Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами за використання міфологем та міфем.

Показано вплив постмодерністського роману М. Кундери на розвиток естетичної культури студентів у процесі його вивчення. Підкреслено необхідність залучення студентів до полікультурного бачення світу, розуміння законів розвитку літератури, музики, живопису, архітектури, філософії, розуміння межі між справжніми цінностями високохудожнього твору мистецтва і творами масової культури, які формують кіч, поганий смак. Зазначено, що проектування власного світобачення крізь призму античного міфу, в якому (за Парменідом) існують тільки пари протилежностей, проблему інтелектуального, естетичного та духовного в суспільстві, де зростає маргіналізація, можна вирішити через осмислення творів мистецтва слова, що стає потребою в спілкуванні з високим мистецтвом.

Показано влияние постмодернистского романа Кундеры на развитие эстетической культуры студентов в процессе его изучения. Подчеркнута необходимость привлечения студентов к поликультурному видению мира, пониманию законов развития литературы, музыки, живописи, архитектуры, философии, понимания границы между истинными ценностями высокохудожественного произведения искусства и произведениями массовой культуры, которые формируют кич, дурной вкус. Отмечено, что проектирование собственного мировоззрения сквозь призму античного мифа, в котором (по Пармениду) существуют только пары противоположностей, проблему интеллектуального, эстетического и духовного в обществе, где растет маргинализация, можно решить через осмысление произведений искусства слова, становящейся потребностью в общении с высоким искусством.

The article deals with a vital problem of the present time, with the necessity of the formation of students’ feeling of life fullness through the aesthetic ideal and their involvement in the process of understanding high literature, music, painting,architectural masterpieces art, that embody true eternal values while studying the novel “Inexpressible ease of existence” by M. Kundera.

Здійснено огляд досягнень вітчизняної науки та викладачів-практиків у використанні та класифікації методів і прийомів інтерактивних технологій. Сформовано оптимальний варіант їх застосування на заняттях зарубіжної літератури як необхідної умови для формування естетичних смаків студентів. Запропоновано розглядати структуру заняття з цього предмету як послідовність організаційного, інформаційного, мотиваційного, функціонального та підсумкового етапів. Інтерактивні технології та методи класифіковано за способом досягнення результату, функцією, формами організації навчально-пізнавальної діяльності та типами інформаційних режимів. Наголошено, що в арсеналі викладача необхідним є метод матриць, який передбачає складання різноманітних комбінацій та їх застосування. Підкреслено, що зазначені інтерактивні методи і прийоми вимагають комплексного застосування мультимедійних засобів, ілюстративного матеріалу, театральних вистав, портретних галерей, музичного супроводу. Зроблено висновок, що інтерактивні технології завдяки своїй антропологічній природі, дидактичній і функціональній різноманітності дозволяють викладачеві максимально ефективно вибудовувати освітню траєкторію для оптимізації навчання.

Осуществлен обзор достижений отечественной науки и преподавателей-практиков в использовании и классификации методов и приемов интерактивных технологий. Сформирован оптимальный вариант их применения на занятиях зарубежной литературы как необходимого условия для формирования эстетических вкусов студентов. Предложено рассматривать структуру занятия по этому предмету как последовательность организационного, информационного, мотивационного, функционального и итогового этапов. Интерактивные технологии и методы классифицированы по способу достижения результата, функциям, формам организации учебно-познавательной деятельности и типам информационных режимов. Отмечено, что в арсенале преподавателя должен присутствовать метод матриц, предусматривающий составление разнообразных комбинаций и их применение. Подчеркнуто, что указанные интерактивные методы и приемы требуют комплексного применения мультимедийных средств, иллюстративного материала, театральных представлений, портретных галерей, музыкального сопровождения. Сделан вывод о том, что интерактивные технологии благодаря своей антропологической природе, дидактическому и функциональному разнообразию позволяют преподавателю максимально эффективно выстраивать образовательную траекторию для оптимизации обучения.

