В контексте развития концепции Лаффера и построения кривых, альтернативных кривой Лаффера, внесены "временные поправки", в часности, определение того интервала времени, которое необходимо для проявления Лафферова эффекта: так называемый "лафферов эффект с последствиями". Предложена более сложная фискальная кривая, построенная в трехмерном измерении в координатах "налоговые поступления".

З'ясовано, що безпосереднє просторове порівняння показників економічного зростання через ефект швидкого старту є неконструктивним, тому необхідно враховувати певні попередні умови. Запропоновано відкоригувати показники економічного зростання на основі гіпотези пропорційного перекриття ефекту швидкого старту, після чого вони можуть бути використані для просторового порівняння економічного зростання різних країн.

Проаналізовано характер кризи в економічній науці, основні причини її формування, історичні та сучасні приклади її прояву. Через кризу економічна наука відстаї від економічної дійсності. Найнаочнішими прикладами цього відставання ї перехід до ринкової економіки в посткомуністичних країнах, а також глобальна фінансово-економічна криза 2007 - 2009 рр. Нині криза в економічній науці впливаї на достатньо поширену систему криптовалют, проте вона дотепер не є предметом систематичних досліджень учених. У питанні подолання цієї кризової ситуації велике значення має те, як відображається в таких дослідженнях людський фактор і наскільки він буде наближений до поведінки реальної людини. Для досягнення цієї мети економісти повинні використовувати знання, нагромаджені в інших соціальних науках, - філософії, психології, праві та політології. В економічних дослідженнях умови, які передбачаються традиційною фразою "за інших рівних умов" повинні бути мінімізовані за допомогою залучення наукового інструментарію названих соціальних наук. Сьогодні різні економічні теорії протистоять одна одній, проте доцільніше зосередити увагу (там, де можливо) на відшукуванні того спільного, що сприятиме їх синтезу. Це допоможе економістам більш комплексно сприймати економічну дійсність. Саме у цьому контексті й запропоновано певні підходи для пошуку основних шляхів щодо подолання кризи в економічній науці.