З метою зниження ступеня ендогенної інтоксикації (ЕІ) у 9-ти дітей з розлитим перитонітом апендикулярного генезу в комплексі лікування після операції використано мембранний плазмаферез з плазмообміном. Кожному пацієнту проведено по два сеанси на 2 - 3-ю та 5 - 7-у добу після операції залежно від тяжкості клінічного перебігу захворювання. Застосування в комплексі лікування мембранного плазмаферезу сприяло зменшенню ступеня ЕІ шляхом впливу на її основні патогенетичні ланки, підвищення імунної системної реактивності.

На підставі застосування інтраопераційного ультразвукового опромінення очеревини та поєднаного впливу еферентних методів розроблено новий метод лікування дітей, хворих на гострий апендикулярний перитоніт. Наведено клініко-імунологічну характеристику особливостей перебігу гострого перитоніту у дітей. Вивчено стан імунологічної реактивності та неспецифічної протиінфекційної резистентності дитячого організму залежно від поширення запального процесу. Визначено інформативність показників імунограми за даної патології. Доведено ефективність комплексного лікування гострого перитоніту апендикулярного генезу з застосуванням гіпербаричної оксигенації, плазмаферезу, інтраопераційної ультразвукової обробки очеревини.

Наведено випадок перекручення параоваріальної кісти в дівчинки з клінічною картиною гострої хірургічної патології органів черевної порожнини.

Запропоновано варіант класифікації засобів взаємодії між клієнтською та серверною програмами.

Запропоновано варіант моделі об'єктної взаємодії між клієнтом і сервером. Наведено мережну клієнт-серверну взаємодію, та запропоновано компонентний підхід, який полегшує розроблення мережних інтерфейсів.

Наведено рідкісний випадок гідрокольпосу в дівчинки 5 місяців з клінікою "гострого живота". Акцентовано увагу на основних аспектах діагностики та лікування даної патології.

Запропоновано реалізацію клієнт-серверної взаємодії на базі моделі запит/відповідь у вигляді формул, а також тестування мережного інтерфейсу на його навантаження клієнтськими запитами.

Запропоновано варіант клієнт-серверної взаємодії на базі віддалених об'єктів у глобальній мережі, а також використання та класифікацію шаблонів під час побудови та параметризації мережних інтерфейсів.

Запропоновано варіант взаємодії клієнта з сервером через модульний інтерфейс в глобальній мережі.

Наведено клінічний випадок тубооваріального абсцесу, ускладненого гангренозним апендицитом та пельвіоперитонітом у дівчинки 16 років, яка поступала в хірургічне відділення з підозрою на гострий апендицит.

Наведено клінічний випадок перекручення та некрозу яєчника в дитини віком 4 міс, яка поступила в хірургічне відділення з підозрою на ілеоцекальну інвагінацію.

Запропоновано та досліджено соціальну мережу (СМ) з урахуванням мінімального навантаження на сервери. Показано принципи проектування СМ. Наведено результати тестування розробленої СМ і проаналізовано навантаження на сервери.

Запропоновано метод розробки мережевого інтерфейсу (МІ) для навігаційних сервісів кіберфізичних систем шляхом параметризації системи команд і даних, за якою для кожного класу задач визначають підходи щодо розробки МІ та його специфікації, що дає можливість зменшити час його реакції на запити від клієнтів. Вдосконалено існуючі методи динамічної, статичної та статично-динамічної мережевої взаємодії в навігаційних сервісах кіберфізичних систем шляхом оптимізації функції МІ, що зменшило час розробки МІ навігаційних сервісів кіберфізичних систем. Запропоновано спосіб порівняння розроблених і традиційних засобів реалізації МІ навігаційного сервісу кіберфізичних систем, який на етапі проектування навігаційних сервісів дозволяє вибрати один із вдосконалених методів для реалізації МІ.

Розглянуто геоінформаційну систему (ГІС) пошуку людей, за допомогою якої користувач цього сервісу має можливість знайти людину, яка знаходиться поряд з нею на карті, та розпочати спілкування. Запропоновано варіант реалізації ГІС пошуку людей. Описано можливості інструментальних ГІС і технології клієнт-сервер і запопоновано алгоритм ГІС пошуку людей. Запропоновано алгоритм представлення інформації про користувача з використанням маркерів, які розташовуються на карті. Проаналізовано програмне забезпечення клієнта ГІС, яке може використовувати запуск програм на віддалених робочих місцях чи серверах.

