Вивчено етіологію спалаху хламідіозу, ускладненого герпесвірусною інфекцією з гострим перебігом у новонароджених телят та хронічним перебігом у дорослого поголів'я великої рогатої худоби в тваринницьких господарствах Херсонської області; встановлено епізоотичну ситуацію господарств; виявлено клінічні ознаки, патоморфологічні зміни і використано лабораторні методи досліджень. Розроблено схеми лікування тварин антибіотиками тетрациклінового ряду з наступною їх вакцинацією і використанням вакцини проти хламідіозу із профілактичною метою.

Досліджено еволюцію наукових поглядів управління персоналом підприємства й обгрунтовано сучасну парадигму управління персоналом в системі активізації трудових відносин на підприємстві. Обгрунтовано методи, принципи та критерії забезпечення ефективного управління персоналом. Визначено рівень забезпечення та досліджено умови діяльності персоналу підприємств легкої промисловості Вінницької області. Проведено оцінювання зовнішніх і внутрішніх факторів реалізації потенційних можливостей персоналу підприємств та окреслено концептуальні підходи у формуванні його ефективного управління. Розроблено організаційну та функціональну схеми механізму забезпечення ефективного управління персоналом підприємства. Обгрунтовано підходи до визначення мотивації як системоутворювального інструменту підвищення результатів діяльності персоналу. Удосконалено систему моніторингу показників ефективності використання персоналу в управлінні підприємством.

Мета роботи - розробка автоматизованої системи та диспетчеризації багатоквартирних будівель на базі мікроконтролерів Raspberry Pi та сенсорних панелей для візуалізації процесів оператора Magelis XBT GT виробництва фірми Schneider Electric, яка б контролювала та розподіляла використання енергії між та нетрадиційними джерелами. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду, систематизація існуючих підходів і методів до розробки енергоефективних автоматизованих систем для обгрунтування актуальності, мети і завдань дослідження; методи математичної статистики; методи динамічного програмування для визначення оптимального розподілу традиційних та нетрадиційних енергоресурсів. Проведена наукова оцінка доцільності впровадження даної системи, вирішена задача динамічного програмування за принципом оптимальності Белмана задля раціонального розподілення енергії між нетрадиційними та традиційними джерелами та отримання найбільшої економії. Запропонована система контролю використаної енергії, яка мінімізує використання енергії від традиційних джерел, замінюючи її енергією від нетрадиційних, з використанням сонячних панелей, колекторів, вітрових генераторів тощо. Завдяки цьому жителям така система дозволить значно зменшити витрати на комунальні послуги, а державі - скоротити виплати субсидій населенню, що значно підвищить економічний рівень України в цілому. Завдяки датчикам віддаленого управління, що також є частиною системи, підвищиться рівень безпеки та захищеності жильців будинку, їх благополуччя в цілому. Завдяки сенсорним панелям можливо візуалізувати процес управління використанням енергію та проводити необхідні операції з отриманими даними. Результатом роботи є запропонована концепція автоматизованої системи диспетчеризації та контролю споживаної енергії з використанням не тільки традиційних джерел, а й нетрадиційних, створена на базі логічних мікроконтролерів віддаленого управління з використанням технології IoT.

Обґрунтовано та систематизовано науково-теоретичне підґрунтя провадження державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва та формування ефективної моделі механізму його реалізації в сучасних економічних умовах України. Узагальнено теоретичні основи функціонування державного регулювання сільськогосподарського виробництва, під яким слід розуміти сукупність протекційних заходів, спрямованих на створення фінансово безпечних умов діяльності сільськогосподарським виробникам на засадах конкурентних переваг із метою оптимізації умов і результатів їх господарювання та формування належного рівня продовольчої безпеки країни. З'ясовано особливості реалізації діючого механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва в Україні, визначено пріоритетні напрями посилення активності його фінансових інструментів. Розроблено модель комбінованого механізму державного регулювання діяльності малих форм сільськогосподарського виробництва, що передбачає функціонування останніх як із веденням індивідуальної діяльності, так і як учасників територіального виробничого кластера.