Індекс рубрикатора НБУВ: Э371.09

Рубрики:

Раннє християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто причини та шляхи поширення християнства західного та східного обрядів серед половців у XI - XIV ст., форми здійснення релігійної практики та її особливості у охрещених кочівників. Висвітлено аспекти релігійної взаємодії кочівників з міською цивілізацією у періоди до та після розселення половців у степах України.

Рассмотрены причины и пути распространения христианства западного и восточного обрядов среди половцев в XI - XIV ст., формы осуществления религиозной практики и ее особенности у окрещенных кочевников. Освещены аспекты религиозного взаимодействия кочевников с городской цивилизацией в периоды до и после расселения половцев в степях Украины.

Висвітлено історію вірменської колонії у Києві протягом всього періоду середньовіччя, від її виникнення до ліквідації. Розглянуто свідоцтва писемних, епіграфічних та речових джерел щодо її появи, особливостей розселення та діяльності. Зазначено, що вірмени віддавали перевагу сільському господарству, міжнародній та внутрішній торгівлі, оскільки Київ був значним центром транзитної торгівлі.

Охарактеризовано основні напрями досліджень однієї з найбільш впливових шкіл історіографії XX ст. - руху "Анналів", зокрема, історію ментальностей, геоісторію, квантитативну та серійну історію, історичні демографію і антропологію, психоісторію, історію уявлень, мікроісторію. Визначено взаємозв'язок дослідницьких стратегій і практик істориків даного руху з політичним життям Франції та світу у XX ст., розкрито вплив соціального замовлення на їх творчість.

Охарактеризованы основные направления исследований одной из наиболее влиятельных школ историографии XX в. - движения "Анналов", в частности, история ментальностей, гео-история, квантативная и серийная история, исторические демография и антропология, психоистория, история представлений, микроистория. Определена взаимосвязь исследовательских стратегий и практик историков данного движения с политической жизнью Франции и мира в XX в., раскрыто влияние социального заказа на их творчество.

Зазначено, що у 1620 - 1650-х рр. вірменська громада Львова зазнала потрясінь, викликаних спробами католицького духівництва залучити місцевих вірмен до унії з римо-католицькою церквою (РКЦ). Львівський католицький архієпископ Ян-Анджей Прухницький був активним учасником цих подій. У своїй упередженій "Реляції" (1622 р.) Я.-А. Прухницький критикує уявні та перебільшені ним помилки і вади вірменської церкви та львівських вірмен, щоб продемонструвати потребу в унії з РКЦ. З'ясовано, що деякі погляди Я.-А. Прухницького реалізовано 1630 р. за допомогою вірменського єпископа Н. Торосовича.

Дисертацію присвячено проблемі економічного розвитку вірменських колоній в Галичині, на Поділлі та Буковині в XIV-XIX ст. Вперше комплексно розглянуто час та причини виникнення вірменських колоній, їх подальший демографічний розвиток та міграційні процеси між ними, основні напрямки, умови існування та форми організації в них торгівлі, ремесла та сільського господарства. Подано періодизацію економічного розвитку колоній. Зроблено висновок, що вирішальна роль у виникненні, розквіті, занепаді та зникненні вірменських колоній належить саме економічному чиннику.

"Опис міста Львова" був створений місцевим аптекарем Іоганном Алембеком (Альнпеком) і опублікований у шостому томі атласу Георга Брауна "Civitates orbis terrarum" (Кельн, 1572 - 1617 pp.). Повну оригінальну версію твору під назвою "Topographia civitatis Leopolitanae" написано між 1603 і 1605 pp. Задля аналізу когнітивної рамки та наративних стратегій І. Алембека досліджено його зв'язки й кореспонденцію з європейськими гуманістами, такими, як Георгій Доуза та Юстус Ліпсіус. Також взято до уваги його освіту (1591 р. навчався у Падуанському університеті) та склад приватної книгозбірні, в якій переважали латиномовні твори античних авторів.

Розглянуто специфіку ренесансної історіографії та міфографії. Опис заснування Львова Іоганна Алембека розміщується у широкому контексті ренесансного історієписання. Почавши з питання, чому І. Алембек у своєму оповіданні найбільше уваги надав запрошенню вірменських вояків князями Данилом та Левом, далі досліджено, які саме моделі заснування міст уважалися тоді престижними й чому. Проаналізовано ренесансні концепції часу та етногенезу, а також уявлення про "Трою" й "Азію" в гуманістичній літературі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)44-2+Т3(4Укр=SАРМ)44

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 15 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вигадування престижних предків та колективної генеалогії львівського патриціату у праці Ю. Б. Зиморовича "Потрійний Львів". Досліджено, як за допомогою цитат із "Германії" Тацита автор наділяє сучасний йому патриціат чеснотами, потрібними як для керування містом, так і для нобілітації. Простежено вплив шляхетської люделі (сарматизму) на уявлення міської верхівки про престижне минуле. На прикладі використання Ю. Б. Зиморовичем лише однієї цитати з "Анналів" Тацита продемонстровано ранньомодерні уявлення про вроджені успадковані риси етносів (у даному випадку - вірменів). Досліджено взаємозв'язок соціального та етнічного у створенні образу міської спільноти, зокрема у презентації соціального конфлікту як етнічного (між католицьким патриціатом та вірменським купецтвом). Розглянуто, як у своєму творі Ю. Б. Зиморович намагався легітимізувати прискорення або призупинення соціальної мобільності різних груп населення міста. Простежено вплив розриву 1648 - 1660 рр. на актуалізацію у суспільному дискурсі понять "вірність/постійність", "двозначність/невизначеність" та "войовничість".

Проаналізовано причини конструювання в історичному творі XVII ст. вигаданого сюжету про співробітництво вірмен із татарами на службі в галицьких князів. Досліджено, як унаслідок судового процесу 1578 р. міський магістрат та львівські вірмени почали звертатися до далекого минулого для посилення аргументації своїх позицій. У центрі соціального конфлікту між багатим вірменським купецтвом і католицьким патриціатом стояло прагнення обох груп до нобілітації й небажання патриціїв втрачати панівне становище в місті. Виявлено 4 основних групи джерел, автори яких торкалися питання появи вірмен у Русі та, зокрема, у Львові. Простежено залежність різних версій історичних уявлень від зааніажованості авторів у конфлікт вірменського купецтва з міським патриціатом та зміну версій упродовж декількох десятиліть. Встановлено вплив драматичних подій 1648 - 1660 рр. на конструювання наративу заснування Львова у творі Ю. Б. Зиморовича. На прикладі дискредитації вигаданих предків львівських вірмен продемонстровано, що історична праця мала слугувати одним з інструментів контролю та регуляції соціальних відносин у місті.