Освещены принципы организации виртуальных лабораторий автоматизированного проектирования компьютерных средств и систем. Описаны методы построения современных микропроцессорных приборов и устройств, а также мобильных сетей передачи данных. Рассмотрены вопросы разработки технологии формирования сверхпроводниковых туннельных переходов для детекторов излучения. Приведены сравнительная оценка релевантности получаемых данных для проблемно-ориентированных технологий ускоренного поиска в корпоративных информационных хранилищах, системный анализ компьютерных лечебно-диагностических комплексов.

Описана математическая модель формирования силицидных пленок методом ионной бомбардировки при встречных потоках диффузантов к границам протекания реакции. Рассмотрены вопросы применения контролируемого анодного окисления для исследования наноструктурированных анодных пористых окисных пленок на алюминии, построения панорамных изображений на основе ряда кадров, снятых видеокамерой, произвольно перемещающейся в плоскости, параллельной панорамируемой. Освещены синтез композиционного микропрограммного устройства управления с фиксированной областью выходов, а также геоинформационной системы моделирования и прогнозирования метеобедствий, квазиграфический метод преобразования многорядного кода.

На підставі даних про кишенькові персональні системи розглянуто питання створення сучасних інформаційних технологій. Запропоновано концепцію корпоративної взаємодії користувачів мобільних персональних систем.

На основе карманных персональных систем рассмотрены вопросы создания современных информационных технологий. Предложена концепция корпоративного взаимодействия пользователей мобильных персональных систем.

Розглянуто процес з'єднання мобільних персональних систем з периферійними пристроями, персональним комп'ютером і мережею. Наведено інтерфейси розширення для підключення зовнішніх пристроїв: карти пам'яті, вимірювальні пристрої, пристрої зв'язку. Розглянуто стандарти бездротового зв'язку та особливості їх реалізації для мобільного комп'ютера.

Рассмотрен процесс соединения мобильных персональных систем с периферийными устройствами, персональным компьютером и сетью. Приведены интерфейсы расширения для подключения внешних устройств: карты памяти, измерительные устройства, устройства связи. Рассмотрены стандарты беспроволочной связи и особенности их реализации для мобильного компьютера.

Рассмотрены методы построения и принципы реализации современных компьютерных средств и систем на основе новых информационных и микроэлектронных технологий. Описаны парадигма построения информационной защиты компьютерных систем в зависимости от степени важности информации, реконфигурируемые системы на современной элементной базе. Проанализированы современное состояние и перспективы развития преобразователей формы информации. Освещены принципы графо-лучевого отображения строения систем с распределенными параметрами. Приведены результаты исследования процессов изготовления элементов молекулярных сенсорных устройств.

Проанализирована роль изоморфизма в эволюционном развитии вычислительной техники. Рассмотрены вопросы виртуального проектирования информационно-аналитических систем для мониторинга и нейтрализации экстремальных состояний транспортной техносферы, системного моделирования радионавигационной измерительной системы в условиях помех, визуализации процессов в сердечно-сосудистой системе. Представлены модели биоритмов взаимодействия между участками коры головного мозга.

Рассмотрен вопрос об истинности утверждений в дедуктивных теориях. Изложены структура и основные положения теории избыточных измерений. Освещена методика получения новых знаний выводом по аналогии в семантических сетях "объект - предикат", которая основана на измерении расстояний между группами предикатов. Представлен метод синтеза автоматов Мура в виде сети Петри на микросхемах FPGA, основанный на преобразовании исходной граф-схемы алгоритма к сети Петри с дальнейшей её реализацией в виде схемы. Описана технология защиты больших баз данных от несанкционированного копирования. Представлен онтологический подход для создания модели пользователя при проектировании интеллектуального интерфейса информационной системы.

Изложен подход к формализованному представлению онтологии текстового документа. Рассмотрены вопросы использования информационных нанотехнологий в процессе создания онтолого-управляемых обучающих систем, построения интеллектуального интерфейса компьютерной системы со свойствами адаптации, проектирования интеллектуальных приборов для систем экологического и промышленного мониторинга. Описаны информационные модели теплофизических процессов в условиях измерения временной динамики температуры кристаллизирующегося расплава металла. Проанализированы особенности работы матричных полупроводниковых сенсоров.

Представлена концепция и освещены особенности построения форматов и набора команд гипотетической PIM-системы. Проведены корреляционный и регрессионный анализ при исследовании генеза гемической гипоксии. Рассмотрены вопросы проектирования и физической верификации цифровых устройств на программируемых логических интегральных схемах. Описаны аппаратные методы повышения чувствительности электромагнитных усилителей напряжения. Изучены особенности работы матричных полупроводниковых сенсоров в системе "электронный нос".

Досліджено та розроблено концептуальні основи побудови онтолого-керованих інформаційних систем (ІС), головними особливостями яких є метаонтологія мовно-онтологічної картини світу та орієнтація на апаратні засоби інтерпретації ІС. Зазначено, що останні реалізовано на сучасних програмованих інтегральних логічних схемах з використанням парадигми гнучкої архітектури, що забезпечує, зокрема, ефективний механізм обробки індексів, які ідентифікують лексичні одиниці природномовного тексту у комп'ютері.

