Вміщено понад 2500 довідок про життя та діяльність відомих українських жінок минулого та сьогодення, які плідно та самовіддано працювали та працюють у галузі розвитку духовного, суспільно-політичного, економічного та господарського життя в України.

Предмет дослідження - процес формування банківської системи Російської імперії в пореформений період та його тогочасна теоретична база. Мета роботи - дослідження проблеми банківського кредитування в Наддніпрянській Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. та здійсненні аналізу наукової думки тогочасних економістів щодо банківського кредитування. Методологічна основа - вирішення поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення) та спеціальні методи наукового дослідження (діахронний (періодизації), порівняльний, ретроспективний, історико-типологічний та економічного аналізу). Досліджено та проаналізовано погляди економістів XIX ст. на актуальні проблеми кредитування, звернено увагу на їхні рекомендації щодо поліпшення кредитної системи. Досліджено основні економічні, історичні та суспільні умови розвитку іпотечного кредитування та його роль у кредитній системі Російської імперії. Визначено та проаналізовано основні проблемні аспекти тогочасної іпотеки. Теоретичні висновки та результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів історії економіки та економічної думки, а також інших економічних дисциплін в університетах при підготовці фахівців з економічної теорії та банківської справи. Висновки: проведене дослідження пореформеної банківської системи Російської імперії дозволяє зробити висновки про те, що реформа була вимушеним кроком уряду у процесі реанімації банківської системи. Міністерство фінансів, враховуючи попередній невдалий досвід створення банків, стимулювало до об'єднання потенційних споживачів кредитних продуктів земських банків на умовах кругової поруки. Проте незважаючи на прогресивність таких нових підходів до кредитування, залишалися активними й пережитки дореформених підходів, що знайшло своє відображення у пільговому кредитуванні дворянства. Значне місце серед учених та практиків, які займалися реформуванням банківської системи Російської імперії, належить представнику Київської економічної школи Миколі Бунге. Окрім цього саме недержавні банки Наддніпрянської України, зокрема Херсонський Земський Банк та Харківський Земельний Банк, стали прикладом для формування аналогічних банківських установ по всій імперії. Проведене дослідження також дає змогу зробити висновок про те, що значних успіхів реформа зазнала завдяки технократичному підходу в урядових призначеннях та залучення науковців до управління державою, що особливо актуально і для сучасної України.

Здійснено аналіз наукових здобутків представників класичної економічної школи другої половині XVII - середини XIX ст. у сфері кредитування через призму сучасності. Мета роботи - дослідження еволюції поглядів на сутність та роль кредитування представниками класичної економічної школи у другій половині XVII - середині XIX ст. Для вирішення поставлених метою завдань застосовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. У процесі написання статі використовувались системний та структурований підходи, методи узагальнення, аналізу, порівняння, синтезу та наукової абстракції. Встановлено та проаналізовано еволюцію теоретичного осмислення проблеми кредитування в класичній економічній школі від її заснування до початку реалізації їх теоретичних надбань на практиці в Російській імперії. Результати проведеного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів історії економіки та економічної думки, а також інших економічних дисциплін, при підготовці фахівців з банківсько-кредитної справи та економічної теорії. Висновки: проведене дослідження еволюції поглядів представників класичної економічної школи щодо питання кредитування дозволяє зробити висновок, що кредит, як суспільно-економічне явище викликало суттєвий інтерес дослідників. Серед головних питань, які ставили перед собою вчені, були засади формування винагороди за кредит та його роль у розвитку економіки країни. Чимало дослідників приділяли увагу питанню місця держави у кредитних взаєминах між позичальником та кредитором. Досліджуючи процес трансформації економічної теорії, можна дійти висновку, що роль держави як жорсткого регулятора в кредитних взаєминах поступово змінювалась на роль гаранта кредитних зобов'язань. Значний поштовх у розвитку економічної науки в контексті розуміння кредиту на теренах Російської імперії зробив М. Бунге, котрий не лише теоретично обурунтував важливість доступності кредитів для розвитку економічних відносин, а й реалізовував свої наукові ідеї на практиці.