Визначено подальший розвиток концепції обліку виробничих витрат за сучасних умов господарювання та досліджено вплив технологічних й організаційних особливостей цукрової промисловості на побудову обліку та аудиту виробничих витрат. Розкрито економічний зміст категорій "витрати" та "затрати" як об'єктів бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до ринкових умов господарювання. Удосконалено класифікацію витрат цукрового заводу за видами діяльності та напрямками обліку й запропоновано перелік калькуляційних статей витрат і номенклатуру комплексних витрат для забезпечення єдності методології обліку та калькулювання собівартості продукції цукрової промисловості та створення системи управління витратами (на відміну від застосовуваних на підприємствах галузі дослідження громіздких і неефективних). Обгрунтовано доцільність введення форм первинної документації та облікових реєстрів, що відповідають сучасним вимогам управління. Запропоновано аналітичний облік загальновиробничих витрат вести за групами: витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва; витрати на управління цехами та їх господарське обслуговування

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми, виявлене в науково-практичному обгрунтуванні системи обліку й аудиту виробничих витрат, що дозволяє подати наступні рекомендації та пропозиції. Запропоновано витрати підприємств досліджуваної галузі класифікувати за такими напрямами: видами продукції, статтями витрат, стадіями технологічного процесу, ступенем регульованості, центрами відповідальності, динамікою витрат відносно обсягу випуску. Розроблено номенклатуру статей витрат, яку доцільно використовувати у практиці облікової роботи підприємств цукрової промисловості. Доведено, що покращання інформаційного забезпечення управління витратами виробництва досягають за допомогою організації обліку витрат за центрами відповідальності, тобто, встановлення відповідного взаємозв'язку витрат і доходів з діями конкретних осіб, відповідальних за певні витрати. Рекомендовано у номенклатурі статей витрат виділити самостійну комплексну статтю "Витрати на природоохоронні заходи".

Розроблено теоретичні положення, які покладено в основу теоретичних і практичних рекомендацій з вдосконалення методики й організації бухгалтерського обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів підприємств нафтопереробної промисловості. Проведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо вдосконалення організації та методики обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів за умов автоматизованого опрацювання облікової інформації. На підставі теоретичних положень і практичних аспектів обліку розроблено структурну схему, що обгрунтовує їх класифікацію шляхом узагальнення за спільними ознаками. Вдосконалено групування енергоресурсів за видами: паливо виробничого призначення, енергія, допоміжні енергетичні ресурси та методика ведення обліку виробничих запасів на основі відкриття відповідних субрахунків. Наведено відповідну класифікацію обліку тепло- й електроенергетичних ресурсів нафтопереробного підприємства на субрахунках. Визначено методичні підходи щодо проведення інвентаризації стосовно змісту чинної Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску й обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України в частині надання пропозицій щодо прийомів і способів проведення інвентаризації матеріальних цінностей. Виявлено можливості облікової інформації з виробничих запасів та її автоматизації, що забезпечить ефективне та своєчасне її отримання.

Проаналізовано теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення методики обліку й аналізу операцій з давальницькою сировиною між резидентами України. Розглянуто основні передумови здійснення й управління такими операціями та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств-учасників. Висвітлено економічну сутність таких операцій і критерії визнання давальницької сировини та операцій з давальницькою сировиною. Визначено напрями вдосконалення таких елементів методу бухгалтерського обліку, як оцінка, звітність та відображення на рахунках, при їх застосуванні для операцій з давальницькою сировиною. Обгрунтовано шляхи вдосконалення методики обліку операцій з давальницькою сировиною на позабалансових рахунках.

Приділено увагу формуванню нової парадигми облікової науки. Вивчено генезис бухгалтерської інформаційної системи. Обгрунтовано закономірності формування оперативної інформації в системі управлінського обліку. Проаналізовано стратифікацію проблем оподаткування в системі обліково-інформаційного забезпечення тактичного рівня управління. Охарактеризовано використання методів оперативного контролінгу у вітчизняній практиці. Досліджено вплив технологічних особливостей підприємств на побудову системи контролінгу.

