Запропоновано соціологічну, на відміну від поширеної полстерівської, інтерпретацію змісту та методів ідентифікації феномена громадської думки, проаналізовано її соціальні функції як інституції громадського контролю, проблеми її формування за умов посттоталітарного суспільства. На прикладі дослідження громадської думки про майбутнє суспільного устрою України наведено характеристику її стану за часів соціоекономічної трансформації.

Розглядається історія виникнення та становлення предмета соціології, соціологічної думки в Україні (М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Липинський та ін.), викладено соціологічні концепції першої половини XX ст. (М.Вебер, Г.Зіммель, Е.Дюркгейм та ін.). Характеризуються особливості соціальної структури, соціальної організації та інституції, парадигми вивчення масової комунікації. Висвітлюються соціологічні теорії особистості, типологія як метод соціального пізнання та застосування її в дослідженнях особистості. Проаналізовано проблеми соціології повсякденності, організації та проведення соціологічного дослідження громадської думки, основні напрями сучасного соціологічного теоретизування та ін.

Висвітлено особливості ідентифікацїї громадської думки на соціологічному, соціально-психологічному та статистичному рівнях. Наведено термінальний, атрибутивний та інструментальний підходи до аналізу та ідентифікації громадської думки у системі соціального контролю. Досліджено проблеми ідентифікації громадської думки стосовно політики та політичних діячів.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію соціологічної думки, зокрема, в Україні, а також сучасні соціологічні теорії, особливості організації та проведення соціологічного дослідження. Наведено основні напрями сучасного соціологічного теоретизування. Охарактеризовано розуміння повсякденності у контексті парадигми соціального обміну, наведено драматургійну версію повсякденної реальності. Висвітлено особливості обробки та аналізу первинної соціологічної інформації. Охарактеризовано особистість як предмет соціологічного дослідження. Розкрито зміст понять соціальної організації, бюрократії, соціальних інституцій.

Рассмотрены история социологической мысли, в частности, в Украине, а также современные социологические теории, особенности организации и проведения социологического исследования. Приведены основные направления современного социологического теоретизирования. Охарактеризовано понимание повседневности в контексте парадигмы социального обмена, приведена драматургическая версия повседневной реальности. Освещены особенности обработки и анализа первичной социологической информации. Охарактеризована личность как предмет социологического исследования. Раскрыто содержание понятий социальной организации, бюрократии, социальных институций.

Розглянуто сучасну інтерпретацію змісту та методи ідентифікації громадської думки (ГД), її соціальні функції як інституції громадського контролю, проблеми її формування за умов посттоталітарного суспільства. На прикладі результатів дослідження ГД щодо майбутнього суспільного устрою України проаналізовано стан ГД за умов соціоекономічної трансформації.

Рассмотрены современная интерпретация содержания и методы идентификации общественной мысли (ОМ), ее социальные функции как институции общественного контроля, проблемы ее формирования в условиях посттоталитарного общества. На примере результатов исследования ОМ о будущем общественного устройства Украины проанализировано состояние ОМ в условиях социоэкономической трансформации.

Висвітлено історію соціологічної думки, сучасні соціологічні теорії, особливості організації та проведення соціологічного дослідження. Розкрито сутність соціальних стратифікації, мобільності, інституції. Розглянуто концепції масової комунікації, методику контент-аналізу, теорію "соціального характеру", функції соціального мікросередовища особистості, рольові конфлікти, гендерні стереотипи. Увагу приділено проблемам економічної, фінансової, політичної, воєнної та культурної глобалізації.

Освещены история социологической мысли, современные социологические теории, особенности организации и проведения социологического исследования. Раскрыта сущность социальных стратификации, мобильности, институции. Рассмотрены концепции массовой коммуникации, методика контент-анализа, теория "социального характера", функции социальной микросреды личности, ролевые конфликты, гендерные стереотипы. Уделено внимание проблемам экономической, финансовой, политической, военной и культурной глобализации.