Зазначено, що стрімкий розвиток сучасних технологій виробництва призводить до виникнення якісно нових типів продукції, зокрема штучних мінеральних волокон (ШМВ) з заданими властивостями. Доведено, що вплив ШМВ може зумовити виникнення таких захворювань, як плевральні бляшки, дифузні плевральні потовщення, легеневий фіброз, рак легень, мезотеліома плеври та очеревини. Констатовано, що існуючі результати експериментальних та епідеміологічних досліджень не дозволяють зробити остаточний висновок щодо повної безпечності ШМВ для здоров'я людини, багато питань залишаються суперечливими та невирішеними, а саме: класифікація ШМВ залежно від фізико-хімічних властивостей, визначення порогів шкідливого впливу, тому подальше дослідження біологічної дії ШМВ і їх внеску у розвиток професійної патології є однією з нагальних проблем сьогодення.

Оцінено біологічний вік робітників азбестоцементного виробництва. Прискорений темп старіння визначено у робітників шиферних заводів, особливо у чоловіків у порівнянні з жінками. Встановлено, що із збільшенням стажу роботи за цих умов зменшується біологічний вік хворих, що зумовлено біологічними та соціально-економічними факторами. Одержані результати відповідають положенню про прискорений темп старіння робітників інших галузей промисловості.

Определен биологический возраст и функциональные классы рабочих основных профессий шиферных заводов. Показано, что для рабочих основных профессий характерны ускоренные темпы старения, особенно для мужчин, в сравнении с женщинами, что не противоречит результатам предыдущих исследований и коррелирует со статистическими показателями состояния здоровья населения. Показатель биологического возраста рабочих рекомендуется использовать для оценки степени влияния условий и характера труда на состояние здоровья рабочих, профессионального отбора и формирования групп риска, для решения вопросов изменения интенсивности или профиля работы с учетом адаптационных возможностей работающих.

Розраховано експозиційні дози пилу, допустимий стаж роботи, визначено групи ризику виникнення азбестозумовлених захворювань для робітників, що працевлаштовуються на підприємства (робочі основних професій 3-х шиферних підприємств України). Як показник здоров'я оцінено біологічний вік робочих.

Надано комплексну гігієнічну оцінку умов праці представників основних професій азбестоцементного виробництва України. Показано провідну роль пилових навантажень, пов'язаних із впливом пилу хризотилового азбесту, та значення супутніх виробничих чинників (нагріваючого мікроклімату, важкості виконуваної роботи) у формуванні стажових експозиційних доз пилу. Розглянуто можливість безпечного для здоров'я контрольованого використання хризотилового азбесту.

Обгрунтовано профілактичні заходи щодо оптимізації умов праці робітників основних професій шиферних заводів. Досліджено умови праці, розраховано стажові експозиційні дози пилових навантажень (ЕДП) та контрольні пилові навантаження, допустимий стаж роботи. Визначено темпи старіння робітників. Відзначено, що головним виробничим фактором є азбестовмісний пил, робота за шкідливих умов спричиняє їх прискорене постаріння. На підставі розрахованих ЕДП (групи ризику виникнення азбестозумовлених захворювань) і функціональних класів біологічного віку зроблено висновок, що робітники мають певний ризик виникнення патології.

В результаті гігієнічних досліджень умов праці робочих основних професій встановлено, що основним шкідливим фактором у виробництві асбестоцементних виробів є асбестоутримувальний пил. Робітники знаходяться під впливом несприятливих параметрів мікроклімату, шуму, вібрації, обумовлених незадовільною організацією праці та особливостями технічного процесу, що потребує впровадження санітарно-гігієнічних заходів. Рекомендується регулювання експозиційних доз пилу шляхом обмеження стажу роботи.

В результате гигиенических исследований условий труда рабочих основных профессий установлено, что ведущим вредным фактором производственной среды в производстве асбестоцементных изделий является асбестсодержащая пыль. Рабочие подвергаются также воздействию неблагоприятных параметров микроклимата, шума, вибрации, тяжести и напряженности труда, обусловленных неудовлетворительной организацией условий труда и особенностями технологического процесса, что требует внедрения санитарно-гигиенических мероприятий. Рекомендуется регулирование экспозиционных доз пыли посредством ограничения стажа работы.

Обгрунтовано, що моніторинг рівнів промислових аерозолів - єдиний шлях, що дозволяє встановити зв'язок між професійною шкідливістю і виявленою патологією. За даними літератури, багато питань, пов'язаних з характеристикою стану повітря робочої зони, вимагають подальшого вивчення. Передусім це стосується гармонізації наявних методик відбору проб пилу за допомогою розробки та затвердження відповідних національних стандартів з метою отримання репрезентативних результатів досліджень. Приділено увагу удосконаленню здійснення санітарного нагляду за станом повітряного середовища виробничих приміщень з метою гарантування безпечних умов праці та попередження формування професійної патології респіраторного тракту.