It’s considered an overview of the achievements of Soviet science and practicing teachers in the use and classification of the methods and techniques of interactive technologies. It’s formed the best option for their application in the classroom of foreign literature as a necessary condition for the formation of aesthetic tastes of students. It’s proposed to consider the structure of a class on the subject as a series of organizational, informational, motivational, functional and final stages. Interactive technologies and methods are classified according to the method of achieving the result, the function forms of training and learning activities and the types of information modes. It is noted that in the arsenal of the teacher is necessary matrix method, which includes the production of various combinations and their application. It’s emphasized that these interactive methods and techniques require the use of complex multimedia, illustrations, theater, portrait galleries, and music. It is concluded that interactive technology because of its anthropological nature, didactic and functional diversity allow the teacher to most effectively build educational trajectory to optimize learning.

Обґрунтовано значення спецкурсу "Актуальні питання української та зарубіжної літератури" для формування естетичної культури студентів. Розглянуто форми та методи підвищення естетичної культури студентів на матеріалі даного спецкурсу, зокрема під час вивчення та компаративного аналізу роману І. Нечуя-Левицького "Хмари" та збірки оповідань І. Тургенєва "Нотатки мисливця". Апробовано заняття студентів у групах для поглиблення та практичного засвоєння лекційного матеріалу. Доведено, що самостійна, з елементами дослідницьких спостережень робота, яка має на меті підготувати студентів (літературознавців, літературних критиків, мистецтвознавців, літературних редакторів) до ведення творчої дискусії, стане кроком до самореалізації особистості, сприятиме підвищенню естетичної культури.

Обосновано значение спецкурса "Актуальные вопросы украинской и зарубежной литературы" для формирования эстетической культуры студентов. Рассмотрены формы и методы повышения эстетической культуры студентов на материале данного спецкурса, в частности при изучении и сравнительного анализа романа И. Нечуй-Левицкого "Облака" и сборника рассказов И. Тургенева "Записки охотника". Апробированы занятия студентов в группах для углубления и практического усвоения лекционного материала. Доказано, что самостоятельная, с элементами исследовательских наблюдений работа, цель которой подготовить студентов (литературоведов, литературных критиков, искусствоведов, литературных редакторов) к ведению творческой дискуссии, станет шагом к самореализации личности, будет способствовать повышению эстетической культуры.

Significance of special course “Topical issues of Ukrainian and foreign literature” for developing students’ aesthetic culture is substantiated. The paper discusses forms and methods of improving students’ aesthetic culture based on the curriculum of this special course, in particular during studying and comparative analysis of the novel “Clouds” by I. Nechuy-Levytsky and I. Turgenev’s collection of stories “A Hunter’s Notes”. Students’ group learning for broadening and practical mastering lecture curriculum is tested.

Подано результати аналізу проблеми формування естетичної культури майбутніх учителів української мови та літератури, обгрунтовано концептуальні основи, розкрито особливості методики формування естетичної культури педагогів. Охарактеризовано педагогічні умови, що забезпечать успішне формування естетичного потенціалу майбутнього вчителя як найвищої цінності нації.

Досліджено теоретичні й методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів української мови і літератури в освітньому процесі ЗВО. Використовуючи загальнонаукові (системний, гносеологічний, аксіологічний, акмеологічний, праксеологічний, особистісний, діяльнісний, компетентнісний, онтологічний) та конкретно-наукові (культурологічний, герменевтичний, інтегративний, кроскультурний, практико-орієнтований) підходи, визначено та обґрунтовано теоретичні й методичні основи та особливості цього процесу. Розроблена концепція реалізовувалась на трьох рівнях: методологічному, теоретичному та практичному. Для цього обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну систему формування естетичної культури майбутніх учителів української мови і літератури та структурно-функціональну модель цього процесу. Реалізовано педагогічні умови ефективності формування естетичної культури майбутніх учителів української мови і літератури, а саме: створення позитивної мотивації до естетичної діяльності; удосконалення змісту професійної підготовки на основі міждисциплінарної інтеграції, наповнення його кроскультурним та лінгвокультурологічним контентом; самореалізація майбутніх учителів української мови і літератури в естетичному середовищі ЗВО; розроблення навчально-методичного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури. Розроблено й експериментально перевірено методику поетапного формування естетичної культури майбутніх учителів української мови і літератури, яка ґрунтується на комплексному використанні сукупності визначених умов та покликана вдосконалити й об’єднати у єдине дидактичне ціле форми, методи, технології, засоби навчання.