Уперше експериментально встановлено можливість одержання резонансного надвисокочастотного сигналу збудження за допомогою опромінення електромагнітним полем кристалічної структури радіопоглинальих покриттів, що дозволяє одержання радіолокаційної інформації про повітряну ціль зі штучно зниженою ефективною площею віддзеркалення (ЕПВ). Удосконалено метод дослідження фізичних властивостей радіопоглинальих речовин, який передбачає використання принципу частотно-фазового збудження кристалічної структури радіопоглинача. Визначено, що підвищення ефективності радіолокації повітряних цілей зі штучно зниженою ЕПВ можливе за реалізації в етапах функціонування радіолокаційних станцій частотно-фазового методу виявлення, пасивно-активного методу супроводження та адаптивного методу функціонування стежачого координатора апарата. Набули подальшого розвитку принципи побудови радіолокаційних станцій, підвищення ефективності яких необхідно забезпечити під час радіолокації повітряних цілей зі штучно зниженою ЕПВ.

Запропоновано алгоритм багатовимірної фільтрації різних вимірів активно-пасивних засобів, який реалізує критерій максимальної правдоподібності.

Висвітлено один з перспективних напрямків розвитку засобів повітряно-космічного нападу на цілі, що здатні прямувати зі швидкістю майже М14. Наголошено, що створення аерокосмічних літаків і гіперзвукових безпілотних літальних апаратів є стратегічним завданням провідних країн - виробників озброєння.

Розглянуто питання щожо можливості виявлення балістичних та аеродинамічних літальних апаратів, швидкість яких перевищує ЗМ. Політ літального апарату з гіперзвуковою швидкістю призводить до збурення та зміни повітряного середовища, що може використовуватись як інформативний параметр.

Індекс рубрикатора НБУВ: З95-5-01

Рубрики:

Радіолокація

Шифр НБУВ: Ж63671 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливі шляхи розробки методики синтезу радіопоглинальних покриттів, яка дозволить оцінити діаграму розсіювання головної частини балістичної ракети, покритої різними радіопоглинальними матеріалами, що дає можливість вибрати оптимальні кути опромінення, прийому частоти для моностатичних і бістатичних радіолокаційних станцій.

Розглянуто питання підвищення ефективності бойового використання самонавідних ЗКР. Розроблено нову методику синтезу алгоритмів керування польотом самонавідною ЗКР з використанням теорії нечітких множин. Встановлено, що у разі використання розроблених алгоритмів у системі керування польотом ЗКР з напівактивною РГСН виникає можливість підвищити ймовірність ураження інтенсивно маневруючих цілей за умов інформаційної невизначеності. Інформаційну невизначеність про параметри руху цілі зумовлює вплив радіопрозорого обтічника. Синтезована система керування польотом дозволяє знизити вимоги до параметрів обтічника, але в цьому разі забезпечується величина допустимої динамічної помилки наведення. Розроблені алгоритми та структура системи керування польотом забезпечують перехоплення високошвидкісних інтенсивно маневруючих цілей за умов інформаційної невизначеності параметрів руху цілі на борту ракети.

Розглянуто задачу оцінки технічної довговічності радіоелектронної апаратури радіолокаційних станцій на етапі полігонних випробувань без проведення спеціальних випробувань на довговічність, яка за умов обмеженої кількості статистичних даних розв'язується шляхом математичного моделювання за допомогою відомого апарату прогнозування.

Запропоновано підходи, які можна реалізувати на етапах одержання інформації і автоматичного супроводження РЛС сучасних літальних апаратів.

За допомогою запропонованої моделі досліджено перспективні способи одержання інформації про сучасні літальні апарати.

За допомогою запропонованого підходу можна дослідити перспективні способи одержання інформації про сучасні літальні апарати. Радіолокаційну інформацію, яка необхідна для використання у автоматичних системах супроводження літаків, одержано шляхом резонансного збудження покриття фюзеляжу.

Пояснено фізичну суть та надано математичне обгрунтування процесу радіопоглинання, що протікає при опромінюванні радіопоглинаючого матеріалу надвисокочастотним електромагнітним сигналом, а також ефекту підсилення та згасання перевипромінюваного сигналу.

За допомогою запропонованого підходу можуть бути досліджені перспективні способи одержання інформації про сучасні літальні апарати. Сучасна техніка створюється з використанням неметалічних матеріалів у своїй конструкції. Це зрозуміло за рядом причин, основною з яких є кращі характеристики речовин, що використовуються. Існуючі підходи щодо одержання радіолокаційної інформації про такі об'єкти є непідходящими, оскільки вони засновані на використанні ефектів, що протікають в металах під час їх опромінення електромагнітним НВЧ полем. Проблемою є створення умов щодо дистанційної тимчасової зміни провідних властивостей для використання викликаних ефектів у існуючих способах радіолокації. Тенденція розвитку сучасних літальних засобів полягає у використанні неметалічних композитних матеріалів у конструкції планеру. Цей напрямок суттєво знижує можливості існуючих радіолокаційних засобів по виявленню та супроводженню таких літальних апаратів. Основний недолік існуючих методів локації літальних апаратів полягає у використанні принципу "потужного сигналу", тобто збільшенні потужності випроміненого зондуючого сигналу для підвищення рівня віддзеркаленого від повітряного об'єкту радіолокаційного сигналу і покращання прийомних характеристик РЛС виявлення.