Обосновано, что мониторинг уровней промышленных аэрозолей - единственный путь, позволяющий установить связь между профессиональной вредностью и выявленной патологией. По данным литературы, многие вопросы, связанные с характеристикой состояния воздуха рабочей зоны, требуют дальнейшего изучения. Прежде всего это касается гармонизации существующих методик отбора проб пыли посредством разработки и утверждения соответствующих национальных стандартов с целью получения репрезентативных результатов исследований. Уделено внимание усовершенствованию осуществления санитарного надзора за состоянием воздушной среды производственных помещений с целью обеспечения безопасных условий труда и предупреждения формирования профессиональной патологии респираторного тракта.

За умов сучасного динамічного інформаційного середовища одним з перспективних шляхів розв'язання проблеми підвищення якості надання медичної допомоги працюючим є створення сучасних медичних інформаційних систем (МІС), зокрема, з метою вдосконалення обліку та реєстрації хворих на професійні захворювання (ПЗ). Це надасть змогу об'єктивно оцінити рівень ПЗ, своєчасно розробити та впровадити превентивні заходи. Мета дослідження - узагальнити дані наукової літератури щодо можливостей застосування МІС для оперативного та довготривалого моніторингу здоров'я працюючих. Проведено аналітичний огляд наукових публікацій, а також баз даних PubMed, WHO та інших електронних ресурсів мережі Internet. Викладено актуальність використання сучасних проблемно-орієнтованих ІС шляхом формування єдиного інформаційного простору між спеціалізованими закладами охорони здоров'я (ЗОЗ). Організація структурованих баз даних щодо хворих на ПЗ та автоматизація процесів управління системою сприяє підвищенню якості використання медичних даних. Мета розробки сучасних ІС - аналіз проблемних питань галузі та прийняття на їх основі ефективних управлінських рішень. За умови дотримання принципів створення ІС та чітко визначених завдань щодо її функціонування, використання якісних інформаційних та програмно-технічних ресурсів стає можливим оптимізація процесів зберігання, обміну та аналізу інформації, інтенсифікація комунікативної взаємодії між всіма користувачами системи, розв'язання багатьох питань наукового, медичного та організаційного характеру.

Відзначено, що існуюча нині система охорони здоров'я в Україні не забезпечує пріоритетне медико-санітарне обслуговування працюючих. Особливу соціальну значимість сьогодні набуває професійна захворюваність, достовірна інформація про яку є важливою для оцінки та управління професійними ризиками. Проаналізовано професійну захворюваннісь в Україні в 2005 - 2014 роках та вивчено шляхи вдосконалення статистики та аналізу професійної захворюваності на основі сучасних комп'ютерних технологій для підвищення ефективності управління профілактикою професійних захворювань. Проведено аналіз професійної захворюваності в Україні в 2005 - 2014 роках. Досліджено сучасні можливості використання медичних інформаційно-аналітичних систем для обліку та аналізу інформації щодо професійних захворювань. Стан професійної захворюваності в Україні має особливості щодо її рівнів і розподілу потерпілих за галузями. Найбільшу кількість профзахворювань реєстрували у вугільній, машинобудівній та металургійній промисловостях. Інтенсивні показники профзахворюваності по областям на 10 тис. працюючих свідчать, що найбільш високі її рівні, значно вищі, ніж середній рівень по країні, у Донецькій (9,2 - 16,6 на 10 тис. працюючих), Дніпропетровській (6,1 - 10,4), Луганській (9,9 - 27,4) та Львівській (5,5 - 12,7) областях. Розподіл випадків професійних захворювань за основними формами патології виявив, що найбільша кількість професійних захворювань припадає на захворювання органів дихання та хвороби опорно-рухового апарату. Порівняльна характеристика функціонування Реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Автоматизованої інформаційної системи МОЗ України свідчить, що вони майже не дають можливості порівнювати результати аналізу виявлення та реєстрації професійних захворювань через різні підходи для накопичення даних про потерпілих від профзахворюваності та реєстрацію випадків професійних захворювань за різними класифікаторами. В обох реєстрах відсутній моніторинг потерпілих. Висновки: у структурі професійної захворюваності найчастіше реєструються хвороби органів дихання та захворювання опорно-рухового апарату. Найнебезпечнішими щодо формування професійної патології залишаються регіони, де розташовані великі підприємства провідних галузей народного господарства, і де зосереджена значна чисельність працюючих у шкідливих умовах (Донецька, Луганська, Дніпропетрівська та ін. області). Найбільший ризик розвитку профпатології у вугільній, металургійній та машинобудівній галузях, що пов'язано з комплексом несприятливих виробничих факторів (пилом, шумом, вібрацією та ін.) при підземному видобуванні корисних копалин. Основним недоліком діючої в Україні системи обліку професійних захворювань є те, що вона не передбачає одержання відомостей щодо накопичених випадків професійної патології за весь період її реєстрації та моніторинг потерпілих, що не дозволяє об'єктивно оцінити якість медичної допомоги працюючим і своєчасно усунути потенційні виробничі загрози їх здоров'ю. Науково обгрунтованим вирішенням цієї проблеми є створення Державного реєстру професійних захворювань на основі новітніх інформаційних технологій.