови становлення, функціювання, меж застосування та ціннісного статусу плюралістичного підходу в науковому пізнанні. Проаналізовано теоретико-методологічні засади осмислення процесу актуалізації ідеї плюралізму в науці. Відображено труднощі та неоднозначність цього процесу, реконструйовано історико-філософські й інтранаукові витоки проблеми плюралізму. Обгрунтовано науковий статус плюралістичного підходу. Проаналізовано смислове різноманіття тлумачень і специфіку вживання поняття "плюралізм" у філософсько-методологічному дискурсі. Розкрито особливості актуалізації плюралістичного підходу в межах некласичної раціональності. Здійснено спробу плюралістичної інтерпретації принципу додатковості. Розкрито важливу роль плюралістичного підходу в новітній філософії науки. Засвідчено зв'язок плюралізму з новими темами у філософії науки та перспективи застосування плюралістичного підходу в сучасному науковому дискурсі. Виявлено кореляцію плюралізму з феноменом толерантності.