Розглянуто переваги та недоліки сучасних засобів реалізації середовищ діагностики. Запропоновано спеціалізоване середовище діагностики та налагодження вузлів корпоративної мережі. Програмно реалізовано модулі, які в короткі терміни надають змогу діагностувати проблему та усунути її без участі людини. Розроблено чіткий механізм виявлення відхилень у роботі корпоративної мережі та сповіщення про них системного адміністратора. Створено базу даних, в яку записують стан вузлів корпоративної мережі та дані про них. Досягнуто стабільної роботи завдяки простій структурі середовища та зв'язку з його модулями. Створено веб-інтерфейс для зручного огляду вузлів корпоративної мережі та з можливістю їх групування за категоріями.

Проаналізовано принципи побудови комунікаційних мереж (КМ). Розглянуто переваги та недоліки сучасних засобів реалізації середовищ діагностики вузлів КМ. Запропоновано засоби перевірки надійності вузлів КМ у кіберфізичних системах.

Розглянуто принципи та запропоновано рекомендації щодо розроблення інтерфейсів користувача для кіберфізичної системи (КФС). Наведено методи взаємодії КФС із ВЕБ-сервісами, для ефективного їх використання. Реалізовано інтерфейс користувача для КФС у вигляді ВЕБ-сервісу. Наведено принципи побудови ВЕБ-сервісів, проведено аналіз наявних архітектур ВЕБ-сервісів. Виділено основні проблемні місця, повязані з проектуванням сервісів на базі REST і SOAP архітектур. Розглянуто та описано основні підходи та рекомендації щодо розроблення графічних інтерфейсів користувача для КФС. Наведено опис GeoJSON формату даних, який використовують для візуалізації отриманих даних; методи взаємодії КФС із ВЕБ-сервісами та базою даних. Запропоновано програмне забезпечення, побудоване у вигляді ВЕБ-сервісу на базі архітектури REST. Наведено методи взаємодії КФС із MSSQLServer. Запропоновано передачу даних, яка відбувається через системи безпровідного зв'язку третього покоління та систему тестів, яка надала змогу сповна перевірити реалізовані функції. Створені перевірки проведено на операційних системах Android від Google, IOS від Apple та Windows компанії Microsoft. Перевірено роботу інтерфейсу користувача для КФС у режимі адміністратора користувача сервісу. Інтерфейс користувача та ВЕБ-сервіс загалом, пройшовши систему тестів, не давали збоїв, не було зафіксофано аномальної поведінки, що свідчить про успішну та правильну реалізацію заявлених функцій.

Висвітлено функціональні можливості та зручність використання системи налаштування інтегрованих плат. Визначено, що всі вони надають базовий функціонал для роботи апаратними продуктами та лише деякі надають можливість використовувати розширені можливості, що часто можуть бути потрібними. Наведено способи комунікації з цією програмою. Досліджено, що з використанням інтерфейса користувача проєкт є більш зрозумілим, гнучким і зручним для використання. Описано, який саме вплив мають такі кроки, як вибір мови та середовища програмування, програмних засобів, розроблення функціонального забезпечення, а також створення алгоритмів роботи тощо. Проаналізовано стан сучасних системних інтегрованих плат і визначено основний набір компонентів, що потрібен планам для коректного функціонування. Розроблено блок-схеми алгоритмів для визначення основних можливостей системи налаштування інтегрованих плат. Після діагностики інтегрованої плати з використанням різних сучасних систем виявлено такі незручності: якщо особисто не слідкувати за отриманням даних і не аналізувати їх, потім потрібно буде витратити багато часу для перечитування інформації, бо немає можливості скористатися пошуком; при тривалому з'єднання вікно не очищується, тому використання пам'яті стрімко зростає, після чого помітні затримки в роботі застосунку; неможливість використання кількох з'єднань водночас, що необхідно, якщо на плату встановлено кілька операційних систем, які працюють незалежно одна від однієї. Проаналізовано вибір середовища розробки системи інтегрованих плат. Визначено актуальну проблему в середовищі використання, що потребує її вирішення з використанням системи для налаштування системних плат. Встановлено той факт, що область розроблення, діагностики та налаштування апаратних засобів стрімко розвивається та постійно потребує нововведень. Обгрунтовано, що всі програмні засоби, що розробляються, повинні поєднувати високу надійність, доступну ціну, невисокі апаратні затрати та точність наданих результатів. Визначено технічний засіб: периферійний інтерфейс для обміну інформацією. Вибір зроблено, враховуючи такі вимоги до нього: дуплексність, асинхронність, надійність, ціна, доступність реалізації. Вирішено використовувати інтерфейс UART.