Розглянуто особливості порядку та складання інформації про доходи і витрати з метою їх позитивного впливу на фінансово-господарську діяльність і фінансовий результат підприємства. Проведено аналіз науково-методичних підходів і зроблено критичну оцінку визначень "доходи" та "витрати", що надасть змогу задовольнити інформаційні потреби користувачів щодо їх здійснення та шляхів оптимізації. Досліджено та систематизовано їх основні класифікаційні ознаки. Наведено методи формування доходів і витрат і методології їх дослідження, що надасть змогу ефективно використовувати ресурси підприємства і, водночас, здійснювати глибокий аналіз факторів, що негативно впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Мета роботи - дослідження особливостей нормативно-правового забезпечення соціально відповідальної діяльності та подання рекомендацій щодо його вдосконалення. У результаті аналізу світових тенденцій стандартизації соціально відповідальної діяльності запропоновано наукову класифікацію стандартів, яка дозволятиме ефективніше структурувати й використовувати їх інформацію в процесі господарської діяльності. Висловлено думку, що для комплексної оцінки соціально відповідальної діяльності необхідним є використання декількох стандартів у поєднанні, з урахуванням специфіки діяльності конкретного підприємства. Найбільш застосовуваними серед них є: стандарти соціальної звітності серії АА 1000, стандарт соціальної відповідальності SA 8000, стандарт зі звітності в галузі сталого розвитку GRI; стандарт ISO 26000 "Керівництво зі соціальної відповідальності". Наведено авторське визначення соціальної відповідальності як діяльності, за якої підприємство дотримується принципів соціального ведення бізнесу, враховує насамперед потреби стейкхолдерів, здійснює позитивний вплив на суспільство, сприяє зростанню репутаційного капіталу, знижує нефінансові ризики, що, як наслідок, сприяє максимізації прибутку для акціонерів.

Розкрито проблеми використання інтелектуального потенціалу підприємства як інструментарію підвищення його конкурентоспроможності та засобу входження в Європейський економічний простір. Запропоновано здійснити розмежування (класифікацію) між поняттями "інтелектуальний капітал" та "інтелектуальний потенціал". Розроблено механізм підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу в реалізації Україною європейського вектора розвитку. Виділено складові сегментарних елементів інтелектуального капіталу у взаємодії між сферами впливу. Подано схему використання інтелектуального потенціалу для підвищення конкурентоспроможності підприємств України та входження їх в Європейський економічний простір.

Розглянуто сучасний етап розвитку суб'єктів господарювання, який характеризується суттєвими інноваційними зрушеннями в усіх напрямах національної економіки й управління підприємствами. Зазначено, що якісні, прогресивні й інноваційні ресурси та способи їх використання і залучення закладають основу ефективності кінцевих результатів господарської діяльності, продукції чи послуг і визначають ринковий успіх підприємства. Запропоновано економіко-математичну модель дослідження поведінки покупців в умовах наявності альтернативного вибору на товари-субститути за умови зміни їх вартості (ціни) з урахуванням межі, коли покупець відмовляється від дорожчого товару та переходить на більш дешевий аналог. Удосконалено стратегічно-функціональний підхід до вибору компонентів застосування маркетингового інструментарію у сфері ресурсозабезпечення, який є визначально цілеорієнтованим на тісну співпрацю із суб'єктами інноваційного підприємництва як засобами продукування найбільш прогресивних ресурсів. Установлено, що новітнім напрямом розвитку маркетингового інструментарію у сфері ресурсозабезпечення прогресивних підприємств є їх співпраця із суб'єктами інноваційного підприємництва (наукові парки, бізнес-інкубатори, технологічні парки, венчурні компанії), які формують ресурсну базу різного ступеня інноваційності та передбачають використання специфічного маркетингового інструментарію. Тому найважливішим завданням керівництва підприємства або науково-дослідних організацій, у рамках яких організовують внутрішні венчури, є створення умов їх підтримки, першим елементом яких є фінансове забезпечення ризикованих проектів внутрішньофірмових венчурних підприємців. Рекомендовано методи організації фінансової підтримки високоефективних проектів, створюючи для цього на умовах госпрозрахунку спеціальні інноваційні фонди для фінансування ризикованих проектів.

