Висвітлено проблеми креативного становлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Проаналізовано пізнання мови образотворчого мистецтва як актуальну соціально-педагогічну проблему, взаємозв'язок мови мистецтва з закономірностями діяльності людини. Розкрито специфіку сприймання особистістю творів образотворчого мистецтва. Охарактеризовано педагогічну систему керування процесом сприймання школярами візуального мистецтва. Значну увагу приділено підготовці фахівців в процесі художньо-педагогічного спілкування, акцентовано на творчому ставленні професійної майстерності художника.

Висвітлено теоретико-методичні засади творчого становлення фахівця засобами образотворчого мистецтва. Розглянуто експериментально перевірену педагогічну систему стимулювання процесу сприймання школярами візуального мистецтва, а також практичні рекомендації щодо її впровадження у чинний навчальний процес. Обгрунтовано сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх вчителів образотворчого мистецтва до художньо-естетичної діяльності. Висвітлено механізм взаємозв'язку екологічного та художньо-естетичного виховання студентів, які набувають педагогічні спеціальності у вищій школі.

Зазначено, що кожний твір мистецтва є не механічною сукупністю елементів, а системою історичних, різночасних, різностадійних сутностей, які для його розуміння мають бути проаналізовані. Розглянуто характеристику змін художньо-виразних засобів образотворчого мистецтва різних епох, стилів як одну зі складових комплексу педагогічних умов, необхідних для творчого становлення майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

Отмечено, что каждое произведение искусства представляет собой не механическую совокупность элементов, а систему исторических, разновременных, разностадийных сущностей, которые для его понимания должны быть проанализированы. Рассмотрена характеристика изменений художественно-выразительных средств изобразительного искусства разных эпох, стилей как одна из составляющих комплекса педагогических условий, необходимых для творческого становления будущего учителя изобразительного искусства.

The each work of art is not a mechanical set of elements, while the historical, of multi, differently entities, which for its understanding should be analyzed. The changes characteristic of artistic and expressive means of art of different eras and styles, as one of the complex pedagogical conditions necessary for becoming a creative development of future teachers of fine arts are considered.

У контексті філософії, педагогіки, психології розглянуто основні підходи щодо художніх здатностей особистості, висвітлено теоретико-методичні засади творчого становлення фахівця засобами образотворчого мистецтва. Представлено експериментально перевірену педагогічну систему стимулювання процесу сприймання візуального мистецтва. Обгрунтовано сукупність умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-естетичної діяльності. У межах концепції "онтологія художньої свідомості особистості" запропоновано способи розгляду проблеми, де сприйняття мистецтва розглянуто психологічною естетикою не в самому мистецтві й не за його межами, а з погляду закономірностей, які реалізуються у "практиці" художньої творчості. Увагу зосереджено на двох основних мистецтвознавчих проблемах - просторі і часі, їх різноманітні аспекти проаналізовано засобами логіко-дедуктивного "конструювання", теоретико-інформаційного підходу, інструментарію математичної статистики. Наведено адаптовані методи експериментальних досліджень творчих здатностей особистості. Описано переважно кількісні методи дослідження мистецтва, застосовані до аналізу великих сукупностей творів, процесів їх створення (художньої творчості) та до структури окремих явищ мистецтва.

Висвітлено минуле і сьогодення дев'яти південно-західних районів Одещини, які в літературі отримали назву Українське Придунав'я. Особливу увагу приділено традиціям місцевого самоврядування в краї, формуванню його мультикультурного простору, творчості митців, своєрідності колективної пам'яті, самосвідомості мешканців.

Розглянуто процес становлення творчого педагога-художника. Обгрунтовано сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх учителів до образотворчої діяльності. Запропоновано механізм взаємозв'язку екологічного та художньо-естетичного виховання студентів, які набувають педагогічні спеціальності у вищій школі на основі новопосталих завдань. З позицій філософії, психології та педагогіки ретельно розглянуто основні підходи до художніх здатностей особистості. Висвітлено теоретико-методологічні засади становлення фахівця. Наведено експериментально перевірену педагогічну систему стимулювання процесу сприйманння візуального мистецтва. У межах концепції онтології художньої свідомості особистості запропоновано способи осмислення проблеми, де сприйняття мистецтва розглядається психологічною естетикою не в самому мистецтві та не за його межами, а з погляду закономірностей, які реалізуються у практиці художньої творчості.