Розглянуто провідні проблеми, зміст, форми, функції найпоширеніших прийомів і їх систем в оригінальній поезії та прозі малих жанрів А. Кримського. Особливу увагу приділено аналізу системи прийомів творення образів і ситуацій. Показано, що А. Кримський одним із перших в українській літературі кінця XIX - початку XX ст. максимально наблизився до феномену модерністського мислення, майстерно користуючись такими прийомами, як психо- та самоаналіз, марення, сновидіння.

Рассмотрены главные проблемы, содержание, формы, функции наиболее распространенных приемов и их систем в оригинальной поэзии и прозе малых жанров А. Крымского. Особое внимание уделено анализу систем приемов создания образов и ситуаций. Показано, что А. Крымский одним из первых в украинской литературе конца XIX - начала XX вв. максимально приблизился к феномену модернистского мышления, мастерски используя такие приемы, как психо- и самоанализ, бред, сновидения.

Вперше досліджено проблематику та прийоми її вираження в оригінальній поезії та прозі малих жанрів А.Кримського. З'ясовано, що формування літературної майстерності письменника - довгий і поступовий процес, який відбувався внаслідок порушення найважливіших життєвих проблем митця, а також українського народу та інших народів його часу. Виявлено, що у художній творчості письменник застосував майже всю різноманітність прийомів творення образів і ситуацій. З'ясовано, що всі основні художні засоби використано лише з творчою метою та в тісному поєднанні з традиційною та новаторською проблематикою. Доведено, що А.Кримський особливо майстерно користувався такими, тоді ще не традиційними, прийомами, як психоаналіз, імпресія, експресія, марення, сновидіння, домисел. Зроблено висновок, що А.Кримський одним з перших максимально наблизився до феномену модерністського мислення в українській літературі.

Охарактеризовано екзотичний дискурс в оригінальній прозовій творчості та епістолярній спадщині А. Кримського. З'ясовано, що одним із провідних шляхів формування українського орієнталізму є довготривалий живий та безпосередній контакт А. Кримського із народами Сходу, де найважливішим виявилось готовність та бажання дослідника пізнати чужий світ.

Окреслено орієнтальний дискурс кінця ХIХ - початку ХХ ст., виявлено механізми та шляхи формування українського орієнталізму. Український орієнталізм - це "тотожність" протилежностей "Схід - Захід", що реалізується як рух уперед, розвиток і творчість, що породжує нові багатоманітні за формою і змістом художні твори.

Охарактеризовано екзотичний дискурс в оригінальній прозовій творчості та епістолярній спадщині А. Кримського. З'ясовано, що одним із провідних шляхів формування українського орієнталізму є довготривалий живий та безпосередній контакт Агатангела Кримського із народами Сходу, де найважливішим виявилось готовність та бажання дослідника пізнати чужий світ.