Розглянуто сутність та характерні риси фулфілменту, який обумовлений бурхливим розвитком інтернет-торгівлі. Власне ці обставини зумовили в Україні пошук нових логістичних підходів у доставці товарів, що вплинуло на організацію логістики фулфілмент-компаній. Здійснено аналіз комплексу послуг фулфілмент-операторів. Наведені характерні риси учасників ринку та їхні вимоги до обрання фулфілмент-партнерів. Обгрунтовано наукові підходи та чинники, за рахунок яких можна забезпечити стабільне функціонування фулфілмент-операторів в Україні. Дослідження здійснено на прикладі логістичних підприємств, що функціонують в умовах трансформаційної економіки.

Висвітлено сутність облікової політики підприємства. Охарактеризовано етапи формування, принципи та методи формування облікової політики. Увагу приділено встановленню технології обліку, принципам встановлення методології обліку, становленню облікової політики для необоротних і оборотних активів.

Узагальнено концептуальні підходи до управління соціально відповідальною діяльністю з використанням інструментів обліку та контролінгу з метою забезпечення раціональності у суперечливих очікуваннях всієї множини зацікавлених сторін і дотримання принципів сталого розвитку для отримання суб'єктами господарювання довгострокових конкурентних переваг. Запропоновано модель інтеграції соціальної відповідальності в систему стратегічного управління підприємством, елементами якої є аналізування стратегічних цілей суб'єкта господарювання з урахуванням інтересів зацікавлених сторін і формалізації характеру взаємодії, встановлення рівня розвитку соціальної відповідальності за допомогою визначення індикаторів ефективності системи. Розроблено методику формування та розповсюдження через засоби комунікації відкритої соціальної звітності, що дозволить виявити причинно-наслідковий зв'язок між поданням цього виду звітності та ростом привабливості підприємства для споживачів і, як наслідок, ростом рентабельності та досягненню його стратегічних цілей. Обґрунтовано теоретико-методологічний підхід щодо механізмів соціального контролінгу як системи, орієнтованої на довгостроковий розвиток підприємства, що дозволило аргументувати доцільність використання бюджетування окремих соціальних програм і соціально відповідальної діяльності загалом для прийняття ефективних управлінських рішень засобами соціального обліку та контролю за доцільністю соціального витрачання.

Досліджено, як українська економіка продовжує розвиватися, незважаючи на здійснення терористичних нападів з боку російського агресора. З'ясовано виклики, з якими зіштовхнулися українські виробники меблів під час військової економіки: проблеми з логістикою, відмова від використання сировини з Білорусі та трудові зміни. Серед нових можливостей для меблярів розглянуто проєкти тимчасового житла для потреб воєнного часу, помешкання, призначене для внутрішньо переміщених осіб: проєкт модульного містечка RE: UKRAINE, проєкт "Укриття 22" та проєкт LIM Capsule. Досліджено, що перспективою може стати зайняття нових ніш на світовому ринку меблів через відмову низки країн залишатися споживачами російської та білоруської меблевої продукції. Запропоновано українському бізнесу здійснити страхування свого майна від воєнних ризиків, скориставшися новим страховим продуктом War, terrorism and political violence insurance. Проаналізовано пристосовування господарської діяльності приватного підприємства "Гусятинська фабрика меблів "Елегант" до реалій сьогодення. У рамках доброчинної діяльності на фірмі здійснювалося виготовлення займистої суміші "коктейлі Молотова", загороджувальних дорожніх пристосувань "їжаків", пошиття "плитоносок", ковдр і подушок, виробництво бюджетних "студентських" ліжок. Описано корективи, які внесла воєнна ситуація в інноваційну діяльність меблевого підприємства, а саме: оновлення технологічного процесу було заплановано керівництвом на 2023 р., проте, у зв'язку із трудовими змінами (частина чоловіків мобілізовані, частина виїхала за кордон) довелося реалізовувати плани з модернізації дещо швидше - у II півріччі 2022 р. Обгрунтовано, що такі зміни передусім дали змогу поліпшити якість операцій технологічних процесів та продукції загалом.