Розроблено активну антену-зонд для вимірювання часових характеристик електричної складової нестаціонарного електромагнітного поля. Антена-зонд є широкосмуговим диполем, виконаним у вигляді ромбічної металевої пластини з розрізом уздовж малої діагоналі та навантаженим на широкосмуговий підсилювач з регульованим коефіцієнтом підсилення. Відносна смуга робочих частот досягає 0,93. Активна антена-зонд запропонованої конструкції здатна приймати відеоімпульсні сигнали тривалістю до 10 нс за умови тривалості фронтів (зрізів) не меншої, ніж 3 нс. Діапазон зміни коефіцієнта підсилення активного елемента антени лежить в межах від -40 до 9,5 дБ. Динамічний діапазон активної антени-зонда не менший, ніж 80 дБ. Чутливість до електричного компонента електромагнітного поля 4,75 мВ/(В/м).

Зазначено, що в історичному аспекті тиреотоксичний криз (ТТК) раніше зустрічався досить часто. Але у зв'язку зі створенням сучасних тиреостатичних засобів, підвищенням уваги до цієї патології та новими методичними підходами до лікування випадки ТТК реєструються рідше. Летальність навіть у разі вчасного та правильного лікування доходить до 10 %, а без лікування - в 100 % випадків. Наведено клінічний випадок атипового перебігу ТТК із масою ускладнень, що супроводжували його.

Висвітлено загальні питання розвитку марикультури. Розглянуто основні та перспективні об'єкти марикультури Азово-Чорноморського регіону. Охарактеризовано сучасний стан марикультури водоростей. Увагу приділено питанням культивування молюсків та ракоподібних. Подано детальну інформацію про морські господарства та сучасні технології рибництва.

С помощью макетов измерительных установок определена форма импульсов дипольных антенн типа "бабочка" георадара "Одяг". Проведенные вычислительные эксперименты по моделированию работы антенных блоков георадара позволили определить реальную форму первичных импульсных сигналов, используемых при зондировании и установить особенности взаимодействия приемных антенн при реализации принципа частотнонезависимой компенсации сигнала прямого прохождения. Анализ формы синтезированных на ЭВМ сигналов позволил обосновать оптимальное расстояние между приемными антеннами в рассматриваемом случае. Полученные результаты призваны обеспечить повышение пространственной разрешающей способности георадаров и надежности результатов обработки импульсных сигналов.