Розглянуто проблеми етимології індоєвропейських мов у інтерпретації Р. Раска. Визначено роль його наукової діяльності для європейської лінгвістики та її вплив на подальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства. Надано детальний аналіз методики етимологічного аналізу, пропонованої вченим у праці "Дослідження походження давньопівнічної, або ісландської мови" (1818), у якій учений доводить спорідненість німецької, грецької, латинської та балто-слов'янських мов. Р. Раск першим розмежував класи лексики, які мають значення для компаративістики. Залучення словникових свідчень для доведення спорідненості мов приводить Р. Раска до формулювання одного з найважливіших понять порівняльного мовознавства, до поняття регулярних звукових відповідностей і до встановлення закону пересування приголосних у германських мовах. Описано критерії відмежовування питомої лексики від запозиченої, запропоновані Р. Раском, є актуальними й у сучасному мовознавстві.

Проведено лінгвоісторіографічне дослідження питання етимологізації запозичень у різноструктурних мовах. Розкрито особливості дослідження запозиченого лексичного матеріалу в студіях мовознавців XIX ст. - початку XXI ст. Проаналізовано еволюцію тверджень представників різних напрямів і шкіл щодо принципів і критеріїв етимологічного аналізу. Висвітлено роль лінгвістичних шкіл і провідних мовознавців XIX ст. - початку XXI ст. у вирішенні питань етимологізації лексичних запозичень. Досліджено принципи та критерії етимологічного аналізу у працях Р. Раска, Г. Пауля, Г. Остгофа, О. О. Потебні, П. Ф. Фортунатова, Г. Шухардта, Дж. Бонфанте, В. Пізані, А. Мейє, Е. А. Макаєва, А. О. Білецького, О. Семереньї, Л. Кіша, О. І. Іліаді, В. М. Топорова, О. М. Трубачова, В. К. Журавльова, Ю. В. Откупщикова, С. С. Майзеля, В. І. Абаєва, Б. А. Ольховікова, Ю. В. Рождественського, С. А. Бурлак, С. А. Старостіна та ін.

Проведено лінгвоісторіографічне дослідження проблеми системного підходу в етимологічних дослідженнях. Розкрито погляди мовознавців XIX ст. - початку XX ст. на важливість врахування системного характеру мовних змін, їх твердження щодо значущості принципу системності у процесі встановлення етимології слова.

Проведено лінгвоісторіографічне дослідження принципу неодиничності мови в етимологічних ученнях. Розкрито погляди мовознавців на причини мовних змін, їх твердження щодо значущості принципу неодиничності мови в процесі встановлення етимології слова. Відзначено, що на мовні зміни впливають як внутрішні (саме лінгвістичні), так і зовнішні (екстралінгвістичні) чинники.