Дослідження колективу лабораторії збагачення мінеральної сировини Тяньцзіньської геологічної академії (ТГА, Китайська Народна Республіка), тривали у співпраці з українськими вченими понад два десятиліття і були спрямовані на розробку ефективних методів збагачення різних видів мінеральної сировини - золотовмісних, поліметалевих, залізних та марганцевих руд родовищ Китаю. Ці дослідження показали реальну можливість оптимізації відомих технологічних процесів під час переробки руди. За останні 4 роки роботу було виконано на матеріалі із родовищ заліза і золота. Для переробки залізної руди родовища Аньшань було запропоновано комплексне технологічне рішення, яке базується на використанні магнітної сепарації, класифікації та гравітаційних методах переробки руди. У результаті одержано концентрат високої якості з мінімальним вмістом шкідливих домішок. Для золотовмісних руд родовища Яндзекон було запропоновано схему технологічної переробки, яка надала змогу скоротити втрати золота на 20 - 30 %. Автори вважають, що подальше великооб'ємне технологічне випробування корінних руд і відходів їх збагачення допоможе повністю відмовитися від витрат на подрібнення та від флотаційних реагентів і, в результаті, розробити екологічно чисті, ресурсоощадні та економічно ефективні схеми збагачення. Головний здобуток виконаних досліджень - реальна можливість найближчим часом упровадити розроблені схеми переробки руд у виробництво.

Розглянуто деякі важливі питання щодо застосування методів пошуків родовищ діамантів за прямими пошуковими ознаками і знахідками діамантів та індикаторних мінералів кімберлітів (ІМК). Робота базується на матеріалах дослідження діамантів, знайдених у різновікових розсипах України (~1300 кристалів); діамантів із кімберлітів Архангельської провінції (~6000 кристалів); діамантів із метаморфічних порід казахстанського родовища Кумди-Коль (~200 кристалів); Якутської провінції (~600 кристалів із корінних джерел і ~700 з розсипів). Для всіх цих кристалів зроблено фізіографічний опис і зафіксовано інтенсивність і колір фотолюмінесценції (ФЛ). Для частини кристалів було знято орієнтовно 600 спектрів за температури 77 К. Для діамантів "дністерського" типу й деяких високодефектних діамантів із українських розсипів наведено дані раманівської спектроскопії. Вивчення великої кількості діамантів, вилучених із неогенових та інших розсипів України, надало змогу здійснити порівняльне дослідження не лише за морфологією і кольором фотолюмінесценції, а й за частотою зустрічальності центрів фотолюмінесценції (спектри знято за температури 77 К). Ці діаманти порівняно із кристалами з промислових кімберлітових тіл Архангельської і Якутській провінцій. Фізичні властивості українських діамантів є подібними до властивостей діамантів із кімберлітів і водночас дещо відмінні. Визначено контрастні ознаки діамантів різного генетичного типу. Встановлено, що діаманти, знайдені у відкладах білокоровицької світи, мають ознаки кімберлітових, а характер їх поверхонь і набір центрів ФЛ вказують на тривале перебування в різновікових осадових колекторах. Дослідження діамантів і ІМК, знайдених на території Кіровоградського блоку Українського щита (УЩ), виявило, що відома ділянка Грузька має перспективи і варта подальшого мінералого-технологічного випробування. Хімічний склад піропу, хромдіопсиду, ільменіту, хромшпінелідів із кімберлітових тіл Приазовського блоку УЩ вказує на їх недіамантоносність або непромислову діамантоносність, що підтверджується нечисленними (три кристали) знахідками природних діамантів. Установлено, що вилучені з цих порід зелені мікродіаманти виявилися техногенним засміченням. Численні діаманти з полтавсько-сарматських розсипів мають специфічну морфологію і фізичні властивості. Джерелом діамантів з узбережжя Чорного моря є полтавсько-сарматські розсипи, а джерело нечисленних діамантів, які мають ознаки кімберлітових, на узбережжі Азовського моря не виявлено. На підставі виконаного аналізу зроблено висновок, що територія України має чіткі перспективи відкриття родовищ діамантів. Першочергові пошуки кімберлітових джерел діамантів, на думку авторів, треба здійснити у північно-західній (Овруцько-Білокоровицькій) частині, а також у межах Придніпровського і Кіровоградського блоків УЩ. У ході виконання пошукових робіт потрібно відмовитись від аналізування ІМК розміром менше за 1 мм і приділяти увагу переважно піропам як найінформативнішим ІМК. Обов'язковою умовою подальших геологорозвідувальних робіт із пошуку родовищ діамантів має бути проведення великооб'ємного мінералого-технологічного випробування, орієнтованого на виявлення діамантів розміром не менше 1,0 мм.