Вивчено структуру, мікротвердість і термомеханічні властивості гібридних композитів полі(стирен-бутилакрилат)-магнетит, одержаних за допомогою методу суспензійної полімеризації. Встановлено, що гранули композитів не схильні до агрегування і мають сферичну форму. За допомогою раманівської спектроскопії виявлено, що під час синтезу гібридного композита одночасно з інкапсуляцією частинок магнетиту полімерними оболонками відбувається адсорбція магнетиту на поверхні гранул композита. Знайдено оптимальну зону вмісту магнетиту (6,3 - 9,0 %), де зафіксовано ущільнення композитів і підвищення механічної міцності, температур скловання і плинності.

Досліджено мономолекулярні плівки сумішей поліметилметакрилату і поліаніліну на межі вода - повітря. На підставі ізотерм поверхневого тиску мономолекулярних плівок побудовано діаграми залежності площі мономерної ланки від складу бінарної суміші. Доведено, що на діаграмах залежності площ, які відповідають усередненій величині мономерної ланки S, від складу суміші за сталого поверхневого тиску F спостерігають як збільшення, так і зменшення S у порівнянні із сумарними значеннями площ. Така поведінка моношарів може бути зумовлена конформаційними змінами, яких зазнають макромолекули в бінарних моношарах. Імовірно, збільшення S пов'язане з несумісністю компонентів у системі, а його зменшення свідчить про їхню сумісність.

Вивчено можливість застосування електростатичного пошарового нанесення для одержання тонких плівок аніонного комплексу полі-3,4-етилендіокситіофену з полістиренсульфокислотою в разі використання N-цетилпіридиній хлориду як катіонної поверхнево-активної речовини. З'ясовано, що одержані на поверхні прозорих індій-станум оксидних електродів плівки виявляють оптичні властивості й електрохімічну поведінку, властиву функціональним шарам цього комплексу, що передбачає можливість їх застосування в електрохромних пристроях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.22

Рубрики:

Полімери хлорпохідних олефінів

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено поверхневий тиск моношарів (МШ) поліпероксидів (ПП) пімелінової, азелaїнової кислот та їх диперокисних аналогів. Показано, що характер ізотерм та екстрапольовані значення площ, які відповідають мономерній ланці ПП чи молекулі дипероксиду, залежать від природи розчинника та концентрації пероксиду, з якого формується МШ.

Вивчено залежність мікротвердості від складу магнітовмісних полімерних композитів, одержаних за допомогою методу суспензійної полімеризації стирену за наявності високодисперсного магнетиту. Знайдено область концентрацій магнітного наповнювача, яка призводить до ущільнення композитів і підвищення механічної міцності.

Вивчено властивості поверхневих плівок поліфенілацетилену та фенілацетилену у мономолекулярному шарі на поверхні води. З'ясовано, що на поведінку досліджуваних речовин у моношарі суттєво впливає поверхнева концентрація речовини та природа розчинника, з якого формувались поверхневі плівки. Мономолекулярні плівки поліфенілацетилену та фенілацетилену досліджено в режимі стиснення-розширення. При цьому виявлено, що поліфенілацетилен може відновлювати свою структуру, виявляючи "пам'ять", тоді як для молекул мономеру на ізотермі поверхневого тиску простежено гістерезис.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г522.1 + К202

Рубрики:

Кристалічні структури неорганічних сполук

Кристалічна будова металів і сплавів

Шифр НБУВ: ДС50724 Пошук видання у каталогах НБУВ