На підставі архівних джерел, періодичної преси досліджуваного періоду, мемуарів проаналізовано специфіку виховання дітей і молоді у дитячо-юнацьких організаціях і об'єднаннях, що діяли на початку XX ст. в Україні. Розглянуто участь у молодіжному русі відомих вітчизняних педагогів. Висвітлено генезис таких українських молодіжних організацій, як "Пласт", "Луг", "Соколи", розкрито їх зв'язки з подібними об'єднаннями за кордоном.

На основе архивных источников, периодической прессы исследуемого периода, мемуаров проанализирована специфика воспитания детей и молодежы в детско-юношеских организациях и объединениях, действовавших в начале XX в. в Украине. Рассмотрено участие в молодежном движении известных отечественных педагогов. Освещен генезис таких украинских молодежных организаций, как "Пласт", "Луг", "Соколы", раскрыты их связи с подобными объединениями за рубежом.

Висвітлено особливості корекційного навчання та виховання дітей з різними видами психофізичних відхилень (з порушеннями мовлення, розумового розвитку, зору, слуху та рухової сфери, відхиленнями емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки) у спеціальних освітніх установах і за умов масової загальноосвітньої школи. Наведено методи комплексної диференційної діагностики відхилень у дітей у психофізичному розвитку.

Освещены особенности коррекционного обучения и воспитания детей с различными видами психифизических отклонений (с нарушениями речи, умственного развития, зрения, слуха и двигательной сферы, отклонениями эмоционально-волевой сферы и социального поведения) в специальных образовательных заведениях и массовой общеобразовательной школе. Приведены методы комплексной дифференциальной диагностики отклонений у детей в психофизическом развитии.

Проаналізовано процес становлення педагогіки як науки на початку ХХ ст. та особливості підготовки педагога до виховної діяльності. Обгрунтовано роль учителя як організатора педагогічного процесу, проаналізовано вимоги до нього крізь призму тодішнього соціального замовлення. Визначено якості, здібності та уміння, якими повинен оволодіти вчитель.

Проанализирован процесс становления педагогики как науки начала ХХ ст. и особенности подготовки педагога к воспитательной деятельности. Обоснована роль учителя как организатора педагогического процесса. Проанализированы требования к нему сквозь призму социального заказа 1930-х гг., определены качества, наклонности и умения, которыми он должен овладеть.

In the article we research the issue of becoming pedagogy as science and educative activity of a teacher in the 20th centuries. The article is devoted to the role of the teacher as an organizer of pedagogical process. The requirements to it in the light of that time social order are analysed. Qualities, capabilities and abilities necessary for him are determined.

Проаналізовано особливості сучасної педагогіки, методи дослідження в педагогіці, складові професійної підготовки вчителя. Визначено структурні компоненти системи освіти в Україні та її пріоритети. Розкрито сутність процесу розвитку особистості, вікові та індивідуальні особливості її розвитку у процесі виховання і навчання. Висвітлено методологію процесу навчання (ПН) дидактики, основні функції навчання та шляхи їх реалізації, структуру ПН та етапи засвоєння інформації. Розкрито зміст освіти, взаємозв'язок загальної, політехнічної та професійної освіти, класифікацію методів і засобів навчання, передумови успішної навчальної діяльності. Розглянуто питання контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.

Проанализированы особенности современной педагогики, методы исследования в педагогике, составляющие профессиональной подготовки учителя. Определены структурные компоненты системы образования в Украине и её приоритеты. Раскрыты сущность процесса развития личности, возрастные и индивидуальные особенности её развития в процессе воспитания и обучения. Освещены методология процесса обучения (ПО) дидактики, основные функции обучения и пути их реализации, структура ПО и этапы усвоения информации. Раскрыты содержание образования, взаимосвязь общего, политехнического и профессионального образования, классификация методов и средств обучения, предпосылки успешной учебной деятельности. Рассмотрены вопросы контроля и оценки учебных достижений учеников.

Проаналізовано теоретичні підходи історико-педагогічних пошуків вітчизняних і зарубіжних учених щодо сутності та змісту підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи. Обгрунтовано концептуальні засади періодизації підготовки майбутніх учителів до виховної роботи. Досліджено еволюцію сутності та змісту підготовки майбутніх учителів до виховної роботи. Виявлено особливості аксіологічних і креативних основ професіограми вчителя як суб'єкта виховання. Охарактеризовано технологічні аспекти та педагогічний інструментарій підготовки майбутніх учителів до виховної роботи. Розкрито тенденції підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи з огляду на демократичні й авторитарні парадигми розвитку суспільства. Обгрунтовано можливості трансформації й екстраполяції ідей минулого на підготовку сучасного вчителя до виховної роботи.

Проведено теоретичний та історико-педагогічний аналіз доробку вітчизняних і закордонних вчених з проблем сутності й змісту підготовки майбутнього вчителя (ПМВ) до виховної роботи (ВР). Розкрито концептуальні засади та технологічні аспекти, сучасну парадигму ПМВ до ВР. Висвітлено аксіологічні й креативні основи професіограми вчителя як суб'єкта виховання. Викладено освітні стандарти та технологію ПМВ до ВР, визначено гуманістичну й авторитарну спрямованість навчального процесу у ПМВ, педагогічний традиціоналізм і новаторство в системі ПМВ.

Проаналізовано особливості реалізації дидактичної функції вчителя-виховника у процесі його підготовки до виховної роботи. Визначено сутність процесу соціалізації особистості та обгрунтовано специфіку його здійснення за певних соціальних обставин.

Проанализированы особенности реализации дидактической функции учителя-воспитателя в процессе его подготовки к воспитательной работе. Определена сущность процесса социализации личности и обоснована специфика его осуществления в определенных социальных обстоятельствах.

