Зазначено, що у запровадженні фіксованого сільськогосподарського податку знайшли прояв певні прогалини чинного законодавства, що відобразилися на результатах взаємовідносин між державою та платниками податків. Тому законопроектні зміни в аграрному секторі потребують періодичних уточнень, які повинні бути спрямовані на досягнення "оптимуму" у відносинах на рівні "держава - платник податків".

Досліджено теоретичні, методичні та практичні питання спеціального прямого оподаткування сільськогосподарського виробництва. Розглянуто передумови становлення й особливості формування спеціальних режимів прямого оподаткування галузі. Проаналізовано механізм функціонування та ступінь дієвості фіксованого сільськогосподарського податку, оцінено перспективи його розвитку. Узагальнено теоретичні засади спеціального оподаткування. Удосконалено методичні підходи щодо його формування у сільському господарстві. Визначено форми прояву спеціальних режимів прямого оподаткування. З'ясовано їх економічну суть і практичну значущість для сучасного етапу. Проаналізовано характер дії спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва за умов сільськогосподарського виробництва та виявлено її недоліки. Оцінено ефективність дії механізму фіксованого сільськогосподарського податку, установлено його переваги та недоліки. Обгрунтовано напрями вдосконалення механізмів спеціального прямого оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників, зокрема, конструювання спеціальних режимів для різних за організаційно-виробничою формою діяльності виробників - фермерських господарств, підприємств промислово-тваринницького напряму.

Досліджено закономірності змін функціонування головного мозку за алкогольної залежності шляхом визначення змін біоелектричної активності та психопатологічних симптомів до та після проведеної терапії. Розроблено об'єктивізацію оцінки ефективності застосованої терапії шляхом проведення комп'ютерної електроенцелографії. Встановлено зв'язок тривоги з коефіцієнтом активації. Розроблено патогенетично обгрунтований комплексний метод умовно-рефлекторної терапії алкогольної залежності дитиліном на фоні застосування топілепсина. Доведено високу протирецептивну ефективність даного методу.

С целью определения особенностей клинического оформления шизофрении, сочетанной с соматическими заболеваниями, обследовано 186 больных шизофренией (50 больных шизофренией с сердечно-сосудистыми заболеваниями; 42 больных шизофренией с сахарным диабетом 2-го типа; 44 больных шизофренией с ожирением и 50 больных шизофренией без хронических соматических заболеваний). Исследованы социально-демографические, клинико-динамические и клинико-психопатологические особенности шизофрении (по данным шкалы PANSS), сочетанной с соматическими заболеваниями, в сравнительном аспекте с больными шизофренией без соматической патологии. Установлено, что сочетанная с шизофренией соматическая патология усугубляет психопатологическую симптоматику, видоизменяет клинические проявления шизофрении и связана со снижением уровня социальной реализации больных, увеличением количества госпитализаций и значительной длительностью психотического процесса. Среди клинических особенностей шизофрении с соматическими расстройствами установлены: при сердечно-сосудистых заболеваниях - наличие галлюцинаторного поведения, ипохондрических идей и тревожно-депрессивной симптоматики; при сахарном диабете-2 - галлюцинаторная активность в сочетании с возбуждением, импульсивностью, ипохондрическими идеями, депрессивной симптоматикой и нарушениями внимания; при ожирении - преобладание негативной симптоматики над позитивной, выраженная социальная отгороженность, обеднение социальных контактов и наличие депрессивных переживаний.

С целью определения клинико-психопатологических признаков шизофрении, сочетанной с соматическими расстройствами, обследовано 186 больных шизофренией (50 больных шизофренией с сердечно-сосудистыми заболеваниями; 42 больных шизофренией с сахарным диабетом 2-го типа; 44 больных шизофренией с ожирением и 50 больных шизофренией без хронических соматических заболеваний). В качестве инструментария исследования использованы клинико-психопатологический метод (анализ анамнеза, жалоб и состояния пациента), который дополнялся шкалой положительной и негативной симптоматики (PANSS). В ходе исследования проведен частотный анализ социодемографических данных, общих клинических характеристик эндогенного процесса, а также особенностей клинико-психопатологических проявлений шизофрении у больных с указанными соматическими заболеваниями по процедуре последовательного статистического анализа. Выделены конкретные диагностические клинико-психопатологические признаки-маркеры риска и антириска сочетания шизофрении с обозначенными вариантами соматических расстройств. В качестве наиболее информативных признаков риска сердечно-сосудистых расстройств установлены: продолжительность психотического расстройства более 15 лет; наличие депрессивной симптоматики умеренной и выше степени выраженности; тревожности выше умеренного уровня; ипохондрических идей в умеренной и выше степени; злоупотребление психоактивными веществами в анамнезе и эмоциональная отчужденность выше слабого уровня выраженности. Достоверную дифференциацию риска сахарного диабета 2 типа у больных шизофренией обеспечивают следующие признаки: отсутствие профессиональной занятости; наличие симптомов возбуждения умеренного и выше уровня; продолжительность психотического расстройства более 15 лет и нарушения внимания умеренной и выше степени выраженности. Наиболее информативными признаками риска ожирения при шизофрении выступают: отсутствие профессиональной занятости; социальная изоляция; наличие пассивно-апатичной социальной отгороженности умеренной и выше степени выраженности.

Розглянуто питання гігієни санаторно-курортних, оздоровчих закладів і рекреаційних зон з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки та практики, сучасної нормативно-методичної документації. Представлено медико-біологічну оцінку якості та цінності природних ресурсів, гігієнічні вимоги до виробництва й обігу природних мінеральних вод, санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств з виробництва та розливу мінеральних і штучно-мінералізованих вод, гігієнічні вимоги щодо влаштування водопунктів мінеральних вод, гігієнічну оцінку природних лікувальних ресурсів і рекреаційних вод із матеріалами власних досліджень, характеристику природних територій курортів і рекреаційних ресурсів, гігієнічні вимоги до розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, гігієнічну оцінку різних санаторно-курортних закладів України, санітарно-гігієнічні вимоги до дитячих наметових містечок.

Викладено питання гігієни закладів охорони здоров'я з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки і практики та сучасної нормативно-методичної документації. Представлено санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я, гігієна праці медиків, питання профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, дезінфекції і стерилізації, організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у закладах охорони здоров'я. Розглянуто загальні поняття про професійні шкідливості та професійні захворювання; вимоги до проведення стерилізації: стерилізація, методи здійснення, контроль за ефективністю; паровий метод, повітряний метод, хімічний метод, газовий метод старилізації; стерилізація низькотемпературною плазмою. Зазначено організацію санітарно-гігієнічного та протепідемічного режиму в закладах охорони здоров'я.