Изучено состояние периферической крови и иммунной системы у горнорабочих угольных шахт, работающих в течение нескольких лет в условиях повышенного уровня ионизирующей радиации в дозах от 0,04 до 0,05 Гр/г. Установлено, что низкоинтенсивная ионизирующая радиация на рабочем месте негативно изменяет показатели системы крови и иммунитета у горнорабочих угольных шахт, что требует медицинских, реабилитационных и профилактических мероприятий, направленных на коррекцию системы крови, иммунитета, неспецифической резистентности и восстановление иммунного гомеостаза организма.

Проведена оценка радиационной безопасности в угледобывающих регионах при смешанном облучении в угольных шахтах и жилых помещениях. Установлено, что для корректного расчета доз облучения горнорабочих необходимо использовать поправочные коэффициенты к действующим методическим рекомендациям. Доза облучения горняков может значительно превосходить норматив, основной вклад в нее вносят дочерние продукты распада радона, торона и пылерадиационный фактор. При оценке радиационного воздействия на данный контингент населения необходимо учитывать вклад радона, находящегося в воздухе жилых помещений.

Розкрито гігієнічні аспекти водопостачання за умов тропічного клімату (ТК). Описано аліментарно-обумовлені захворювання, теплові ураження за умов ТК. Наведено методи профілактики отруєнь отрутами рослин і тварин у країнах тропічного поясу.

Раскрыты гигиенические аспекты водоснабжения в условиях тропического климата (ТК). Описаны алиментарно-обусловленные заболевания, тепловые поражения в условиях тропического климата. Приведены методы профилактики отравления ядами растений и животных в странах тропического пояса.

Розглянуто проблеми радіаційної гігієни. Увагу приділено гігієні праці під час роботи з джерелами іонізувальних випромінювань, основам радіаційного захисту населення, організації роботи санітарно-епідеміологічної станції, методам досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні.

Рассмотрены проблемы радиационной гигиены. Уделено внимание гигиене труда при работе с источниками ионизирующих излучений, основам радиационной защиты населения, организации работы санитарно-эпидемиологической станции, методам исследования, применяемых в радиационной гигиене.

Дисертацію присвячено вивченню радіаційного впливу на гірників вугільних шахт на робочих місцях і у побуті. Визначено величини компонентів радіаційного фактора на робочих місцях у вугільних шахтах. Оцінено питомий внесок кожної з них щодо рівня впливу на легені і ефективну еквівалентну дозу опромінення гірників. Встановлено рівні радону в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону. Розраховано реальні дози опромінення гірників з урахуванням радіаційного чинника на робочих місцях і радону в повітрі житлових будинків. Визначено зміни показників здоров'я гірників в залежності від рівня радіаційного впливу. Розроблено і впроваджено в роботу санітарно-епідеміологічної служби адекватну систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт, яка показала високу ефективність.

Визначено відмінності умов праці гірників вугільних шахт із пологими та крутими пластами. Доведено, що вони зумовлені технологіями, що застосовуються, та глибиною розробки вугільних горизонтів. Установлено, що структура та рівні професійних ризиків і захворюваності відображають ступінь шкідливості та важкості праці. Представлено результати структуризації гірників за рівнями шкідливого впливу умов праці. Наведено порядок одержання та шляхи використання даних структуризації для планування заходів збереження професійного здоров'я та розрахунку кошторису щодо їх здійснення.

Проаналізовано механізми формування професійних ризиків гірників. Розглянуто шляхи вдосконалення порядку надання медичних послуг гірникам вугільних шахт з профілактики професійних захворювань. Це передбачає застосування сучасних інформаційно-аналітичних експертних систем і телекомунікаційних засобів для збирання, обробки, оцінки, зберігання і передачі медичних і санітарно-гігієнічних даних, і забезпечує розширення обсягу, підвищення якості та наближення до працюючих медико-санітарних послуг.

У результаті гігієнічного дослідження порядку діагностики професійних захворювань доведено неповну відповідність принципів і критеріїв визначення причинно-наслідкових зв'язків захворювання з умовами праці вимогам об'єктивності. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення порядку діагностики професійних захворювань, визначено спосіб запровадження їх у практику.

Надано концепцію та шляхи вдосконалення чинного порядку проведення медичних оглядів гірників вугільних шахт. Для визначення категорії осіб, які підлягають медичному огляду, термінів безпечної роботи, можливості продовжувати роботу за шкідливих умов, груп ризику тощо запропоновано гігієнічні маркери впливу на працюючих виробничих факторів у вигляді стажових понаднормативних доз, які відбивають у кількісному вимірі історію трудової діяльності. Представлено модель здійснення контролю впливу умов праці на здоров'я гірників. Контроль має відбуватися в режимі on line через державну систему санітарно-гігієнічного моніторингу, будуватися на сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологіях і забезпечуватиме скринінг впливу виробничих факторів і професійних ризиків.

Проаналізовано аспекти залучення ресурсів санітарно-гігієнічного моніторингу до справи збереження здоров'я гірників вугільних шахт. Проведено кількісне оцінювання впливу технічних, технологічних, організаційних і гірничо-геологічних факторів на умови праці гірників. Розглянуто причини та механізми формування професійних ризиків гірників. Розроблено технологію санітарно-гігієнічного моніторингу впливу умов праці на стан здоров'я гірників вугільних шахт, надано результати впровадження цієї технології. Розглянуто шляхи вдосконалення порядку надання медичних послуг гірникам з профілактики професійних захворювань.