Проведено оцiнку фiзичного розвитку дiтей, народжених вiд матерiв, якi постiйно проживали у мiстах з рiзним рiвнем техногенного навантаження. Показано, що рiвень дисгармонiчно розвинутих новонароджених вищий у мiсцевостях, де розташовано багато iндустрiальних пiдприємств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.3

Рубрики:

Гігієна дітей і підлітків

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено динамічне спостереження за фізичним розвитком 3 545 дітей віком 3 - 7-ми років, які відвідували дитячі дошкільні заклади і мешкали у м. Алчевськ Луганської області протягом 1990 - 2005 рр. Виявлено, що у дітей відмічається зниження маси тіла і зросту впродовж усього періоду спостереження, що може бути наслідком впливу негативних чинників.

Проведено оцінку фізичного розвитку 5784 дітей віком 3 - 7 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади та мешкали у містах з різним ступенем забруднення навколишнього середовища. Основну групу склали діти, які постійно мешкають у м. Алчевськ Луганської області, де розташовані великі індустріальні підприємства; контрольну - які постійно мешкають у Жовтневому районі м. Луганськ - "умовно чистій" території. Виявлено, що у 1990 р. за середніми показниками маси тіла та зросту діти основної групи випереджали дітей контрольної, а у 1995 і 2005 рр. - відставали від них.

Обстежено 275 новонароджених дітей, серед них 80 - здорових, 195 - з гнійно-септичними захворюваннями. Визначено основні збудники гнійно-септичних захворювань у немовлят в Луганську на сучасному етапі. Складено таблиці та розроблено комп'ютерні програми прогнозу ризику можливого розвитку гнійно-септичних захворювань, летального кінця сепсису у новонароджених дітей, запропоновано диференційно-діагностичну таблицю локальної та генералізованої інфекції. Модифікований метод експрес-діагностики бактеріємії у новонароджених дітей дозволяє одержати дані про наявність бактерій в крові та визначити грамприналежність збудника через 2 год. після забору крові. Розраховано імовірний рівень смертності та летальності від сепсису за умов повного та часткового усунення дії негативних керованих факторів.

Наведено класифікацію, етіологію та патогенез пневмоній. Розглянуто проведення кліничної діагностики й особливості перебігу пневмоній в залежності від збудника та стану сполучної тканини. Описано компексне лікування пневмоній, що включає добрі санітарно-гігієнічні умови та раціональне харчування, етіотропну, патогенетичну та симтоматичну терапію. Розкрито питання диспансерного нагляду за дітьми, що перенесли гостру пневмонію.

Наведено соматотипологічну характеристику дітей молодшого і середнього шкільного віку, визначено середні бали ендоморфії і мезоморфії, показник андроморфії, ступінь розвитку м'язового, кісткового і жирового компонентів.

Обстежено 149 дітей віком 5 - 6 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади. Серед розладів афективного спектра найчастішими були порушення сну та швидке коливання настрою, депресивні прояви найчастіше характеризувалися пригніченим настроєм. Серед відхилень у психоневрологічному статусі переважали мінімальні мозкові дисфункції і психосоматичні розлади. На підставі проведеного обстеження виділено групу дітей, які мають високе напруження регуляторних систем і ризик зриву адаптації. Рекомендовано особливий підхід під час вирішення питання щодо готовності цих дітей до школи.

Обстежено 129 дітей віком від 2 до 16 років, які проходили лікування в дитячій міській лікарні N 3 м. Луганськ у період з вересня по грудень 2011 р. з приводу позалікарняної пневмонії та гострого респіраторного захворювання, ускладненого гайморитом. Відмічено частоту різної локалізації запального вогнища у всіх дітей та залежно від віку. Проаналізовано результати бактеріологічного дослідження мазку із зіва та носа, визначено найбільш частих збудників та їх чутливість до антибіотиків.

Наведено сучасні погляди на питання патогенезу, клінічної картини, діагностики гельмінтозів, як поширених, так і тих, що рідко зустрічаються в Україні. Описано основні принципи лікування і профілактики гельмінтозів.

На підставі ретельного вивчення та аналізу соматичного й акушерсько-гінекологічного статусу 178-ми матерів, діти яких хворіли на гнійно-септичні захворювання у періоді новонародженості (90 - сепсисом, 88 - локальними формами) та клінічних проявів сепсису в перші дні захворювання, виділено чинники, які сприяють розвитку сепсису у новонародженої дитини та впливають на перебіг хвороби. Найбільшого впливу на розвиток сепсису надавали в порядку їх інформативності: низька маса тіла під час народження, первинна втрата маси тіла більше 10 %, тривалий безводний період у пологах, пізнє відпадання пуповинного залишку, аборти, недоношеність, гестоз, раннє штучне або змішане вигодовування. З ранніх клінічних ознак найбільше прогностичне значення мали підвищення ШОЕ більше 12 мм/год, метеоризм, парез кишечнику, часті випорожнення. Розроблено прогностичні алгоритми.

Наведено дані аналізу надання паліативної допомоги (ПД) дітям раннього віку з паралітичними синдромами та проведено огляд літератури з питань особливостей ПД дітям. Виділено аспекти участі сімейного лікаря у наданні ПД дітям.