Досліджено розвиток фаянсового виробництва на прикладі Києво-Межигірської та Будянської фаянсових фабрик у контексті загальних економічних процесів на території України кінця XVIII - початку XX ст. На базі широкого кола вперше залучених до відкритого наукового обігу архівних документів і матеріалів розглянуто проблеми ресурсно-сировинної бази, удосконалення технологічного процесу, особливості підготовки кадрів на фаянсових підприємствах, робота адміністрації з розширення асортименту та пошуків ринків збуту. Проведено порівняльний аналіз ефективності функціонування підприємств галузі різних форм власності. Проаналізовано умови й оплати праці, соціальне забезпечення працівників підприємств, зроблено спробу простежити, як вплинув перехід від мануфактури до машинного виробництва на матеріально-побутове становище робітників.