Запропоновано новий підхід до розв'язання однієї з головних задач систем штучного інтелекту - аналізу та розуміння природномовних текстів. Розроблено абстрактну модель мовно-онтологічної картини світу, що базується на лексикографічній базі даних природної мови та семантико-синтаксичних відношеннях між мовними одиницями. Описано варіант онтології категорій концептуального рівня.

Поряд з натурним проектуванням досить часто в теперішній час використовують віртуальні методи проектування, які передбачають здійснення попереднього розрахунку параметрів пристрою, що проектується. До таких параметрів відноситься надійність. Для цього у складі віртуальної лабораторії автоматизованого проектування, яку створено в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, розроблено модуль для розрахунку параметрів надійності як окремих мікроелектронних компонентів, так і цілих пристроїв. В основу роботи модуля покладено дві методики розрахунку параметрів надійності: на основі експоненціального закону розподілу ймовірностей відмов і на основі DN-розподілу ймовірностей відмов. Наявність теоретичного матеріалу, опису методик розрахунку і інших довідкових матеріалів дає можливість використовувати даний модуль не тільки в наукових дослідженнях та під час проектування, але і у навчальному процесі.

Досліджено концептуальну схему обробки природномовних текстів (ПМТ) в мовно-онтологічній інформаційній системі (МОІС), представлену як етапи обробки інформаційної компоненти ПМТ від формування моделі вихідного тексту до створення функціональної моделі рішення прикладної задачі, а також засоби забезпечення обробки. Крім того, розбудовано абстрактну модель мовно-онтологічної картини світу, зокрема, модель рівня синтаксичних структур та концептуально-семантичних відношень між категоріями, концептами та примітивами.

Розглянуто аспекти розвитку формальних теорій логіко-онтологічного представлення знань, що містяться у природномовних текстах. Зокрема, представлено три фундаментальні методи генерування онтологічних категорій; описано найвагоміші віхи розвитку основних підмножин класичної логіки та варіантів їх реалізації у прикладних системах; указано на можливості й обмеження даних підмножин і систем. На підставі описаних можливостей логічних систем проведено їх порівняльний аналіз; відносні оцінки аналізу зведено в таблицю. За даними таблиці обгрунтовано доцільність та запропоновано можливу схему використання розглянутих систем логіки.

Розглянуто структуру і організацію типової віртуальної лабораторії автоматизованого проектування. Показано її застосування у процесі створення портативного приладу для експрес-діагностики пташиного грипу.

Розглянуто інформаційну модель лінгвістичного аналізу в МОІС. Запропоновано комбінований підхід до розпізнавання синтактико-семантичних відношень, потрійний аналіз неоднозначностей та алгоритм співвіднесення анафоричних зв'язків у природномовному тексті.

Розкрито теоретичні засади комбінованого підходу до комп'ютерного опрацювання природномовної інформації, зокрема, лінгвістичного аналізу у контексті ефективного представлення та комп'ютерного опрацювання знань. З даною метою запропоновано ввести до складу лінгвістичного процесора онтологічний компонент моделі природної мови, що суттєво підвищує ефективність лінгвістичного аналізу. Зазначено, що інформаційна система орієнтована на обробку великих масивів текстової інформації, а у пам'яті системи зберігається множина онтологічних текстових документів.

Раскрыты теоретические основы комбинированного подхода к компьютерной обработке природоязычной информации, в частности, лингвистического анализа в контексте эффективного представления и компьютерной обработки знаний. С данной целью предложено ввести в состав лингвистического процессора онтологический компонент модели природного языка, что существенно повышает эффективность лингвистического анализа. Указано, что информационная система ориентирована на обработку больших массивов текстовой информации, а в памяти системы сохраняется множество онтологических текстовых документов.

Представлено підходи, моделі та засоби формування систем знань з метою підтримки надання інформаційно-консультаційних послуг у медичній практиці лікаря. Визначено онтологічні моделі, засоби лінгвістичного аналізу та візуалізації відображення об'єктів медичної галузі.

Описано підходи, моделі та засоби підтримки діяльності експерта у ході аналізу розподілених інформаційних ресурсів. Визначено тезаурусні моделі як технологічну основу проведення лінгвістичного аналізу предметних областей. Наведено приклади оброблення великої кількості документів за тематикою екологічного стану навколишнього середовища та з питань телемедицини на основі використання методів і систем логіко-лінгвістичного аналізу.

Охарактеризовано концепцію побудови знання орієнтованої системи машинного перекладу. Досліджено голосні звуки української мови методом акустичних інваріантів. Розкрито особливості доморфемного аналізу військово-технічних текстів. Викладено теоретичні та методологічні аспекти створення польсько-болгарсько-російського словника. Обгрунтовано основні принципи укладання "Українсько-польського словника еквівалентів слова". Увагу приділено розпізнаванню "нових" слів у системах машинного перекладу.