Teacher-educator features realizing his didactic function in the process of his preparation to education work have been analysed. The essence of the process of socialization is determined as well as the specific of its realization in certain social circumstances is grounded.

Проаналізовано специфіку реалізації різних виховних стратегій у процесі міжособистісних стосунків (МС) педагогів і школярів, визначено особливості підготовки майбутнього вчителя до реалізації МС з учнями на підгрунті гуманізму та демократії. На основі історичної ретроспективи встановлено, що самоврядування - це важливий фактор виховного процесу, завдяки якому встановлювався тісний зв'язок учителя зі шкільним життям та дитячо-юнацькими організаціями, що створювалися. Підкреслено необхідність глибокої та всесторонньої освіти педагога. Визначено функції вчителя в процесі дитячого самоврядування як взаємовідносини педагога із силами певного оточення - колективом. Наголошено, що самоврядування допомагало реалізувати завдання партнерського зв'язку між вчителем та учнями, сприяло формуванню повноцінного громадянина.

Проанализирована специфика реализации различных воспитательных стратегий в процессе межличностных отношений (МО) педагогов и школьников, определены особенности подготовки будущего учителя к реализации МО с учениками на почве гуманизма и демократии. На основе исторической ретроспективы определено, что самоуправление - это важный фактор воспитательного процесса, благодаря которому устанавливается тесная связь учителя со школьной жизнью и детско-юношескими организациями. Подчеркнута необходимость глубокого и всестороннего образования педагога. Определены функции учителя в процессе детского самоуправления как взаимоотношения педагога с силами определенного окружения - коллективом. Отмечено, что самоуправление помогало реализовать задачи партнерской связи между учителем и учениками, способствовало формированию полноценного гражданина.

In the article the specific of realization of different educate strategies is analyzed in the process of interpersonality relations of teachers and schoolboys. The features of preparation of future teacher are certain to realization of interpersonality relationships with students. The historical retrospective view of noted problem is analyzed.

Проаналізовано деякі теоретичні підходи щодо підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи на початку ХХ ст. Обґрунтовано деякі теоретичні підходи вітчизняних вчених (М. Грушевського, Я. Чепіги, С. Русової, О. Музиченка, М. Скрипника, О. Шумського, Т. Лубенця, С. Єфремова, Б. Грінченка, В. Дурдуківського, С. Черкасенка, С. Сірополка, І. Стешенка, П. Холодного та ін.) до підготовки майбутнього вчителя у контексті виховної роботи.

Проаналізовано теоретичні ідеї відомих зарубіжних вчених, педагогів початку ХХ ст. щодо сутності та змісту підготовки вчителя до виховної роботи. Досліджено окремі аспекти цієї проблеми.

Розглянуто теоретичні ідеї відомих зарубіжних вчених, педагогів початку ХХ ст. щодо сутності та змісту підготовки вчителя до виховної роботи. Проаналізовано історико-педагогічний досвід підготовки майбутнього педагога до виховання школярів у ХХ ст., який довів детермінованість означеної проблеми парадигмальними тенденціями тогочасної зарубіжної педагогіки.

Проаналізовано особливості реалізації інформаційно-методичної, діагностичної функцій вчителя-виховника у процесі його підготовки до виховної роботи. Визначено сутність цих функцій з огляду на специфіку їх здійснення за певних соціальних обставин. Досліджено функції вчителя-вихователя: інформаційно-методична, яка передбачає цілу низку специфічних знань, умінь і навичок (вони є основою успіху навчального процесу учнів, як в урочний, так і у вільний від занять час), зокрема засобом самоосвіти; діагностична, яка засвідчує, що без досконалого вивчення особистості усі спроби коригувати хід навчально-виховного процесу та розвитку школяра не матимуть успіху.

Проаналізовано педагогічний доробок М. Пирогова щодо діяльності та ролі вчителя у процесі формування особистості. Відзначено основні вимоги, які ставив М. Пирогов перед вчителем, і принципи, якими він повинен керуватися для успішного становлення всебічно й гармонійно розвиненої особистості. Акцентовано увагу на творчій діяльності педагога і підвищенні його професійної кваліфікації, які в єдності поліпшували не лише педагогічні навики вчителів, а й значною мірою впливали на результативність процесу формування людської особистості.

Розглянуто креативні основи професіограми вчителя як суб’єкта виховання в історичному аспекті, сутність та зміст творчого підходу в підготовці вчителя до виховної роботи. На підставі опрацювання архівних матеріалів, публікацій у тогочасній пресі, посібників та монографій учених-педагогів проаналізовано головні пріоритети професіограми вчителя як суб’єкта виховання. Відображено залежність формування професіограми вчителя від соціального замовлення та визначено перелік педагогічних здібностей, що становлять собою синтез багатьох якостей розуму, почуттів й волі особистості.

Рассмотрены креативные основы профессиограммы учителя как субъекта воспитания в историческом аспекте, сущность и содержание творческого подхода в подготовке учителя к воспитательной работе. На основании обработки архивных материалов, публикаций в прессе, пособий и монографий ученых-педагогов проанализированы главные приоритеты профессиограммы учителя как субъекта воспитания. Отражена зависимость формирования профессиограммы учителя от социального заказа и определен перечень педагогических способностей, представляющих собой синтез многих качеств ума, чувств и воли личности.

The creative basis of the teacher’s job description discussesas the subject of education in historical aspect, the essence and content of the creative approach in preparation of teachers to educational work. On the basis of handling archival materials, publications in the press of that time, manuals and monographs of scientists-teachersanalysed the main priorities of the teacher’s job description as the subject of education.