Наведено програмну систему для пошуку медикаментів у режимі онлайн, яка включає в себе інтерфейс користувача та сервер, який поділяється на 3 сервіси. Здійснено тестування даної системи на швидкодію та продуктивність системи. Описано програмну складову розробки, а саме що таке програмна система, які технології були використані тощо. Програмна система - це група інтегрованих програмних засобів, які підтримують певний процес споживача та спільно використовують базу даних. У даній системі наведено методику роботи трьох сервісів: головного сервісу, додаткового сервісу та сервісу постачальника. Наведено режими їх роботи, їх можливості та конкретно, що вони в себе включають та являють. Надано опис усіх технологій, які використовувались під час розробки даної системи, зі всіма перевагами та недоліками використання тих чи інших технологій і системи в загальному. На основі цієї методики реалізовано програмну систему для пошуку медикаментів у режимі онлайн. Запропоновано різні можливості для пошуку медикаментів, за допомогою пошуку, та за допомогою розташування аптек на Google map. Також в даній системі запропоновано досить простий інтерфейс для користувача. Надано опис середовища розробки та певні його функції. Наведено, що таке REST API, та чому саме його використано під час розробки даної системи. Наведено, як запускається програма, а саме порядок дій, з їхнім описом, який пояснює як саме потрібно запустити програму, та які додаткові плагіни потрібно встановити. Наведено алгоритми роботи програмної системи для пошуку медикаментів у режимі онлайн та описано основні функції системи, додано скріншоти основних модулів серверної частини програми, а також скріншоти баз даних. Наведено таблицю тестування, в якій проаналізовано швидкодію та продуктивність даної системи.

Подвоєння уретри - це рідкісна аномалія, що може зустрічатися з іншими вадами урогенітального тракту. Ішемія в ембріогенезі, дефект розвитку урогенітального синусу, аномалія Мюллерових протоків та неповне мезодемальне зрощення є патофізіологічними механізмами виникнення патології. Діагностика подвоєння уретри базується на клінічному огляді, анамнезі захворювання, даних уретрографії та магнітно-резонансної томографії. Під час операції видалення додаткової уретри слід враховувати класифікацію вади за Effmann та Leibowitz, розташування уретр і простати, відстань між устями уретр. Наведено клінічний випадок хлопчика з епіспадією І ступеня та повним подвоєнням уретри. Сечопуск був збережений та здійснювався з дорзально-епіспадованої уретри, вентральний сечівник був облітерований у дистальній ділянці. За даними магнітно-резонансної томографії виявлена подвоєна уретра, дорзальна - відходила від передніх відділів стінки міхура, прямувала по дорзальній поверхні під дорзальним судинно-нервовим пучком, вище кавенозних тіл; отвір на рівні верхньої поверхні голівки. Дистальна/вентральна уретра відходила від задніх відділів нижньої стінки міхура, прямувала типово донизу через зародок простати, повертала вперед між ніжками кавернозних тіл та мала типове розташування, крім рівня голівки, де відмічався вигин та злиття її з дорзальною уретрою, що відкривалися єдиним отвором. Дитині виконано операцію - висічення додаткової уретральної трубки. Під час огляду дитини за 6 місяців після оперативного втручання: сечопуск однією цівкою з вентральної уретри на верхівці голівки статевого члена, вільно пропускає катетер Нелатона N 10, сечу утримує, скарг не має. Заплановано наступний етап операції (пластику статевого члена) за 1 рік після попереднього. Висновки: при епіспадії можлива природжена вада - повне подвоєння уретри з облітерацією вентрального сечівника на верхівці голівки, що може не визначатися під час підготовки до операції з приводу епіспадії. Подвоєння уретри у хлопчиків потребує проведення магнітно-резонансної томографії для чіткішої орієнтації в анатомії вади та визначення тактики подальшого хірургічного лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків хлопчика.