Поліпшення технологічних властивостей виробів з мідного порошку можна досягти легуванням його домішками срібла (до 0,2 %). Найбільш простим та економічним методом є нанесення срібла на частинки мідного порошку шляхом контактного обміну. Вивчено вплив електролітів різної природи (нітратного, пірофосфатного, сульфосаліцилатного, сульфітного, залізоціанистого, ціанистороданистого та роданистого) на кінетичні характеристики електродних процесів. Проведено структурні дослідження мідного порошку, легованого сріблом. Визначено насипну щільність порошків після цементації, а також густину, зсідання, електроопір і твердість зразків, виготовлених традиційним методом з легованих порошків. У більшості систем процес цементації протікає під час дифузійного контролю катодної реакції. Це, однак, не сприяє видимому утворенню нарощень та дендритів срібла на поверхні мідних частинок. Згідно з результатами рентгенофазового аналізу, у процесі цементації на поверхні частинок утворюється твердий розчин міді в сріблі. Після спікання сирих пресувань сплав гомогенізується з утворенням твердого розчину срібла в міді. Природа електроліту помітно впливає на властивості матеріалу Cu - Ag. У деяких випадках одночасно збільшуються твердість та електропровідність зразків. Ціанистороданистий електроліт вважається найкращим для легування мідного порошку сріблом.