Розглянуто основні питання теоретичної та практичної підготовленості студентів - майбутніх педагогів до профорієнтаційної діяльності. Окреслено реалізацію завдань і функцій профорієнтації у змісті професійної діяльності педагога. Запропоновано програму інтегрованого курсу перманентної підготовки студентів до профорієнтаційної роботи у школі.

Обгрунтовано можливості використання навчальних фізико-технічних задач з метою професійної орієнтації учнів. Запропоновано методику профорієнтації учнів в процесі розв'язування фізичних задач. Визначено умови ефективності реалізації методики у практиці навчально-пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики, зокрема, в процесі розв'язування задач. Наведено критерії оцінки ефективності реалізації методики, що виступають критеріями оцінки сформованості складових професійного самовизначення (профспрямованості, профсвідомості, профосвіченості, профнамірів). За виділеними критеріями розглянуто чотири рівні сформованості професійного самовизначення (високий, достатній, середній, низький). За результатами формуючого експерименту підтверджено ефективність використання методики профорієнтації учнів за всіма критеріями, крім профнамірів.

Розглянуто проблему вдосконалення методичної підготовки майбутніх учителів фізики на базі програмно-цільового підходу щодо засвоєння змісту дидактичного менеджменту.

Обоснованы проблемы обучения студентов - будущих учителей физики дидактическому менеджменту. Дидактический менеджмент - это система методической подготовки учителя физики к управлению учебно-познавательной деятельностью учащихся. Методы обучения, которые используются в процессе методической подготовки студентов-физиков, должны соответствовать как новым подходам в понимании педагогического процесса, так и условиям кредитно-модульной организации обучения в ВУЗ.

Розкрито проблеми формування змісту дидактичного менеджменту. На формування змісту дидактичного менеджменту впливають різні чинники: з одного боку - це система управління навчально-пізнавалною діяльністю учнів, тобто прив'язана до навчальних програм загальноосітньої школи. З іншого - це система вдосконалення методичної підготовки вчителя. Узагальнення основоположних позицій теорії класичного менеджменту, філософії освітнього і педагогічного менеджменту, а також методології сучасного педагогічного процесу, уможливлює представлення змісту дидактичного менеджменту динамічними інформаційно-діяльнісними модулями: проектування методичної системи; організація та управління у дидактичному процесі; моделювання дидактичної взаємодії; діагностування ефективності реалізації методичної системи. Засвоєння змісту дидактичного менеджменту базується на опануванні вчителем системи знань інтегративного характеру: з курсів - філософії сучасної освіти, загальної педагогіки (а саме, дидактики), загальної і соціальної психології, основ загального і педагогічного менеджменту та самоменеджменту, загальної фізики та методики її викладання.

Актуальність досліджуваної проблеми випливає з потреби вдосконалення системи підготовки вчителя-предметника, здатного втілювати в життя плани реформування загальноосвітньої школи, зокрема, старшої ланки. Згідно з вимогами сучасної школи та у відповідності до концепції дидактичного менеджменту майбутній вчитель фізики повинен бути здатним забезпечувати управління розвитком особистості учня засобами предметної діяльності. Ця здатність опирається, крім іншого, на компетентність дидактичного проектування, та забезпечує майбутнього вчителя готовністю створювати систему управління навчанням фізики для різних освітніх траєкторій. Мета роботи - розкрити сутність формування компетентності дидактичного проектування у магістрантів-фізиків освітнього напряму підготовки. Вивчення стану сформованості компетентності дидактичного проектування у магістрантів - майбутніх учителів фізики передбачало використання теоретичних методів: аналізу, синтезу, узагальнення у процесі розкриття структури та змісту компетентності дидактичного проектування, обгрунтування методики, критеріїв і рівнів оцінки сформованості компетентності дидактичного проектування. У процесі експериментального дослідження використано емпіричні методи: спостереження (за поведінкою магістрантів у процесі виконання завдань проекту, їх активністю у розв'язанні педагогічних, методичних і дидактичних задач); анкетування (вивчення рівнів мотивації до успіху, вивчення рівнів розвитку проективних здібностей, рівнів методичної грамотності); вивчення продуктів діяльності; самооцінка. Реалізація завдань дослідження передбачала використання методик: "Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса", діагностична карта вчителя "Готовність вчителя до управління навчанням фізики" (за М. В. Опачко) (Блок 1. Готовність вчителя до проектування методичної системи), методика "Визначення рівня розвитку проективних здібностей майбутнього вчителя" (за М. В. Опачко); аналіз продуктів діяльності передбачав оцінювання методичних розробок магістрантів "Система управління навчанням фізики в школі". Для представлення і попереднього аналізу отриманих результатів використано методи математичної статистики (таблиці, діаграми, відсотки). Обгрунтовано методику формування компетентності дидактичного проектування, показано, що компетентність дидактичного проектування - це інтегрований показник, що відображає здатність майбутнього вчителя проектувати персональну методичну систему управління навчанням фізики в школі. Обгрунтовано та розкрито критерії оцінки сформованості компетентності: мотиваційно-ціннісний, психодидактичний, організаційно-технологічний, креативно-проективний, рефлексивний. Поділ оптантів за інтегральним показником ступеню прояву ознаки уможливив виокремлення рівнів сформованості компетентності дидактичного проектування: недостатнього, функціонального, оптимального, продуктивного. Впровадження авторської методики базується на використанні методу проектів, реалізація якого передбачає проходження етапів самонавчання та самопошуку, самопрезентації, обговорення в групі, в колективі, вироблення узагальнених і систематизованих предметних знань. Аналіз результатів експерименту на предмет визначення рівнів сформованості компетентності надає можливість констатувати ефективність запропонованої методики за визначеними критеріями. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конкретизації завдань методики планування, структурування, прогнозування та проведенні статистичної оцінки ефективності впливу запропонованої методики на формування складових компетентності дидактичного проектування за визначеними критеріями, рівнями, показниками.

Уперше обґрунтовано, експериментально перевірено та впроваджено систему підготовки майбутніх учителів фізики з дидактичного менеджменту, представлену моделями: 1) змісту підготовки з дидактичного менеджменту; 2) процесу підготовки з дидактичного менеджменту; 3) готовності майбутніх учителів фізики з дидактичного менеджменту. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки з дидактичного менеджменту майбутніх учителів фізики в освітньому середовищі вищої школи. Серед умов виокремлено: дидактичні (організаційно-методичне забезпечення процесу підготовки, самостійна робота як важливий чинник під час засвоєння студентами змісту дидактичного менеджменту), психологічні (забезпечення умов для розвитку професійно-особистісних якостей вчителя-менеджера; спрямованість на проектування розвивального середовища, комфортного для особистісного і творчого розвитку учнів; використання знань про когнітивні стилі учнів для оптимізації дидактичної взаємодії тощо); інформаційно-технологічні (проектування інноваційного навчального середовища у змісті підготовки майбутніх учителів фізики з дидактичного менеджменту; підготовка вчителя до використання інформаційно-комунікативних технологій навчання тощо). Показано, що за аналізом результатів педагогічного експерименту підтверджено ефективність розробленої та науково обґрунтованої системи підготовки майбутнього вчителя фізики з дидактичного менеджменту у вищій школі.