За допомогою запропонованого підходу можуть бути досліджені перспективні способи одержання інформації про сучасні літальні апарати. Сучасна техніка створюється з використанням неметалічних матеріалів у своїй конструкції. Це зрозуміло за рядом причин, основною з яких є кращі характеристики речовин, що використовуються. Існуючі підходи щодо одержання радіолокаційної інформації про такі об'єкти є непідходящими, оскільки вони засновані на використанні ефектів, що протікають в металах під час їх опромінення електромагнітним НВЧ полем. Проблемою є створення умов щодо дистанційної тимчасової зміни провідних властивостей для використання викликаних ефектів у існуючих способах радіолокації. Тенденція розвитку сучасних літальних засобів полягає у використанні неметалічних композитних матеріалів у конструкції планеру. Цей напрямок суттєво знижує можливості існуючих радіолокаційних засобів по виявленню та супроводженню таких літальних апаратів. Основний недолік існуючих методів локації літальних апаратів полягає у використанні принципу "потужного сигналу", тобто збільшенні потужності випроміненого зондуючого сигналу для підвищення рівня віддзеркаленого від повітряного об'єкту радіолокаційного сигналу і покращання прийомних характеристик РЛС виявлення.

За допомогою запропонованого підходу можуть бути досліджені перспективні способи одержання інформації про сучасні літальні апарати. Сучасна техніка створюється з використанням неметалічних матеріалів у своїй конструкції. Це зрозуміло за рядом причин, основною з яких є кращі характеристики речовин, що використовуються. Існуючі підходи щодо одержання радіолокаційної інформації про такі об'єкти є непідходящими, оскільки вони засновані на використанні ефектів, що протікають в металах під час їх опромінення електромагнітним НВЧ полем. Проблемою є створення умов щодо дистанційної тимчасової зміни провідних властивостей для використання викликаних ефектів у існуючих способах радіолокації. Тенденція розвитку сучасних літальних засобів полягає у використанні неметалічних композитних матеріалів у конструкції планеру. Цей напрямок суттєво знижує можливості існуючих радіолокаційних засобів по виявленню та супроводженню таких літальних апаратів. Основний недолік існуючих методів локації літальних апаратів полягає у використанні принципу "потужного сигналу", тобто збільшенні потужності випроміненого зондуючого сигналу для підвищення рівня віддзеркаленого від повітряного об'єкту радіолокаційного сигналу і покращання прийомних характеристик РЛС виявлення.

Обгрунтовано можливі шляхи виявлення сучасних літаків зі штучно зменшеною радіолокаційною помітністю та визначення параметрів їх руху. Для вирішення завдання визначення дальності до літального апарату з малою площею віддзеркалення на різних частотах зондувального можливо використати спосіб, заснований на вимірюванні затримки часу між випромінюванням збудливого сигналу й одержанням сигналу випромінювання композитного матеріалу фюзеляжів у збудженому стані на частоті биття.

Зазначено, що на сучасному етапі розвитку електроніки та у зв'язку з тенденціями до ускладнення електромагнітної обстановки зростає роль радіомоніторингу як засобу для забезпечення її контролю. Серед основних завдань радіомоніторингу - пеленгація джерел радіовипромінювання, максимально точне визначення їх координат у масштабі часу, близькому до реального. До таких випадків відносяться навмисні завади, що створюються з різних точок простору певними радіоелектронними засобами. Цим пояснюється актуальність пошуку та дослідження найбільш ефективних алгоритмів обробки інформації для систем радіомоніторингу. Наведено результати проведеного експерименту, на основі яких запропоновано найбільш ефективний метод пеленгації джерел радіовипромінювання для систем радіомоніторингу.

Розглянуто фізичну суть та наведено математичне обгрунтування процесу одержання радіолокаційної інформації, що виникає під час опромінювання композитного радіопоглинаючого матеріалу надвисокочастотним електромагнітним коливанням. Аналіз існуючих способів вторинної обробки радіолокаційної інформації свідчить про неможливість їх застосування у разі супроводження за умов виникнення інформаційної невизначеності про параметри руху. Тому виникає необхідність розробки інших методів і алгоритмів для вирішення завдання надійного супроводження.

Показана доцільність застосування засобів штучного інтелекту в системах локації об'єктів, які функціонують за умов інформаційної невизначеності параметрів руху об'єкту. Для синтезу систем керування зі штучним інтелектом використовується апарат нечіткої математики, в основі якого лежить теорія нечітких множин. Крім функції врахування компенсації помилки вводиться структурна компенсація, яка визначає зворотній знак паразитного зв'язку. Сполучення функціональної і структурної компенсації дозволяє забезпечити стійкий процес супроводження об'єктів із допустимою динамічною помилкою.

Розглянуті питання радіомоніторингу електромагнітної обстановки і пеленгації джерел радіовипромінювання, максимально точного визначення їх координат в масштабі часу близькому до реального. До таких випадків відносяться навмисні завади, що створюються з різних точок простору певними радіоелектронними засобами. Представлені результати проведеного експерименту, на основі яких запропонований найбільш ефективний метод пеленгації джерел радіовипромінювання для систем радіомоніторингу.