Синтезатор частот (СЧ) призначений для роботи у складі радіостанції з подвійним перетворенням частоти. Кількість каналів - 10, робочі частоти при передачі 27150...27262,5 МГц, при прийомі 16450...16562,5 МГц, крок сітки частот 12,5 кГц. У СЧ використано метод аналогового посереднього синтезу частот з системою імпульсно-фазового автопідлаштування частоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*71 + Е0*551.7

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Василь Юрійович Чаговець уперше застосував теорію електролітичної дисоціації в електорофізіології, сформулював іонну теорію походження біоелектричних потенціалів і конденсаторну теорію електричного подразнення живих тканин. Він запропонував використовувати електрогастрограму як метод дослідження секреторної функції шлунка і вперше обгрунтував доцільність застосування математичних методів у біології.

Надано стислу історію етапів розвитку вчення про біолоrічні мембрани з самого початку до середини ХХ ст. Показано, що першим у світі наукове обгрунтування біоелектричних явищ сформулював В. Ю. Чаговець - професор Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Увагу приділено розвитку методів групової класифікації класів диференціальних рівнянь і дослідженню їх узагальнених груп еквівалентності. Вивчено допустимі перетворення та ліївські симетрії класу рівнянь реакцїі-дифузії і класу загальних рівнянь Бюргерса-Кортевега-де Фріза та його підкласів рівнянь із коефіцієнтами, залежними лише від часової чи лише від просторової змінних, а також класу рівнянь Бюргерса зі змінними коефіцієнтами. Вперше строго побудовано узагальнені та розширені узагальнені групи еквівалентності. Введено поняття ефективної узагальненої групи еквівалентності. Знайдено кілька прикладів таких груп і досліджено їх основні властивості. Формалізовано метод розгалуженого розщеплення. Проведено розширений симетрійний аналіз системи, що моделює ізотермічний дрейфовий потік, для якої знайдено всі локальні розв'язки, узагальнені симетрії, косиметрії, локальні закони збереження та нескінченну сім'ю узгоджених гамільтонових структур.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження меритократії як засобу побудови ефективної держави. На підставі цього систематизовано основні дослідницькі підходи до її визначення як сукупну характеристику окремої освітньої системи, яка забезпечує формування потужних управлінських систем із широко розвиненими демократичними принципами. Ідентифіковано вплив меритократії на побудову ефективної держави, що передбачає інституціоналізацію управління, яке здійснюється професійними управлінцями, здатними гарантувати результативність своєї діяльності. Показано подвійну функціональність впливу меритократії на побудову ефективної держави, а саме: меритократія, забезпечуючи збалансованість інституційних засад держави, сприяє ефективності функціонування її інститутів. Як структурно-функціональна форма забезпечення інновацій у сфері публічного управління вона впливає на побудову інноваційної моделі ефективної держави, яка поєднує в собі патерналізм, елітаризм і меритонізм (урахування здібностей), що створює умови для еволюційної конструкції побудови ефективної держави в сучасному світі. Запропоновано меритократичну практику підвищення рівня професіоналізму та компетентності державних службовців, яка має слугувати попередженню і блокуванню депрофесіоналізації у сфері державного управління, включаючи вдосконалення програм підготовки і професійного розвитку державних службовців. Обґрунтовано "просування на основі моралі" як меритократичну конструкцію кар'єрного розвитку державних службовців, яка концептуально, методологічно та технологічно здатна гарантувати високу результативність і функціональну стабільність системі державного управління, а відтак слугувати технологічною умовою побудови ефективної держави. Показано, що саме блокує поглиблення відповідних конфліктних ситуацій у сфері державного управління, завдяки чому відповідні привілеї здобувають лише ті у сфері адміністрування, хто володіє високим рівнем професіоналізму, компетентності та моральної гідності.